Курсовая работа: Оцінка стану міської системи м. Києва

З півночі на південь всю країну пересікає крупна річка Дніпро. Яка бере початок на Валдайській височині і впадає в Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря.

Київ розташований в північній частині України, на межі лісостепової зони і зони мішаних лісів, в середній течії Дніпра (нижче усня Десни), на обох його берегах.

Географічні кордони м. Києва: 50027’0’’ пн. широти і 30030’0’’ сх.. довготи.

Рельєф Києва представлений рівнинними формами: на лівобережжі – Придніпровська низовина, на Правобережжі в північній частині – Поліська низовина, в північній частині – Придніпровська височина. Високий правий берег Дніпра в районі Києва замінює відроги Придніпровської височини. Це підвищення називається Київське плато. Воно густо розсічене балками і оврагами. Місцевість то піднімається, утворюючи ряд окремих висот, то опускається до рівня долини Дніпра. Найвищі точки (106м) над рівнем Дніпра лежать в східній частині міста, в районі Печерська. Звідси місцевість поступово знижується на захід, в широкі долини р. Либідь і струмків Хрещатика і Скомороха. Потім знову піднімається до Батиєвої гори. Обидва плато високими кручами із жовтого леса і різноманітних порід глини обриваються на схід в – довжину р. Дніпро, до низових районів міста. Самі найнижчі точки рельєфу розміщені на Подолі (всього 4-8м. над рівнем Дніпра). Сам же Київ знаходиться на висоті 179м. над рівнем моря.

Дніпро і його притоки (Десна, Прип’ять, Березина, Почайна, Глибочиця, Киянка, а також Либідь) з давніх давен відігравали величезну роль в економічному і політичному житті населення Середнього Подніпров’я. Територія сучасного Києва немовби на ключ замикала широко розчленовану систему річкових шляхів, отримавши назву “Шлях із варяг в греки”. Тут пересікались важливі торгові шляхи. Зі всіх сторін Київ оточували природні рубежі, робивши місто практично неприступних до ворогів. Насам кінець, київська територія мала першокласну річкову гавань – річку Почайну.

Клімат Києва помірно-континентальний, з достатнім зволоженням. Середня температура січня –60С, липня -+19,50С. Тривалість вегетаційного періоду 198-204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з півночі на південь від 24780 до 27000. За рік на території області випадає 600-700мм опадів, головним чином влітку. Київщина має густу річкову мережу 9177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія – Дніпро (довжина в межах області 246 км). На території області знаходиться Київське водосховище і частина канівського водосховища (створені на Дніпрі). Всього області 13 водосховищ і понад 200 озер. Ґрунтовий покрив міста є більш строкатим. На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік – дерново-глеєві, лучні і болотні грунти. У центральній частині на лесах – опідзолені чорноземи, темно-сірі, світло-сірі лісові грунти; у південних районах – глибокі мало гумусні чорноземи. Ґрунтовий покрив не відіграє якоїсь значної ролі в екосистемі міста, оскільки метою урбанізації регіоні є забезпечення зовнішніх видів діяльності людини, тоді як використання грунтів має сенс лише на ділянках дачної забудови.

1.2 Населення

За статистикою, столиця України – один з небагатьох районів. Де кількість населення постійно зростає. Від початку нового тисячоліття щороку у Києві стає більше на 15-18 тис. Щоправда зростання кількості населення пов’язане в основному з міграційними процесами.

Смертність у Києві перевищує народжуваність орієнтовно на 15-30%, в залежності від пори року і району проживання. Як тенденція – у районах, заселених активними і молодими людьми 9Троєщана, Оболонь, Харківський масив) народжуваність вища ніж в центральних і старих районах міста (Печерськ, Поділ). Але зараз з’являються причини, які можуть привести до покращення демографічної ситуації і ці причини вже підкріплені статистичними даними. За статистикою від початку нинішнього року в медичних закладах міста Києва було прийнято 11960 пологів і це на 420 пологів більше ніж за відповідний період 2004 року. В принципі, можливо, різниця не така вже колосальна, але порівнюючи з середньої кількістю новонароджених, які з'являються в пологових будинках за день, то, можливо, не така вже й маленька.

