Курсовая работа: Розрахунок термічного коефіцієнта корисної дії регенеративного циклу паротурбінної установки
Вода підігрівається до кипіння і переходить в насичену пару, яка при русі через пароперегрівач 2 підсушується і перегрівається. Перегріта паранаправляться в парову турбіну 3, де її теплота переходить в механічну роботу обертання ротора турбіни. В електричному генераторі, що сидить на одному валу з турбіною, механічна робота переходить в електричну енергію. Після турбіни відпрацював пар з низьким тиском поступає в конденсатор 4, через який прокачується охолоджуюча вода. Тут пара віддає теплоту воді і конденсується. Конденсат відкачується насосом 5, знову подається в парогенератор і цикл повторюється.
1.2 Цикли Карно для водяної пари
На рис. 2 в координатах – зображений теоретичний цикл Карно насиченої водяної пари.
Установка, що працює за циклом Карно, повинна складатися з парогенератора, парової турбіни, компресора й конденсатора. Ізобарно-ізотермічний процес здійснюється в парогенераторі, в якому за рахунок підводиться тепла кипляча рідина стану
переходить в суху насичену пару стану видання
. Отримана пара по адіабати
розширюється в турбіні і здійснює роботу, яка на діаграмі зображується пл.
і визначається за формулою
![]() |
Рис. 2. Цикл Карно для сухої насиченої пари
Відпрацьована пара надходить у конденсатор, де здійснюється часткова конденсація внаслідок віддачі теплоти охолоджуючої воді при постійних температурі і тиску по лінії . Волога насичена пара стану
надходить у компресор, стискується по адіабати
і знову переходить в рідину стану
, яка подається в парогенератор і цикл повторюється. Робота компресора на рис. 2 зображується заштрихованої пл.
і визначається за рівнянням:
![]() |
У сучасних паротурбінних установках тиск у конденсаторі підтримується в інтервалі тому питома обсяг вологої пари
поступає в компресор, у багато разів перевищує обсяг рідини. У зв'язку з цим компресор виходить громіздким і на нього витрачається велика кількість металу. Крім того, на стиск вологої пари витрачається надмірно велика робота, складова значну частину роботи, яку здійснюють порою в турбіні.
Розрахунки показують, що якщо паротурбінна установка буде працювати в межах від в парогенераторі до
в конденсаторі, то теоретична робота компресора складає близько
роботи пари в турбіні. Практично внаслідок ряду втрат на привід компресора витрачається ще більша робота.
На підставі вищевикладеного здійснення циклу Карно в паротурбінних установках важко і економічно невигідно, тому на практиці він не застосовується.
1.3 Цикл Ренкіна
Теоретичним циклом паротурбінних установок є цикл– Ренкіна. Його основна відмінність від циклу Карно полягає в тому, що в конденсаторі здійснюється повна конденсація пари, що надходить з турбіни. У зв'язку з цим замість громіздкого компресора застосовується більш компактний насос, в якій внаслідок малої стисливості води витрачається робота у багато разів менше, ніж у компресорі. У паротурбінних установках електростанцій, що працюють по циклу Ренкіна, замість насиченої пари застосовують перегріту, що забезпечує відмінкові умови роботи турбіни і більш високі значення ККД установки.
На рис. 3 зображений теоретичний цикл Ренкіна. для перегрітої пари в координатах
(схема установки на рис. 1). Внаслідок малої стисливості води процес в насосі зображується ізохорами
причому точка а знаходиться лівіше нижньої прикордонної кривої. Робота стиснення в насосі зображується площадкою
, яка заштрихована на діаграмі.
Рис. 3,4. Цикл Ренкіна для перегрітої пари в і
–діаграмах
Ізобаричний процес здійснюється в парогенераторі, причому ділянка
відповідає підігріву води до кипіння, ділянка
– пароутворення і ділянка
– перегріву пари в пароперегрівачі.
Процес є адіабатного розширення пари в турбіні, а чинена робота є наявна робота, вона дорівнює різниці ентальпій
– зображується площею 1234, а корисна робота пари в циклі зображується площею
Ізобарно-ізотермічний процес протікає в конденсаторі, де відпрацював пар повністю конденсується; стан конденсату визначається точкою
, яка знаходиться на нижній прикордонної кривої.
Зобразимо цикл Ренкіна в координатах як це показано на рис. 4. Тут точка а суміщена з точкою
, тому що при стисканні води в насосі її температура і ентропія практично не змінюються, а ізобар підігріву води співпадає з нижньою прикордонної кривою. У цій діаграмі окремі площі зображують: пл.
– ентальпію перегрітого пара
стану 1; пл.
– ентальпію відпрацьованої пари стану 2 при вході в конденсатор і2 ; пл.
— ентальпію конденсата стану
після конденсатора
Теплота
сообщенная
пари в парогенераторі по ізобару
, зображується пл.
і визначаєтьсязарівнянням
![]() |
Теплота віддана охолоджуючі воді в конденсаторі по ізобарі 2–2', зображується пл.
і визначається за рівнянням
![]() |
При низьких і середніх початкових тисках пари робота насоса незначна і зазвичай її не беруть до уваги, тому термічний ККД циклу Ренкіна можна знайти за рівнянням
![]() |
або остаточно
![]() |
Отже, робота пари, зображувана пл.
дорівнює різниці ентальпій адіабатного розширення пари в турбіні
![]() |
Крім термічного ККД при різних теплових розрахунків визначають питома витрата пари і теплоти на одиницю роботи.
В паросилових установках, як одиниця роботи використовується позасистемна одиниця кіловат годину тепловий еквівалент якого дорівнює
Тому при вимірюванні ентальпії пари в
питома витрата її в
можна визначити за рівнянням
![]() |
а питома витрата теплоти в – за формулою
![]() |
При вимірюванніентальпії пари в відповідноотримаємо:
в
![]() |
і в
![]() |