Курсовая работа: Стан та шляхи удосконалення обліку адміністративних витрат
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти організації управлінського обліку адміністративних витрат, а також правильність відображення таких операцій в обліку досліджуваним
господарством.
Об'єктом дослідження даної роботи є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" Балаклійського району Харківської області.
1. Огляд літератури
Агропромисловий комплекс - один з найбільших і важливих секторів економіки України. Тут формується основна частина продовольчих ресурсів та майже 3 А роздрібного товарообороту, що впливає на гарантування продовольчої безпеки держави, розвиток внутрішнього та зовнішнього ринків, покращення життєвого рівня населення. З метою припинення спаду, стабілізації та нарощування агропромислового виробництва згідно з розпорядженням Президента України від 01.12.98 №574 розроблена Національна програма розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села України на 1999-2010 р. [1]
Зважаючи на Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" на протязі 2000 року створювалися нові суб'єкти господарювання всіх організаційно-правових форм на основі приватної власності на житло та майно. [2] Розроблено засади державної аграрної політики на період до 2015 року, які передбачають розробку комплексу заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування аграрного сектору економіки, розв'язання соціальних проблем сільського населення та забезпечення комплексного і сталого розвитку сільських територій. [3]
Статтею 68 Закону України „Про державний бюджет України на 2007рік" встановлено, що у 2007 році сума податку на додану вартість, визначена відповідно до пунктів 11.21 та 11.29 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" [4], спрямовується як державна дотація сільськогосподарським товаровиробникам на підтримку виробництва тваринницької продукції, продукції птахівництва та на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення в обсязі 4.500.000 тис. гривень. [5]
Становлення системи ринкових відносин в Україні зумовило потребу в перегляді напрямків розвитку суб'єктів господарювання як суб'єктів таких
відношень. Відбувається послідовна приватизація підприємств, принципово змінюється мета й місія суб'єктів господарювання. Означені зміни ставлять в актуальну площину потребу в реформації бухгалтерського обліку як мови бізнесу. Як зазначає Ф. Бабинець,”... для кожного етапу розвитку суспільства характерна своя система обліку і, в міру ускладнення функціонування суспільства, ускладнюється облік, з'являються нові його підсистеми." [6] Прийнятий в 1999 році Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачає здійснення регулювання бухгалтерського обліку у напрямку гармонізації з міжнародними стандартами фінансової звітності. Саме цей закон встановлює основні принципи бухгалтерського обліку, визнавши його далі базовими для складання будь-якої звітності, в якій містяться вартісні показники [7].
Для сільськогосподарських підприємств організація бухгалтерського обліку висвітлена в Методичних рекомендаціях [8], і є комплексом заходів керівника підприємства, спрямованим на забезпечення збору, реєстрації та узагальнення фактів господарської діяльності з метою отримання достовірної інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. На виконання доручення Президента України розроблено також Методичні рекомендації по застосуванню форм документів первинного обліку на сільськогосподарських підприємствах. [9]
Наприкінці 2006 року у зв'язку з прийняттям Положення (стандарту) бухгалтерського обліку ЗО „Біологічні активи" [10] було внесено ряд змін до нормативно-правових актів Міністерства фінансів, зокрема до П(С)БО 2 „Баланс", 3 „Звіт про фінансові результати", Плану рахунків [11] та Інструкцію по його застосуванню [12] та ін. [13].
Міністерство фінансів України затвердило також Методичні рекомендації з обліку біологічних активів, які можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності, що здійснюють сільськогосподарську діяльність. [14]
Затвердження Програми реформування та введення в дію викликало ряд дискусій видатних вчених. У багатьох з них виникає питання, якою мірою міжнародні стандарти бухгалтерського обліку можуть бути корисні бухгалтерам України. Так, С. Токар і Р. Мушинський вважають, що МСБО є цінним джерелом знань для фахівців бухгалтерського обліку, але в Україні чинними є не вони. Положення, що не застосовуються в Україні можуть являти інтерес з погляду "загальної культури" [15].
Проблеми, які можуть виникнути у зв'язку з реформуванням бухгалтерського обліку висвітлив Т. Солопенко з точки зору аудитора [16].
