Курсовая работа: Вдосконалення організації безготівкових розрахунків у приватному підприємстві агрофірма "Нива"

Період дослідження охоплює 2007 - 2009 роки.

1. Теоретичні засади організації безготівкових розрахунків

1.1 Економічний зміст безготівкових розрахунків та їх роль в проведенні розрахункових операцій

Грошові засоби, що надходять у підприємство, підлягають обов'язковому зберіганню на рахунках в банках, за виключенням залишку готівки в касі і сум виручки, які можуть витрачатися на місці в порядку, встановленому банком.

Безготівкові грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів, відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення. Формуючи доходи і грошові фонди, створюючи економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення і розширення власного виробництва.

Розрахунки підприємств і організацій між собою, а також з органами фінансово-кредитної системи здійснюються, переважно, без участі грошей у формі готівки, тобто у безготівковому порядку. Безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках в банках, коли кошти списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок одержувача .

Оптимізація сфери готівкового обігу та підвищення ефективності здійснення готівкових операцій має важливе значення для досягнення фінансової стабілізації національної економіки. У ринковій економіці сфера готівково-грошового обігу є обмеженою. Тому у нинішніх кризових умовах вирішального значення набувають заходи, спрямовані на скорочення готівкового обігу, а також встановлення належного контролю за веденням операцій з готівкою.

Від правильної організації грошових розрахунків у цілому залежить оперативність їх здійснення, а відтак і фінансовий стан суб"єктів господарювання.

Оскільки безготівкові розрахунки мають вирішальне значення у здійснені народногосподарського обороту, необхідний контроль за станом розрахунків, законністю проведення грошових операцій, правильним оформленням розрахункових документів та вчасністю їх проходження.

Організація безготівкових розрахунків повинна відповідати таким вимогам:

1) забезпечувати своєчасність платежу за реалізовані товари і послуги;

2) створювати умови для взаємного контролю платників і одержувачів коштів за дотриманням розрахункової та договірної дисципліни, а також для банківського контролю;

3) не допускати позапланового перерозподілу коштів у процесі розрахунків;

4) сприяти зближенню моментів отримання та оплати товарно- матеріальних цінностей.

У сучасних умовах досить чітко проявились основні проблеми подальшого розвитку системи безготівкових розрахунків у народному господарстві України. Серед них:

А ) оптимізація форм і способів безготівкових розрахунків, їх організації; вибір найраціональніших у певних економічних умовах форм розрахунків, які давали б найбільший ефект; проблема оптимізації в широкому розумінні зачіпає всі складові системи безготівкових р о з р а х у н к і в;

Б ) інтенсифікація і прискорення розрахунків; чим швидше обертаються платежі, тим більше можливостей для одержання вищих доходів і прибутків; зекономлені в результаті прискорення розрахунків кошти можуть додатково спрямовуватись у сферу виробництва;

В ) підвищення самостійності господарських суб'єктів за умови досконалої організації і здійснення безготівкових розрахунків у господарському обороті; грошова відповідальність підприємств за недоодержання коштів після відправлення товарів чи надання послуг вимагає, щоб ці підприємства мали право вільно діяти в сфері без готівкового обігу;

Г) постійний пошук нових механізмів організації безготівкових розрахунків, які б дозволяли на економічний основі подолати кризові явища і процеси в грошовій сфері .

Система безготівкових розрахунків має бути найтіснішим чином пов'язана з реальним товарним оборотом. Тільки за такої умови забезпечуватиметься безперебійний кругообігу коштів господарських суб'єктів і як результат розвиватиметься та якісно вдосконалюватиметься виробництво.

1.2 Види безготівкових розрахунків у сфері грошового обігу

Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми. Безготівковим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також заінтересована держава - не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту.

Сфери безготівкового і готівкового грошового обігу взаємопов'язані, оскільки постійно відбувається перетворення грошей з безготівкової форми і готівкову, і навпаки. Проте державні структури і НБУ завжди намагаються чітко окреслювати двосферну систему грошового обороту, яка б виключала вільне переливання безготівкових грошей у готівкові. Надмірне перетворення безготівкових грошей у готівку може спровокувати розвиток "тіньової економіки". У розвинутих країнах світу готівка становить незначну-частку грошової маси: 5-7%. В Україні ж питома вага готівки в грошовому обороті у 2007 р. становила 47%.

Безготівкові розрахунки слід розглядати як цілісну систему, яка включає: класифікацію розрахунків; організацію розрахунків; форми відповідних документів; взаємовідносини платників з банками. У класифікації безготівкових розрахунків слід розрізняти: розрахунки за товарними і нетоварними операціями. Розрахунки за нетоварними операціями пов'язані з реалізацією продукції, виконання робіт і надання послуг. Вони становлять переважну частину всього грошового обороту в державі і обслуговують поточну фінансово-господарську діяльність підприємств. Від організації розрахунків за товарними операціями залежать розрахунки за нетоварними операціями.

Безготівкові розрахунки здійснюються в різних формах. Різні форми розрахунків пов'язані з використанням різних видів розрахункових документів. Розрахункові документи готуєпостачальник або платник, а в окремих випадках - банк. Використовуються відповідні форми безготівкових розрахунків (залежно від форми розрахункового документа), а саме: платіжними дорученнями; платіжними вимогами-дорученнями; чеками; акредитивами; векселями.

Правові форми організації безготівкових розрахунків у господарському обороті регламентуються законодавчими (закон України "Про банки та банківську діяльність", інструктивними документами (інструкція "про безготівкові грошові розрахунки в господарському обігу України". Національний банк України виступає як методичний центр розробки форм і засобів розрахунків у народному господарстві, правил документообігу, організації банківського контролю за проведенням розрахунків. За часів переходу до ринкових відносин організація безготівкових розрахунків повинна активно сприяти вирішенню таких завдань:

1.удосконалення комерційного розрахунку па підприємстві;

2.підвищення відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення платежів за всіма зобов'язаннями;

3.зміцнення договірної дисципліни;