Курсовая работа: Використання поживних речовин кормів молодняком великої рогатої худоби при ринотрахеїті
Таблиця 2. Перетравність поживних речовин в організмі піддослідних тварин, %; M ± m, n = 4
Вік, міс. | Показник | Бички | Телички | ||
умовно здорові | уражені герпесвірусом | умовно здорові | уражені герпесвірусом | ||
6 | Органічна речовина | 72,03±0,76 | 71,47±0,69 | 70,75±0,70 | 68,08±0,26** |
Сирий протеїн | 69,27±0,66 | 68,59±0,78 | 67,70±1,07 | 65,44±0,43 | |
Сира клітковина | 65,19±0,35 | 64,60±0,91 | 63,53±0,86 | 61,85±0,19 | |
Сирий жир | 70,54±0,51 | 70,39±0,81 | 70,68±0,71 | 67,50±0,42** | |
БЕР | 74,69±0,95 | 74,06±0,63 | 73,43±0,58 | 70,46±0,27** | |
12 | Органічна речовина | 74,22±0,57 | 70,57±0,87** | 70,63±0,91 | 67,10±0,79* |
Сирий протеїн | 72,20±0,40 | 67,83±0,84** | 68,05±0,93 | 64,23±0,76* | |
Сира клітковина | 67,98±0,70 | 63,43±0,74** | 62,72±0,84 | 59,77±0,59* | |
Сирий жир | 73,06±0,41 | 69,56±0,86** | 68,91±0,75 | 65,34±0,99* | |
БЕР | 77,36±0,60 | 74,24±0,97* | 74,61±0,97 | 70,86±0,89* | |
18 | Органічна речовина | 71,03±0,57 | 69,18±0,61 | 71,85±0,68 | 68,47±0,77* |
Сирий протеїн | 68,80±0,49 | 66,97±0,55* | 69,60±0,48 | 66,28±0,79** | |
Сира клітковина | 63,41±0,50 | 61,78±0,47* | 64,42±0,56 | 61,46±0,72* | |
Сирий жир | 69,77±0,63 | 68,22±0,64 | 70,67±0,55 | 67,37±0,75** | |
БЕР | 74,12±0,65 | 72,11±0,76 | 74,90±0,80 | 71,28±0,83* |
У 12-місячному віці у бичків та теличок, уражених ринотрахеїтом, перетравність органічної речовини була гіршою: у бичків – 70,57 та 74,22% (р>0,99), а в теличок – 67,10 та 70,63 (р>0,95). У наступний віковий період ця тенденція продовжувалася і у 18-місячному віці в уражених герпесвірусом бичків перетравність органічної речовини складала 69,18, а в теличок – 68,47%. При цьому протеїн, жир, клітковина і безазотисті екстрактивні речовини ураженими герпесвірусом тваринами перетравлювалися гірше порівняно з умовно здоровими.
В уражених теличок у 6-місячному віці відмічено тенденцію до зменшеного всмоктування азоту, ніж в умовно здорових, яке відповідно склало 56,4 та 64,9 г. У 12-місячному віці доступність азоту була нижчою в уражених бичків і теличок, і відповідно склала: у бичків – 67,82 та 72,20, а в теличок – 64,23 та 68,03%. У тілі уражених герпесвірусом бичків 18-місячного віку утрималося 44,98 г. азоту, тоді як в умовно здорових аналогів на 28,5% більше (р>0,999). Аналогічна картина в групах теличок. Тому у відсотках від спожитого нижчою засвоюваністю азоту характеризувалися уражені герпесвірусом інфекційного ринотрахеїту бички – 33,61%, що менше від контролю на 3,64% (р>0,95), а уражені герпесвірусом телички – 32,99%, що нижче на 4,97%, ніж умовно здорові аналоги (р>0,99) (рис. 2). У 6-місячному віці в організмі уражених герпесвірусом бичків всмокталося по 12,01 г./добу кальцію, теличок – 9,85 г./добу, що менше відповідно на 6,1 та 13,1% від умовно здорових аналогів. У 12-місячному віці в уражених герпесвірусом бичків всмокталося його на 7,5, а в уражених теличок – на 15,5% менше, ніж в умовно здорових аналогів.
У 18-місячному віці уражені герпесвірусом бички вірогідно поступалися умовно здоровим аналогам за засвоєнням кальцію у відсотках від спожитого з кормами. Аналогічно, умовно здорові тварини краще засвоювали фосфор порівняно із ураженими в усі вікові періоди.
