Курсовая работа: Проект реконструкції відкритих розподільчих пристроїв 220 кВ на Бурштинській ТЕС
Бурштинська ТЕС виробляє електричну і теплову енергію, виконує ремонти, налагоджування та обслуговування обладнання, роботи по капітальному будівництву, реконструкції та ремонти об'єктів, будівель і споруд, одне з найбільших в Івано-Франківській області підприємств, на частку якого припадає 24 % промислового виробництва.
У машзалі довжиною 0,5 км розмістились 12 енергоблоків-близнюків. 28 квітня 1965 року дав промисловий струм 1-й турбоагрегат потужністю 200 МВт, а 30 грудня 1969 року, майже на рік раніше запланованого, став до ладу 12-й енергоблок, і Бурштинська ДРЕС вийшла на проектну потужність – 2400 МВт.
З 31 січня 1991 р. перемарковано потужність на 2 300 МВт (4x185; 8x195 МВт). Фактична потужність на 01.01.2004р. становить не більше 2 000 МВт. Втрачена потужність - 300 МВт - наслідок тривалої (33-38 років) експлуатації енергоблоків з напрацюванням кожним з них подвійного розрахункового технічного ресурсу (по 210-240 тис. год) і кількістю пусків від 600 до 1000 без достатнього рівня ремонтного обслуговування через відомі фінансово-економічні проблеми.
Вироблена електроенергія розподіляється 10-ма лініями електропередач високої напруги 220, 330, 400 кВ, які з'єднують станцію із споживачами та іншими енергосистемами.
Димові труби (перша - висотою 180 м, друга і третя - по 250 м) вперше у світовій практиці побудовано з протитисненням між залізобетонною оболонкою та цегельним газовідвідним стволом, що уможливило збільшити термін їх експлуатації та зменшити вартість.
1970-74 рр. Впроваджено заходи по забезпеченню вибухонебезпеки пилосистем котлоагрегатів. Всі пилосистеми переведено на сушіння вугілля димовими газами замість гарячого повітря, що дозволило повністю ліквідувати в них вибухи.
1975 р. Впроваджено АСУ ТП, яка забезпечила персонал оперативною інформацією щодо техніко-економічних показників з виданням контрольованих параметрів на дисплей та друкувальний пристрій. Зросла економічність і надійність роботи станції, підвищено ефективність роботи оперативного персоналу.
1975-78 рр. Виконано заміну турболентних пальників на прямоточні, що дало можливість зменшити витрати електроенергії на тягнення та вдування, знизити ремонтні витрати.
1978 р. На енергоблоці №12 введено в експлуатацію установку по відбору сухої золи з електрофільтрів продуктивністю 10 т за годину. Зараз функціонує 5 таких установок (на блоках №№ 8-12). Річне відвантажування золи споживачам може становити близько 130 тис.т. 1978-80 рр. Впроваджено високоефективну схему пилоприготування котлів високими концентраціями під розрідженням, що дозволило знизити ремонтні витрати, підвищити культуру виробництва, ліквідувати запиленість котельного цеху, знизити майже в 1,5 рази викиди шкідливих речовин в атмосферу.
1978-88 рр. На п’ятьох енергоблоках впроваджено розімкнені пилосистеми, що дало змогу підвищити навантажувальну спроможність кожного енергоблоку на 5 МВт, покращити процес горіння, зменшити пошкодження пароперегрівників.
1984 р. На електростанції проведено значний обсяг реконструктивних робіт по переведенню на спалювання природного газу всіх 12 енергоблоків, 1985-88 рр. На двох енергоблоках виконано реконструкцію котлів із заміною РПП на ТПП і установкою скляного повітронагрівника замість калорифера. Навантажувальну спроможність енергоблоків підвищено на 5 МВт, присмокти холодного повітря знижено на 16 %, ККД котла виріс на 1,2 %.
1985, 1990 рр. Вперше у світовій практиці на енергоблоках №№ 10, 9 введено в експлуатацію два асинхронізованих синхронних турбогенератори АСТГ-200, які можуть працювати в режимах вироблення та споживання реактивної енергії, що дозволило підвищити надійність роботи всіх генераторів ТЕС, зменшити втрати електроенергії в мережах. 1988 р. На всіх енергоблоках встановлено модулі-регістратори температури металу пароперегрівників, в результаті чого значно знизились пошкодження поверхонь нагріву, підвищилась надійність роботи пароперегрівників і культура обслуговування котлоагрегатів.
