Курсовая работа: Оцінка економічної ефективності інвестицій

У зарубіжній практиці в чистий прибуток включаються амортизаційні відрахування на реновацію як власність інвестора (в нашій практиці це витрати виробництва (собівартість)). Коефіцієнт, що визначається при цьому, є середньозваженою величиною і називається внутрішньою нормою ефективності. Внутрішня норма ефективності не відповідає нормативним коефіцієнтам ефективності, оскільки не враховує чинників ризику, податкових, фінансово-кредитних і інших умов. Вона може бути розрахована як взагалі за інвестиціями, так і для акціонерного капіталу, з обліком або без урахування позикового капіталу, як загальна (статична), так і для кожного року інвестиційного процесу (динамічна)[5].

Таким чином, внутрішня норма ефективності інвестицій — це мінімально допустимий розмір чистого прибутку, який інвестор повинен отримати з кожної грошової одиниці інвестицій.

Потім інвестор проводить аналіз інвестицій протягом періоду, який його цікавить,з урахуванням чинника часу і вартості капіталу.

У зарубіжній практиці для цього використовується метод, який в перекладі називається методом обліку чистої кінцевої вартості капіталу.

Цей метод дозволяє оцінити інвестиції і прибутки з урахуванням чинника часу. Метод застосовується для порівняльної оцінки ефективності декількох проектів. Якщо прибуток перевищує витрати, інвестиції доцільні. Разом з тим потрібно пам'ятати, що вартість капіталу в майбутньому, як правило, менше, ніж в теперішньому часі.

Метод чистої, нинішньої вартості капіталу дозволяє визначити динамічну норму ефективності як норму приведення (дисконту), при якій сума дисконтованого прибутку за певний інвестиційний період стає рівною інвестиціям:

де К— норма приведення (дисконту) (внутрішня форма ефективності — це дисконтна ставка, яка прирівнює до нуля різницю П -1 = 0 або П = І).

При визначенні динамічної норми ефективності інвестицій в розрахунковий період (Т) включається час від початку інвестиційного періоду до кінця амортизаційного періоду обладнання. Розрахунковий період Т може бути визначений як термін служби технологічного обладнання, як будь-яка стадія життєвого циклу проекту[2, С.62].

За кордоном при розрахунках динамічної норми ефективності застосовують наступні обмеження:

· норма ефективності зіставляється з відсотковою ставкою кредитного ринку;

· для аналізу інвесторами обираються тільки ті інвестиційні проекти, в яких різниця П - І > 0 або П/І > 1;

· для подальшого аналізу залишаються тільки ті проекти, де норма ефективності складає не менше за 15-20%.

· для залучення інвесторів в інвестиційних програмах державою передбачаються пільгові ставки відсотка за кредит, які співставляються з нормою ефективності.

У окремих регіонах, зонах для зниження інвестиційної активності і стимуляції наповнення вільних коштів на рахунках банків депозитні ставки можуть підвищуватися, що робить невигідними частину інвестиційних програм.

Метод граничної ефективності. Вище розглядалися інвестиційні ситуації, коли необхідно встановити задану норму прибутку (внутрішню норму ефективності) або розрахувати статичну або динамічну норми. За допомогою методу граничної ефективності інвестицій проводиться порівняння розрахункової норми ефективності з мінімально можливою. Мінімально допустима норма ефективності — це така відсоткова ставка, при якій чиста нинішня вартість рівна нулю, або дисконтовані прибутки рівні первинним інвестиціям:

За кожним роком інвестиційного періоду норма ефективності буде різною. Тому методом підстановки визначається мінімально допустимі значення К.

На практиці часто виникає інвестиційна ситуація, коли необхідно визначити вартість і ефективність усього інвестиційного капіталу.

Для цих цілей у світовій практиці використовується метод бюджетування капіталу, за допомогою якого визначається середньозважена величина очікуваного прибутку[8].

де Дср — середньозважений очікуваний прибуток; t_x — гранична ставка податку; Ік — позикові інвестиції; Дк — прибуток, очікуваний кредиторами; 1 - Ік — залучені інвестиції; Да — прибуток, очікуваний інвесторами (акціонерами).

Вартість капіталу інвестиційного проекту визначається за наступною формулою:

де І — обсяг інвестицій за всім проектом;

П_t __ грошовий потік за вирахуванням податків за період Т;

It— нові інвестиції на період І, необхідні для стійкого зростання.

Метод бюджетерізації капіталу дозволяє всім інвесторам визначити свій очікуваний прибуток за будь-який період життєвого циклу інвестицій.

2. Економічна постановка задачі дослідження ефективності інвестиційних проектів та моделювання процесу визначення показників оцінки економічної ефективності інвестиційного проекту

В умовах ринкової економіки вирішальною умовою розвитку і стійкої життєздатності підприємства будь-якого профілю є ефективність вкладення капіталу в той чи інший інвестиційний проект. Прийняття підприємством рішення щодо інвестування зумовлено цілями, які воно ставить перед собою. Ієрархічно їх можна представити таким чином.