Газообмін та розподіл енергії в організмі бичків і теличок . Газоенергетичний обмін є інтегральним показником обміну речовин, який відображає його спрямованість, інтенсивність та ефективність. Тварини уражені герпесвірусною інфекцією мали глибше дихання, за винятком 3-х та 18-місячного віку, у всі вікові періоди мали вищу вентиляцію легенів у розрахунку на 1 кг обмінної маси. До вікових змін слід віднести збільшення глибини дихання в бичків умовно здорових в 2,9 разів, уражених герпесвірусом в 2,7 разів, умовно здорових теличок в 3 рази, уражених герпесвірусом – в 3,2 рази. Різниця за глибиною дихання між умовно здоровими і ураженими герпесвірусом тваринами несуттєва, хоча в уражених вона дещо менша. Так, у 12-місячному віці, який приходився на літній період, теплопродукція в уражених бичків у розрахунку на 1 кг М0,75 була нижчою на 2,7%, ніж умовно здорових (табл. 3).
Таблиця 3. Окремі показники газообміну у тварин 12-місячного віку; М ± m, n = 4
Показник | Бички | Телички | ||
умовно здорові | уражені герпесвірусом | умовно здорові | уражені герпесвірусом | |
Вентиляція легенів, л/хв. | 48,02±1,41 | 36,55±1,90** | 37,69±1,82 | 42,61±1,87 |
– на 1 кг М0,75 , л/год. | 42,23±1,61 | 39,27±2,04 | 34,53±1,56 | 49,55±2,21** |
Кількість спожитого О2, л/хв. | 1,54±0,10 | 1,22±0,04* | 1,12±0,07 | 1,19±0,08 |
– на 1 кг М0,75 , л/год. | 1,35±0,08 | 1,31±0,05 | 1,03±0,06 | 1,38±0,09* |
Кількість виділеного СО2 , л/хв. | 1,59±0,11 | 1,27±0,07* | 1,13±0,08 | 1,42±0,13 |
– на 1 кг М0,75 , л/год. | 1,40±0,10 | 1,36±0,08 | 1,04±0,07 | 1,65±0,15** |
Глибина дихання, л | 2,70±0,08 | 2,19±0,07** | 2,40±0,15 | 1,98±0,11 |
Частота дихання, разів/хв. | 17,88±0,43 | 16,96±1,12 | 16,04±0,70 | 22,29±1,58** |
Утилізація О2 , % | 3,22±0,20 | 3,40±0,16 | 2,97±0,12 | 2,77±0,13 |
Кисневий індекс крові, мл/л | 32,23±2,01 | 33,98±1,53 | 29,73±1,21 | 27,91±1,26 |
Теплопродукція, кДж/хв. | 32,86±2,13 | 26,03±1,04* | 23,67±1,41 | 26,26±1,85 |
– на 1 кг М0,75 , кДж/год. | 28,75±1,77 | 27,99±1,19 | 21,73±1,30 | 30,52±2,13** |
В уражених теличок, навпаки, на 40,5% вища, ніж в умовно здорових аналогів. Якщо вентиляція легенів у розрахунку на 1 кг М0,75 в умовно здорових бичків перевищувала уражених герпесвірусом на 7,5%, то умовно здорові телички за цим показником поступалися ураженим на 30,3% (р>0,99).
У 18-місячному віці, на зимових раціонах, вентиляція легенів була вищою в уражених тварин і відповідно становила у бичків 49,42 та 33,89, а у теличок – 53,71 та 37,57 л/год./ кг М0,75 . В уражених теличок теплопродукція була на 54,7% вища, ніж у умовно здорових аналогів, а у бичків відповідно становила 32,28 та 24,14 л/год., що на 33,7% вище (табл. 4).
