Курсовая работа: Проблеми та перспективи розвитку агропромислового комплексу України

Серед них виділяють:

- агропромисловий пункт − локальна форма АПК, яка об’єднує в населеному пункті переробку кількох видів сільськогосподарської сировини;

- агропромисловий центр − локальна форма АПК, яка об’єднує в населеному пункті переробку кількох видів сільськогосподарської сировини;

- агропромисловий кущ − локальна форма АПК, що характеризується компактним розміщенням на невеликій території агропромислових пунктів і центрів з їх сировинними зонами.

- агропромисловий вузол − складне територіальне агропромислове угрупування, яке розглядається як система компактно розташованих агропромислових пунктів, центрів і кущів навколо міста (як правило навколо обласного чи районного центру).

Регіональні АПК можуть включати територію країни, автономної республіки, області чи адміністративного району.

В межах природно-економічних зон виділяють зональні АПК, сформовані під впливом природних умов відповідної зони. Вони представлені інтегральними агропромисловими зонами і агропромисловими районами та спеціалізованими агропромисловими зонами та районами.

Інтегральна агропромислова зона − це територіальне зосередження всіх агропромислових підкомплексів в межах однієї природно-економічної зони. Такі зони сформувалися у межах Полісся, Лісостепу і Степу України. До складу інтегральної агропромислової зони входять спеціалізовані агропромислові зони, які формуються на основі переважно одного спеціалізованого процесу (наприклад, картоплепродуктова зона).

Спеціалізований агропромисловий район − територіальне зосередження агропромислових підприємств однієї спеціалізації в межах відповідної спеціалізованої зони (комплепереробне виробництво).

Інтегральний агропромисловий район − це територіальне зосередження агропромислових підприємств у межах певної частини природно-економічної зони.

Якщо зональні промислові комплекси формувалися переважно під впливом природних умов у межах природно-економічних зон Полісся, Лісостепу і Степу то навколо великих міст, промислових і рекреаційних центрів переважно під впливом економічних факторів формувалися зональні-інтегральні й спеціалізовані приміські АПК. На формування таких агропромислових утворень впливає насамперед попит населення великих міст на малотранспортабельну продукцію харчування − овочі, свіже й дієтичне м’ясо, незбирана молочна продукція. Для міських АПК характерна відсутність виробництва і переробки більшості зернових і технічних культур та тісний звя’зок виробництва продукції з її реалізацією. Практично це агропромислово-торгівельні територіальні комплекси

1.2 Взаємозв’язок АПК з іншими галузями господарства

Єдиний народногосподарський комплекс охоплює всі ланки суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання і являє собою систему міжгалузевих комплексів, діяльність яких підпорядкована певним суспільним інтересам. Зокрема, одні міжгалузеві комплекси кінцевою метою забезпечення матеріальних потреб (у предметах тривалого і короткотермінового вжитку, у продовольстві,) інші-зміцнення обороноздатності та економічної незалежності країни, ще інші – збереження екологічної рівноваги та природного довкілля і т.п.

Таке функціональне призначення міжгалузевих комплексів є підставою для поділу їх на такі групи:

- кінцево цільові, куди входять АПК, комплекси житлово комунального господарства, охорони здоров’я, культури, оборони, захисту зовнішнього середовища та ін.;

- забезпечувальні, до яких належать комплекси паливно-енергетичний, металургійний, лісотехнічний, машинобудівний, транспортний та ін.

Усі міжгалузеві зв’язки, в які АПК вступає і з допомогою яких включається в єдиний народногосподарський комплекс, умовно можна поділити на дві групи:

1. Вихідні зв’язки, тобто ті, які головним чином зорієнтовані на задоволення в продовольстві, взуття та одязі, одержаним із сільськогосподарської сировини. Частину продукції АПК споживають хімічний, будівельний, інші комплекси.

Так, для одержання деяких хімічних продуктів поки що в Україні використовують харчову сировину. З часом цей канал скорочуватиметься, чим забезпечуватиметься збільшення використання сировини на харчові цілі.

2. Вхідні зв’язки за якими в АПК надходять фактори виробництва і виробничі послуги з інших міжгалузевих комплексів.Через особливості відтворювального процесу цей потік матеріально-технічних ресурсів і виробничих послуг постійно зростатиме. Механізм дії міжкомплексних зв’язків можна представити в такий спосіб:

Вхідні зв’язки: матеріально-технічні ресурси, виробничі і соціальні послуги, інформація	Агропромисловий комплекс				Вихідні зв’язки: сировина, готова продукція для особистого і виробничого споживання
	І сфера	ІІ сфера		ІІІ сфера
	Виробнича інфраструктура
	Соціальна інфраструктура
Інші міжгалузеві комплекси
Будівельний	Транспортний		Металургійний			Лісохімічний
Паливно-енергетичний	Хімічний		Машинобудівний			Науковий

Відповідно до наведеної схеми можна зробити такі висновки:

- АПК в системі єдиного народногосподарського комплексу належить до тих міжгалузевих структур, які відіграють вирішальну роль у продовольчому забезпеченні потреб країни;

- АПК є тим міжгалузевим формуванням, в яке надходять чималі потоки ресурсів, послуг, інформації з інших міжгалузевих комплексів;

- АПК, таким чином, природно залучений у відтворювальний процес у межах всього народного господарства:

- АПК в міру подальшого суспільного поділу праці перетворюватиметься на таку господарсько-виробничу структуру, відтворювальний процес у якій все більше залежатиме від надходження ресурсів і факторів виробництва з інших сфер економіки. Отже, щоб зберегти і підтримати статус АПК як ключового сектора національної економіки, в країні має бути опрацьована політика державних пріоритетів та економічних важелів його реальної підтримки.

Розділ 2. Передумови розвитку, розміщення основних галузей та сучасний стан АПК

2.1 Природні та соціально-економічні передумови розвитку АПК України

Формування АПК і особливості його територіальної організації залежать від сукупної дії природно- і суспільно-географічних факторів. Водночас кожен фактор зокрема впливає на формування АПК в певному напрямі.

Найбільший вплив на формування АПК України мають такі суспільно-географічні фактори: рівень господарського освоєння території, науково-технічний прогрес, потреби населення в продуктах харчування, характер розселення і рівень забезпечення трудовими ресурсами.