Як вважає Т.Кірейцев, на сучасному етапі розвитку аграрного виробництва доцільно виділити наступні пріоритетні ланки реформування та подальшого розвитку бухгалтерського обліку: облік змін власності на засоби виробництва; облік орендних відносин; облік оренди майнових комплексів [17].
Л. Нападовська вважає за доцільне зупинитись на деяких найважливіших питаннях. На її думку, управлінський облік покликаний обслуговувати систему управління, яка включає функції планування, обліку, аналізу та інше [18].
Прихильником розподілу бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський є М. Чумаченько. Він вважає за потрібне звернути увагу на формування глобальної системи бухгалтерського обліку, яка потребує вивчення і не виключається, що вона може послужити основою тісної інтеграції фінансового та управлінського обліку [19].
Розробляючи методи і принципи облікової політики, підприємства повинні враховувати її вплив на суму визнаних витрат чи доходів, фінансові результати і на суму оподаткованого прибутку. Зазвичай, облікова політика, сформована підприємством, уточнює моменти визнання витрат і сприяє поданню достовірної фінансової інформації [20].
Облік витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарські підприємства повинні здійснювати відповідно до вимог
І1(С)Ь0 № 16 "Витрати", в якому визначені методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та їх розкриття у фінансовій звітності [21]. Істотною відмінністю формування виробничої собівартості згідно з вимогами П(С)БО №16 є те. що до неї не включаються адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
Облік виробництва є важливою ділянкою облікової роботи. Тому Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт та послуг) сільськогосподарських підприємств, які затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 року № 132, знайдуть широке використання і сприятимуть підвищенню ефективності виробництва. [22] В посібнику, розробленому фахівцями ННЦ „Інститут аграрної економіки" УААН, наводиться порядок заповнення робочих таблиць по закриттю бухгалтерських рахунків, ідо визначений Методичними рекомендаціями по закриттю бухгалтерських рахунків для визначення собівартості продукції та фінансових результатів діяльності підприємств АПК [23]. Робочі таблиці подано у розгорнутому вигляді, що дає змогу використовувати їх практикуючим бухгалтерам. [24"
В.П. Ярмоленко в своїй статті групує витрати за економічним змістом, за елементами, за способом віднесення на собівартість продукції, по відношенню до технологічного процесу. Також автор виділяє продуктивні витрати, які необхідно відрізняти від виробничих, та непродуктивні, які не слід плутати з позавиробничими [25].
Як вважають Л. Сук та П. Сук, в Методичних рекомендаціях цьому питанню приділено мало уваги. Не розкрита сама методика віднесення орендної плати на об'єкти обліку. Не ясно, як обліковувати роботу машинно-тракторного парку, як визначити в бухгалтерському обліку собівартість реалізованої продукції тощо [26].
Єдина можливість сільськогосподарських товаровиробників у підвищенні привабливості виробництва полягає у максимальному зниженні витрат [27]
Практично будь-яка функція не може обійтися без поділу витрат на постійні і змінні. Така класифікація є, на думку О.М. Ізюмської, основною в управлінському обліку. Однак практично поділ витрат за такими параметрами у сільському господарстві не проводиться. Кожна калькуляційна стаття містить і постійну і змінну частину, і не завжди збільшення витрат зв'язане зі збільшенням обсягу виробництва. [28]
В статті І. Забрицької "Облік витрат на виробництво продукції" знаходимо схему обліку затрат звітного періоду та собівартість продукції. В статті сказано, які витрати включаються до виробничої собівартості і які рахунки призначені для обліку витрат та собівартості, також наводяться кореспонденції [29].
Питанням класифікації витрат виробництва присвячені наукові роботи О.Л. Примаченко [30], І.Т. Новікова. Рагуліної [31].
Виконання всіх вимог до технічних аспектів організації бухгалтерського обліку дозволить підприємствам розробити чітку та діючу систему технологічної обробки облікової інформації. [32]
Автори М.Г. Михайлов і М.І. Телегунь вважають, що для сільського господарства об'єктами обліку є підгалузі, виробничі підрозділи, окремі культури або групи культур, групи тварин, види виробництв. Все це повинно знайти відображення в обліковій політиці. [33] Облікова політика впливає на багатьох користувачів бухгалтерської звітності. Інколи вона може впливати на рівень добробуту або приріст грошових коштів. [34]