За інформацією порталу міської влади, в середньому за день в столиці народжується 70-80 малюків, причому зазвичай - дівчаток більше, аніж хлопчиків. В цілому загальний показник народжуваності за 5 місяців 2005 року ненабагато перевищив показник минулого року і наразі становить 3,8%.

Офіційний перепис населення в Києві відбувався у 1989 та 2001 році. їхні результати показують, що у віковій системі столиці сталися зміни, зокрема у 2001 році кількість дітей віком до 15 років зменшилася на 7,5%, а кількість киян віком, який перевищує працездатний, зросла на 3,7% у порівнянні з 1989 роком. Навантаження непрацездатного населення (діти та пенсіонери) на працездатне зменшується - за даними перепису 1989 року та 2001 року вона складала відповідно 608 та 516 на 1 тисячу жителів.

Однак власне народжуваність у Києві зростає: у 2003 році вона зросла на 10% і склала 23 тисячі 275 дітей, а вже у 2004 році в столиці народилося на тисячу більше дітей.

До речі, останнім часом населення столиці навіть для такої важливої місії, як народження дитини або підготовка до пологів, почали користуватися приватними та сімейними медичними центрами. Зараз у Києві функціонує 16 закладів, що працюють на засадах загальної лікарської практики/сімейної медицини. В цих закладах працює 64 лікаря загальної практики/сімейної медицини та 56 медсестер загальної практики/сімейної медицини. До 2015 року, враховуючи усі фактори, середня тривалість життя жителів Києва зросте до 72,1 року у чоловіків та 79,6 років у жінок. Такі прогнози випливають зі статистичних показників, які вже сьогодні дають підстави вважати, що в Києві зменшується смертність немовлят, жінок віком від 16 до 60 років та чоловіків старше 60 років. Крім того, рівень еміграції буде падати паралельно із зростанням рівня міграції - до 2015 року сальдо міграції знаходитиметься на рівні 56,9 тисяч осіб, тобто приріст населення за рахунок міграції становить близько 8%.

У цілому, згідно з прогнозами фахівців, відображених у Програмі соціально-економічного розвитку столиці, впродовж: найближчих двох років (2005-2006) чисельність постійного населення Києва становитиме 2 мільйони ббОтисяч осіб. В той же час, згідно з прогнозами, більше 40 тисяч українських громадян до 2006 року переїдуть до Києва на постійне місце проживання.

За минулий рік службою зайнятості зареєстровано більше 20,0 тис. трудових договорів. При цьому понад 57,0% складають договори у сфері торгівлі, майже 11,0% на транспорті та зв'язку, 6,4% у готельному та ресторанному бізнесі і лише 2,5% на виробництві. Сприяє легалізації та підвищенню рівня зайнятості населення діяльність міського центру, спрямована на задоволення потреб працедавців. Робота у цьому напрямі організована за принципово новим підходом, відпрацьовані методичні засади та технологічні елементи взаємодії співпраці. Завдяки системній діяльності станом на 01.01.2006 р. 97,5% підприємств, установ та організацій міста Києва, які ведуть діяльність та сплачують внески до Фонду, подали статзвітність про наявність вакансій. При цьому кількість вакансій станом на 01.01.2006 р. склала 33,9 тис. одиниць (зросла на третину у порівнянні з відповідною датою 2005 року). Підвищення кількості вакансій у загальноміській базі даних про вакансії дозволило працевлаштувати протягом 2005 року 34,0 тис. громадян, які перебували на обліку у районних центрах зайнятості, що на 9,0% більше ніж у 2004 році.

У відповідності до Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавствапро зайнятість населення інспекцією Київського міського центру зайнятості в 2005 році проводились перевірки щодо додержання підприємствами законодавства про зайнятість при наданні службі зайнятості інформації про: наявність вільних робочих місць (вакантних посад), всіх прийнятих працівників, наступне вивільнення працівників та фактично вивільнених працівників.