Таблиця 4. Окремі показники газообміну у тварин 18-місячного віку; М ± m, n = 4
Показник | Бички | Телички | ||
умовно здорові | уражені герпесвірусом | умовно здорові | уражені герпесвірусом | |
Вентиляція легенів, л/хв. | 52,93±3,75 | 59,66±1,83 | 51,96±0,88 | 60,29±1,17*** |
– на 1 кг М0,75 , л/год. | 33,89±2,41 | 49,42±1,46*** | 37,57±0,96 | 53,71±1,42*** |
Кількість спожитого О2, л/хв. | 1,80±0,11 | 1,78±0,08 | 1,51±0,07 | 1,79±0,06* |
– на 1 кг М0,75 , л/год. | 1,15±0,07 | 1,47±0,06** | 1,09±0,06 | 1,59±0,06*** |
Кількість виділеного СО2 , л/хв. | 1,75±0,12 | 2,07±0,10 | 1,42±0,07 | 2,16±0,06*** |
– на 1 кг М0,75 , л/год. | 1,12±0,08 | 1,71±0,08*** | 1,02±0,05 | 1,93±0,07*** |
Глибина дихання, л | 2,83±0,18 | 3,03±0,17 | 2,77±0,12 | 3,19±0,19 |
Частота дихання, разів/хв. | 18,88±0,87 | 20,25±0,99 | 19,08±0,95 | 19,83±1,39 |
Утилізація О2 , % | 3,44±0,14 | 2,96±0,11* | 2,91±0,11 | 2,93±0,08 |
Кисневий індекс крові, мл/л | 34,32±1,36 | 29,82±1,15* | 28,98±1,11 | 29,58±0,75 |
Теплопродукція, кДж/хв. | 37,71±2,41 | 39,03±1,76 | 31,44±1,42 | 39,50±1,28** |
– на 1 кг М0,75 , кДж/год. | 24,14±1,54 | 32,28±1,32** | 22,72±1,12 | 35,16±1,23*** |
Оцінка балансу енергії кормів у процесі росту тварин дає змогу прослідкувати тенденцію змін обміну енергії в організмі тварин. У 3-місячному віці і бички, і телички, уражені герпесвірусом, мали кращі показники використання енергії. В усі інші вікові періоди обмінність валової енергії та продуктивне її використання були вірогідно нижчими у тварин, уражених ринотрахеїтом. Обмінна енергія в розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла була нижчою в уражених герпесвірусом бичків на 9,7%, а у теличок, навпаки, – на 11,5% вища, ніж в умовно здорових аналогів (табл. 5). У результаті, в прирості живої маси тварин найбільше у цьому віці відклалося енергії в організмі умовно здорових бичків – 200,3 кДж/кг М0,75 , що більше порівняно із умовно здоровими теличками на 31,1%.
Таблиця 5. Баланс енергії в організмі молодняку 12-місячного віку
в розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла; М ± m, n = 4
Показник | Групи тварин | |||
бички | телички | |||
умовно здорові | уражені герпесвірусом | умовно здорові | уражені герпесвірусом | |
Валова енергія раціону, кДж | 1908,9±126,87 | 2233,4±22,52* | 1897,7±49,79 | 2125,8±24,06** |
Непродуктивні втрати, кДж | 648,58±151,08 | 1094,7±25,91* | 853,02±46,54 | 942,83±53,02 |
Обмінна енергія, кДж | 1260,3±64,56 | 1138,6±8,74 | 1044,7±55,81 | 1182,9±59,72 |
Обмінність валової енергії, % | 66,69±5,73 | 51,00±0,72* | 55,03±2,38 | 55,63±2,60 |
Теплопродукція, кДж | 689,98±61,94 | 670,84±11,17 | 522,81±50,53 | 733,11±61,98* |
Енергія приросту, кДж | 200,29±21,04 | 98,35±6,34*** | 152,78±6,30 | 79,05±4,05*** |
Енергія підтримання, кДж | 328,78±0,46 | 330,89±0,24** | 328,52±0,16 | 333,26±0,41*** |
Енергія активності, кДж | 41,25±0,85 | 38,53±0,13* | 40,61±0,36 | 37,53±0,14*** |
Чиста енергія, кДж | 570,32±21,44 | 467,76±6,44** | 521,91±6,18 | 449,84±4,14*** |
При цьому як уражені бички, так і телички за цим показником поступалися умовно здоровим – на 50,1 та 48,3% відповідно за статистично вірогідної різниці.
У 18-місячному віці в організмі бичків з розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла валова енергія в уражених тварин була вищою, ніж в умовно здорових аналогів і складала 1964,7 кДж, що більше на 12,0% порівняно із умовно здоровими, а в теличок вона була на рівні 1823,4 та 1845,6 кДж (табл. 6).
