Курсовая работа: Туристичні ресурси Івано-Франківської області

Найвищі вершини (1400 — 1600 м. над рівнем моря) зайняті високогірними луками-полонинами: субальпійськими (до 1850 м. над рівнем моря) і альпійськими (понад 1900 м. над рівнем моря).

Територію області пересікає 8286 річок, які належать до басейнів Дністра і Пруту. Річки в основному гірські. Озера нечисленні. Головні річки — Дністер (із притоками Гнила Липа, Лімниця, Бистриця) і Прут (з основною притокою Черемош). На річках — повінь навесні, дощові паводки — влітку. Багато річок використовують для лісосплаву [6;15].

Серед корисних копалин Івано-Франківщини — нафта, природний газ, калійна сіль, буре вугілля, сланці, фосфорити [15;54]. Є мінеральні джерела.

Представники тваринного світу — благородний олень, європейська козуля, дикий кабан, лисиця, вовк, борсук, кам'яна і лісова куниці, дикий кіт, рись, бурий ведмідь, білка, заєць. Із птахів — дрізд, дятел, сова, глухар, тетерук, перепілка, беркут, сапсан, тощо. У водоймах водяться форель, лящ, судак, плітка, сом, густера, тощо.

Демографічна ситуація. Населення — 1388.9 тис. осіб, із них українців — 95,9%, росіян — 3,5%, поляків — 0,6% та ін. В гірських районах виділяються етнічні групи — гуцули і бойки. Міських жителів — 592,0 тис., сільських — 817,0 тис. Дана ситуація є нетиповою для України.

Середня щільність населення — 115 чол. на кв. км., що майже в 1,3 рази більше, ніж в середньому в Україні. Природний приріст населення є від'ємним як у сільській місцевості, так і в містах. Це одна з трьох українських областей, де цей коефіцієнт є найменшим.

Міграційні процеси в області є традиційно сильними. Більшість безробітної молоді та багато кваліфікованих працівників з інших вікових груп постійно від'їжджають за кордон у пошуках тимчасової і постійної роботи в Західній Європі та Росії, не маючи необхідних трудових віз і контрактів, поповнюючи ряди нелегальних мігрантів цих країн. Маятникові трудові поїздки населення спостерігаються в зоні впливу Івано-Франківська, Калуша, Коломиї, Долини, Надвірної.

Кліматичні умови Передкарпатського передгір'я характеризуються пануючими вітрами південно-західного напряму в північно-західній частині і північно-західного — в південно-східній частині. За температурними показниками територію Прикарпаття можна вважати помірно теплою. Середня температура повітря липня складає 17,2-18,7 °С, а січня — мінус 4,7-4,9 °С. Теплий період з температурою вище нуля триває в середньому 263-265 днів, період вегетації, тобто з температурою понад +5° — від 210 до 214, а періоду активної вегетації з температурою понад 10°, — 150-160 днів. Сума активних температур (понад 10°) коливається від 2200 до 2800 градусів. Теплові ресурси дають змогу вирощувати тут пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки, жито, овес, ячмінь, соняшник, тютюн, льон, яблука, горіхи, груші, абрикоси та інші культури [15;141].

Територія Прикарпаття в межах Івано-Франківської області може бути поділена на три частини: найменш теплу (вище 350 м. над рівнем моря), помірно теплу (висоти 250-350 м.), найтеплішу (Коломийський і Заболотівський райони). Щодо зволоженості Передкарпатське передгір'я можна поділити на південно-західну частину, підвищену з надмірним зволоженням та північно-східну (річкові долини й улоговини) з достатнім зволоженням. Річні суми опадів коливаються від 650 до 780 мм, з них за теплий період — 500-600 мм. Передкарпатське передгір'я, порізане численними річками, має рівнинно-хвилястий рельєф з улоговинами, які підлягають дії періодичних весняних і літніх розливів річок. Внаслідок цього і пов'язаних з цим коливань ґрунтових вод, а також несприятливих фізичних властивостей ґрунти тут надмірно зволожені [6;15].

Гірські райони і полонини в Івано-Франківській області (крім передгірських частин) розташовані в Болехівському, Вигодському, Жаб'ївському, Косовському, Кутському, Надвірнянському, Перегінському, Печеніжинському, Рожнятівському, Солотвинському, Яблунівському, Яремчанському районах.

Кліматичні умови гірських лісолучних районів закономірно зміщуються із збільшенням висоти над рівнем моря, помітно скорочується тривалість теплого періоду, а також періодів повної і активної вегетації. Сума активних температур на висоті 1500 м. падає до 600 мм. На висоті 1200 м. середня річна сума опадів становить близько 1200 мм, ці території є надмірно зволоженими. Теплові ресурси дозволяють вирощувати тут жито, яру пшеницю, ранні та пізні сорти вівса, картоплі, огірків, ранніх сортів кукурудзи на силос — в зоні до 850 м., буряки, капусту, квасолю на лопатку, ранні сорти картоплі, гречку і овес на зелений корм — в зоні 850-1250 м., турнепс, ріпу, редьку, картоплю ранніх сортів, овочі та зелень і деякі кормові культури на зелений корм — від 1250 м. до 1500 м. над рівнем моря.

Альпійський пояс розташований на висоті понад 1100 і 1800 м. відповідно. До його складу входять Надвірнянський, Жаб'ївський, Рожнятівський, Солотвинський райони. Клімат формується під впливом західних повітряних течій, теплий період триває близько 180 днів, загальної вегетації — близько 90 днів, а період активної вегетації майже зовсім відсутній. Річна сума опадів наближається до 1500 мм.