Інспекцією здійснювались заходи, спрямовані на недопущення нелегального використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості.

Протягом 2005 року інспекцією міського центру зайнятості проведені перевірки на 1399 підприємствах. В ході перевірок на 1142 підприємствах виявлено 1473 порушення вимог законодавства про зайнятість, з них:59,9% - порушення п.4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" при наданні інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад); 35,4% - порушення законодавства про зайнятість при використанні праці іноземних громадян.

Питання стану оплати праці в м. Києві розглядаються на апаратних нарадах у Київського міського голови та заступників голови Київської міської державної адміністрації за участю Київської міської ради профспілок і Київської міської організації роботодавців.

1.3 Щільність забудови

Якщо аналізувати забудову території планшету, то дана територія є здебільшого селітебною зоною, отож, тут житлова забудова, зокрема це багатоповерхові житлові будинки. Тільки невелику частину досліджуваної території планшету становить промислова зона.

Для обчислення щільності забудови даної території слід кількість будинків, розміщених на досліджуваній території, розділити на площу обраної території. Загалом на території м. Києва, як і будь-якого великого міста України, присутні всі типи забудови: маловисотна, низька, середньовисотна, висотна, різновисотна. Проте в Києві, як уже зазначалося, переважає висотна забудова. Для обчислення щільності забудови даної території слід кількість будинків, розміщених на досліджуваній території, розділити на площу обраної території.

Отож, для даного планшету щільність забудови становить: 55/10000=0,0055.

Забудова території негативно впливає на екологічний стан міста, оскільки вона є додатковим джерелом тепла, що змінює загалом мікроклімат міста. Стінки будинків вбирають велику кількість сонячної радіації, яка в сільській місцевості витрачається на випаровування. Під впливом забудови в містах змінюється температурний режим, що є негативним явищем.

1.4 Озеленення

Рослинність Києва та його околиць характеризується великою різноманітністю і багатством, що зумовлено розташуванням Києва на межі двох геоботанічних зон: Полісся і Лісостепу. Безумовно, рослинний покрив міста надто далекий від того первинного вигляду, яким він був у минулі епохи, бо під впливом господарської діяльності людини зазнав великих змін. Частина зелених насаджень є залишками тих природних лісових масивів, що у давнину займали більшу частину території сучасного міста. Інші парки є штучними насадженнями пізніших часів.

Перший парк у Києві був закладений у 1638 р. на митрополичому подвір'ї у Голосієві митрополитом Петром Могилою. У 40-х роках XVIII століття за проектом, розробленим під керівництвом архітектора Б.Ф.Растреллі, закладений Царський сад (зараз Міський сад). Парки і сквери Києва особливо масово почали створюватися лише в першій половині XIX століття, особливо після видання спеціальної урядової постанови, якою передбачався розвиток паркового господарства, розширення і захист його зелених насаджень як важливих елементів благоустрою міста та створення у 1887 р. спеціальної міської садової комісії.

Одним із найстаріших і найбагатших за своїм видовим складом садів міста є Київський Ботанічний сад ім. академіка Фоміна, створений ще 1842 р. на основі цінних рослинних колекцій, переданих з ліквідованого у той час Кременецького ліцею. До цього тут був пустир, який використовувався як міське звалище. У складі деревних насаджень Ботанічного саду поруч із звичайними, місцевими листяними породами значне місце посідають також різні види екзотичної рослинності. Тут можна бачити представників рослинності майже всіх природно-географічних зон земної кулі. Представники флори країн, де клімат мало чим різниться від нашого, ростуть на вільному повітрі, а рослини з тропічних та субтропічних країн зібрані у багатих оранжереях Ботанічного саду. Останні за кількістю видів набагато перевищують представників рослинності країн помірної та холодної зон, що ростуть у відкритому ґрунті.

Значно більший за розмірами є створений у роки радянської влади новий Ботанічний сад Національної Академії наук України, розташований на мальовничих схилах правого берега Дніпра у районі звіринцю, там, де в давнину, як гадають, був заповідний ліс, у якому київські князі влаштовували полювання на звірів.