1990 р. Львівським відділенням ТЕП ведеться проектування нової конструкції електрофільтрів з високим (99,6%) ККД уловлювання.
1994-95 рр. Розпочато роботи по реконструкції електрофільтрів на енергоблоках №11 і №12.
1996р. Розпочато підготовку ТЕС до роботи по схемі «острова Бурштинської ТЕС» від’єднанням від ОЕС України і паралельно з Європейською об'єднаною енергосистемою ОЕС UCTE.
1998 р. Виконано реконструкцію і введено в експлуатацію цех утилізації відходів виробництва (ЦУВВ) з річною продуктивністю по випуску до 120 тис.м3 керамзиту.
2001р. Введено в експлуатацію енергоблок № 8 після капремонту з реконструкцією електрофільтрів котла і реанімацією потужності до 185 МВт в плані підготовки до роботи по схемі «острова Бурштинської ТЕС».
2002р. Введено в експлуатацію енергоблок № 12 після капремонту з заміною ЦВТ і ЦСТ турбіни, заміною електрофільтрів, газоходів і димососів котла, з реабілітацією потужності до 195 МВт в плані підготовки до роботи по схемі «острова Бурштинської ТЕС».
2002р. Закінчено роботи по підготовці електростанції до роботи по схемі «острова» з впровадженням електронних автоматичних систем регулювання потужності на енергоблоках і ТЕС в цілому. Пробна (квітень 2002р.), підконтрольна (липень 2002 р. - червень 2003 р.) робота ТЕС в режимі "острова" з позитивною оцінкою з боку Технічного Комітету UCTE.
2003р. Введено в експлуатацію енергоблок № 6 після капремонту з частковою
реконструкцією електрофільтрів, газоходів і димососів котла з реабілітацією
потужності до 195 МВт в плані забезпечення роботи по схемі «острова»|
2004р. Введено в експлуатацію енергоблок № 11 після капремонту з заміною електрофільтрів, газоходів і димососів котла з реабілітацією потужності до 195 МВт в плані забезпечення роботи по схемі «острова».
2002-2004 рр. Забезпечено постійну роботу електростанції по схемі «острова Бурштинської ТЕС» від’єднало від ОЕС України і в паралельному режимі з Європейською OEC UCTE з експортними поставками електроенергії до 500 МВт на годину.
Бурштинська ДРЕС була базовим підприємством у Львівській енергосистемі, яка обслуговувала п’ять областей України. До того ж, 30% виробленої електроенергії (майже 5 млрд. кВт.год щороку) через міжнародну енергосистему «Мир» вона постачала на експорт до Болгарії, НДР, Польщі, Угорщини, Чехословаччини, Румунії. Досягнення бурштинських енергетиків двічі, у 1967 та 1971 рр., презентувались на ВДНГ СРСР у Москві.
А влітку 1974 р. у Бурштині відбувся Міжнародний симпозіум енергетиків країн-членів Ради Економічної Взаємодопомоги.
Основним технологічним паливом є кам'яне вугілля Львівсько-Волинського вугільного басейну, окрім якого використовується донецьке та сілезьке вугілля, допоміжним (як підсвітка) є природний газ та мазут. Якість вугілля, що надходить, значно нижча від проектних норм. Це негативно впливає на роботу котлів, оскільки вони не пристосовані для спалювання непроектного твердого палива (низької якості з високою зольністю), що призводить до додаткового спалювання мазуту та газу.
Починаючи з 2001 року Бурштинська ТЕС працює з приростом виробництва електроенергії. Найбільш динамічно обсяги її виробництва зростають з 2002 року, що пов'язано з використанням експортних можливостей електростанції.
Реалізація програми інтеграції південно-західної частини ОЕС України, так званого "острова Бурштинської електростанції", в об'єднання енергосистем країн Європи UCTE є одним з найбільш значних досягнень у діяльності НЕК “Укренерго”, спрямованій на інтеграцію України до Європейської спільноти. Розробка програми розпочалася в 1995 році спільно з європейськими енергосистемами та енергогенеруючою компанією ВАТ "Західенерго" і завершилась включенням "острова" на паралельну роботу з енергооб'єднанням UCTE 1 липня 2002 року.