Транспортні комунікації . Географічне положення області досить вигідне: вона знаходиться на перетині транспортних шляхів із заходу на схід, з півночі на південь (залізниць, автомобільних шляхів, трубопроводів і електричних мереж), щільність населення висока, тому цілком природно, що Івано-Франківщина має розвинену транспортну мережу.

Транспорт є однією з провідних ланок господарського комплексу області. Так, довжина залізниць загального користування складає 479 км, середня густота їх — 34,5 км. на 1000 кв. км.. Головними трасами є Львів — Івано-Франківськ — Чернівці, Тернопіль — Рогатин — Стрий, що з'єднують область з іншими обласними центрами країни, а Україну — з державами Західної, Центральної та Південної Європи. В горах для вивезення лісу побудовані вузькоколійні залізниці [15;145].

Розвинений автомобільний транспорт. Головні автошляхи: Львів — Івано-Франківськ — Чернівці, Івано-Франківськ — Долина — Стрий, Івано-Франківськ — Надвірна — Рахів — Ужгород, Коломия — Чернівці, Надвірна — Воловець — Мукачево. Довжина автомобільних шляхів — близько 4,4 тис. км. Усі вони мають тверде покриття, що особливо важливо для гірських районів. Головні магістралі з'єднують Івано-Франківськ зі Львовом, Чернівцями, Ужгородом. В Івано-Франківську розташований аеропорт. Трубопровідний транспорт в області представлений газопроводами "Братерство", "Союз", Уренгой — Помари — Ужгород, етилено-проводом з Угорщини до Калушу. На території області проходять потужні лінії електропередач [26;239].

Освіта і наука Івано-Франківської області. За роки незалежності України відповідно до соціально-економічних умов у Івано-Франківській області ведеться робота щодо реалізації державної політики в галузі освіти.

Освіта загалом зберегла свій потенціал. Галузь має розгалужену структуру. У 768 загальноосвітніх школах усіх типів і форм власності навчається 214 тис. учнів. Основна частка припадає на школи І-ІІ та І-ІІІ ступенів відповідно – 39 і 42%, І ступеня – 17%.

Однак через певні соціальні обставини кількість дошкільних навчальних закладів дещо зменшилась. На даний час функціонує 285 дошкільних закладів, в яких виховується більше 17,5 тис. дітей.

На базі загальноосвітніх шкіл створюються навчальновиховні комплекси “школа-дитячий садок”, базові школи реорганізуються у навчальні заклади вищого ступеня. Це характерна ознака змін у системі освіти області.

Збережено та вдосконалено мережу інтернатних закладів (їх 21 та 1 будинок дитини). Відкрито Прикарпатський військово-спортивний ліцей-інтернат та Івано-Франківський обласний ліцей-інтернат для обдарованих дітей. У двох останніх закладах навчаються діти переважно із сільської місцевості.

Значна увага приділяється роботі з обдарованими дітьми. Успішно реалізується президентська та регіональна програми “Обдаровані діти”. У 17 з 19-ти міст і районних центрів діє 11 гімназій, 7 ліцеїв, 1 колегіум. Учні ліцеїв та гімназій досягають вагомих успіхів у навчанні. Третина призерів всеукраїнських учнівських предметних олімпіад – гімназисти і ліцеїсти. Серед закладів, котрі забезпечують високий інтелектуальний рівень учнів -Івано-Франківська та Калуська гімназії, ліцей при технічному університеті.

Реформування економіки, зміни, що відбуваються на промислових підприємствах, будовах, у сільському господарстві зумовили необхідність оновлення системи професійно-технічної та вищої освіти. В області функціонує 20 професійно-технічних навчальних закладів, 23 вищих навчальних заклади І-ІІ та 14-ІІІ-ІV рівнів акредитації, в яких здобувало освіту майже 57 тис. учнів та студентів. Серед науково-технічних установ (18 одиниць, 1090 працівників основної діяльності): Прикарпатський університет, Університет нафти і газу, медичний, педагогічний інститути; Відділення Інституту філософії НАН України, Відділ економічних досліджень Львівського відділення НАНУ Інституту регіональних досліджень, філіал Інституту лісового господарства і агролісомеліорації та ін.[26;239]

У цих наукових і навчальних закладах працює 16 докторів наук, 104 кандидати наук, серед них 31 академік та члени-кореспонденти: НАНУ — два, АПН — один, 28 членів інших галузевих академій. В економіці області зайнято 113 докторів і 838 кандидатів наук.

Якщо взяти середньообласний показник, то на 10 тис. населення припадає приблизно 302 студенти. А всього тих, хто навчається в закладах вищої, професійно-технічної та загальної середньої освіти, понад 19 відсотків жителів області. За останнє десятиріччя здійснено спеціалізацію та перепрофілювання училищ. Збільшилась кількість складних та інтегрованих професій з 37 до 40 з урахуванням регіональних потреб економіки.

За 10 років незалежності в області введено в дію 87 шкіл на 21 тис. учнівських місць, в тому числі в сільській місцевості – 73 на 11509 місць.

Потребують посиленої уваги питання матеріального стимулювання обдарованих дітей (особливо із сільської місцевості та з малозабезпечених сімей) і педагогічних працівників, які працюють з ними, а також педагогів, які впроваджують особисті педагогічні технології.

Пріоритетними напрямами в діяльності установ і закладів освіти, в які доцільно вкласти інвестиції, можна вважати:

- розробка, апробація та запровадження регіональної програми з екологічного виховання учнів і студентів через проведення практичних екологічних акцій та інших форм роботи;

- створення відповідної матеріальної бази та інфраструктури щодо розвитку туристсько-краєзнавчої роботи та оздоровлення і відпочинку дітей і молоді, зокрема із малозабезпечених сімей та дітей-сиріт, розвиток на цій основі взаємозв’язків із ровесниками з інших країн, українською діаспорою;