Таблиця 6. Баланс енергії в організмі молодняку 18-місячного віку в розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла; М ± m, n = 4
Показник | Групи тварин | |||
бички | телички | |||
умовно здорові |
уражені герпесвірусом | умовно здорові |
уражені герпесвірусом | |
Валова енергія раціону, кДж | 1753,8±32,51 | 1964,7±38,75*** | 1845,6±54,99 | 1823,4±49,19 |
Непродуктивні втрати, кДж | 690,24±53,73 | 731,49±71,44** | 821,76±59,82 | 541,42±42,75** |
Обмінна енергія, кДж | 1063,6±34,89 | 1233,2±38,60* | 1023,8±22,74 | 1282,0±34,05*** |
Обмінність валової енергії, % | 60,71±2,57 | 62,89±2,97 | 55,58±2,04 | 70,36±1,86*** |
Теплопродукція, кДж | 579,42±40,58 | 774,73±34,87** | 545,24±26,21 | 843,75±36,93*** |
Енергія приросту, кДж | 105,33±10,43 | 88,06±4,53 | 104,40±21,84 | 68,79±5,06 |
Енергія підтримання, кДж | 333,06±0,56 | 328,43±0,11*** | 330,17±0,54 | 328,39±0,13* |
Енергія активності, кДж | 45,78±0,28 | 42,01±0,28*** | 44,00±0,43 | 41,04±0,36*** |
Чиста енергія, кДж | 484,17±10,98 | 458,51±4,65 | 478,57±22,64 | 438,21±5,29 |
В обмінний фонд організму умовно здорових бичків надійшло
1063,6 кДж/кг М0,75 енергії, що менше, порівняно із ураженими інфекційним ринотрахеїтом, на 13,8%, при цьому різниця в групах теличок склала 30,1% (р>0,999). Чиста енергія, відкладена у прирості живої маси умовно здорових бичків і теличок, була практично на однаковому рівні і складала відповідно 105,33 та 104,4 кДж/кг М0,75 , що більше порівняно з ураженими інфекційним ринотрахеїтом аналогами на 19,6 та 51,8%.
Продуктивні якості піддослідного молодняку . При використанні в годівлі тварин однакових раціонів прирости живої маси у них були різними (табл. 7).
Таблиця 7. Динаміка живої маси та середньодобових приростів тварин, М ± m, n = 10
Вік, міс. | Жива маса та середньодобові прирости | Бички | Телички | ||
умовно здорові | уражені герпесвірусом | умовно здорові | уражені герпесвірусом | ||
Жива маса при народженні, кг | 29±0,75 | 26±0,31 | 27±0,63 | 25±0,23 | |
3 | Жива маса, кг | 70±2,11 | 80±1,16** | 73±2,75 | 64±1,37* |
Приріст, г | 443±19,29 | 591±14,33** | 504±31,01 | 426±16,11* | |
6 | Жива маса, кг | 137±2,48 | 133±1,85 | 135±3,33 | 111±1,77** |
Приріст, г | 737±33,07 | 581±18,35* | 685±30,91 | 510±12,92** | |
9 | Жива маса, кг | 206±5,12 | 172±2,54** | 202±4,13 | 151±2,87** |
Приріст, г | 764±38,84 | 426±35,10** | 738±36,93 | 449±16,99** | |
12 | Жива маса, кг | 292±8,25 | 216±1,91** | 270±5,26 | 186±3,15** |
Приріст, г | 934±46,92 | 482±12,66** | 742±52,53 | 374±10,89** | |
15 | Жива маса, кг | 362±10,80 | 263±4,58** | 312±5,12 | 235±3,49** |
Приріст, г | 763±65,59 | 512±35,14** | 451±54,35 | 536±29,08 | |
18 | Жива маса, кг | 415±11,27 | 304±4,25** | 367±5,63 | 263±4,75** |
Приріст, г | 482±20,77 | 377±11,36** | 507±43,95 | 255±18,95** | |
0–18 | Приріст, г | 680±19,57 | 491±7,15** | 601±10,58 | 419±8,40** |
Від народження до 3-місячного віку середньодобові прирости уражених бичків були вищими, ніж умовно здорових, і становили 591 г. (різниця склала 33%), а у теличок, навпаки, нижчі – 426 г. (16%). Від 3-х до 6-місячного віку, в уражених бичків прирости живої маси були нижчими, ніж в умовно здорових, і відповідно становили 581 та 737 г., а у теличок – 510 та 685 г. Після 6-місячного віку продуктивність умовно здорових тварин суттєво переважала уражених. Тому, за весь дослідний період від умовно здорових бичків одержано по 680 г., а теличок – 601 г. середньодобового приросту, тоді як від їх уражених герпесвірусом ровесників – на 27,8 та 30,3% менше.
Вплив герпесвірусу на гематологічні показники тварин . Як показали гематологічні дослідження, суттєвих відхилень за біохімічними та фізіологічними показниками крові протягом усього періоду досліду від фізіологічних норм не виявлено. Проте, спостерігалося деяке зниження у крові уражених тварин гемоглобіну при підвищеному вмісті лейкоцитів та еритроцитів, сечовини і ліпідів. Окремі показники крові 12-місячних тварин наведені у таблиці 8.
Таблиця 8. Окремі показники крові молодняку в 12-місячному віці; М ± m, n = 4
Показник | Бички | Телички | ||
умовно здорові | уражені герпесвірусом | умовно здорові | уражені герпесвірусом | |
Гемоглобін, г/л | 117,75±2,49 | 107,75±2,39* | 119,00±0,91 | 111,25±4,71 |
Лейкоцити, 109 /л | 5,30±0,60 | 8,05±0,86* | 5,78±0,20 | 6,35±0,61 |
ШОЕ, мм/год. | 1,5±0,28 | 1,25±0,25 | 1,00±0 | 1,25±0,25 |
Еритроцити, 1012 /л | 3,10±0,13 | 3,98±0,13** | 3,18±0,18 | 4,13±0,13** |
Загальний білок, г/л | 73,5±1,76 | 74,25±1,84 | 74,75±1,55 | 73,75±1,38 |
Альбуміни, % | 45,65±1,69 | 45,53±0,77 | 44,4±0,78 | 46,03±1,96 |
Глобуліни, % | 54,45±1,36 | 51,1±1,40 | 56,28±0,98 | 52,93±1,71 |
Сечовина, ммоль/л | 2,53±0,13 | 3,43±0,11*** | 2,58±0,14 | 3,68±0,19** |
Загальні ліпіди, г/л | 3,6±0,17 | 3,48±0,13 | 3,70±0,09 | 3,58±0,17 |
Глюкоза, ммоль/л | 4,35±0,16 | 3,65±0,16* | 4,48±0,19 | 3,50±0,09** |
Са2+ , ммоль/л | 2,39±0,08 | 2,01±0,04** | 2,40±0,10 | 1,93±0,05** |
Na+ , ммоль | 136,13±1,53 | 136,40±1,33 | 136,53±1,00 | 135,65±2,21 |
K+ , ммоль | 4,89±0,08 | 3,90±0,12*** | 4,81±0,05 | 3,90±0,20** |
Cl- , ммоль | 106,70±1,30 | 106,73±1,48 | 102,98±1,22 | 99,63±0,67* |
У крові уражених теличок і бичків кількість лейкоцитів була вищою порівняно з умовно здоровими тваринами і становила відповідно в теличок – 6,35 та 5,78, а у бичків – 8,05 та 5,30 109 /л (р>0,95). Кількість еритроцитів в крові уражених теличок у порівнянні із умовно здоровими становила відповідно 4,13 та 3,18 1012 /л, що більше на 23%, а у бичків відповідно – 3,98 та 3,10 1012 /л, що на 22% більше (р>0,99). Проте, в уражених тварин дещо нижчим був вміст гемоглобіну: у бичків – на 8,5%, а у теличок – на 6,5%, порівняно з умовно здоровими, хоча це не виходило за межі норм (99–129 г./л). Вміст кальцію в уражених бичків нижчий, різниця склала 16%, а у теличок – 20% (р>0,99).
Таблиця 9. Добові раціони піддослідних бичків
Корм | Вік тварин, міс. | |||||
4 | 8 | 12 | ||||
кг | % | кг | % | кг | % | |
Сіно люцерни | 0,6 | 4,5 | - | - | - | - |
Силос кукурудзяний | 17,0 | 68,0 | 8,0 | 24,2 | - | - |
Сінаж конюшини | - | - | 7,0 | 35,2 | - | - |
Жом буряковий сухий | - | - | 1,3 | 15,3 | - | - |
Трава бобових культур | - | - | - | - | 5,0 | 9,2 |
Трава злакових культур | - | - | - | - | 35,0 | 73,6 |
Дерть ячмінна | 0,9 | 18,7 | 1,0 | 15,7 | 1,2 | 17,2 |
Макуха соняшникова | 0,45 | 8,9 | - | - | - | - |
Макуха соєва | - | - | 0,5 | 9,6 | - | - |
Лутамікс ВРХ С Екс * | 0,015 | - | 0,020 | - | 0,022 | - |
Лутамікс ВРХ С Екс + вітаміни, селен** | 0,015 | - | 0,020 | - | 0,022 | - |
У 4-місячному віці тварини першої групи споживали по 3,27, другої – 3,31, третьої – 3,27 кг сухої речовини. У 8-місячному віці найменше її споживали тварини третьої групи – 2,81 кг, а другої – на 9,1% менше, ніж бички контрольної групи, тоді як у 12-місячному віці бички першої групи споживали 2,60, другої – 2,42, третьої – 2,29 кг. Основний раціон забезпечував молодняк контрольної групи енергією та основними поживними речовинами. При цьому в 4-місячному віці бички одержували по 84,3 г перетравного протеїну на 1 кг сухої речовини, у 8-ми – на 5,3% більше, а в 12-місячному – на 0,7% менше. Бички дослідних груп за рахунок дещо кращого споживання кормів одержували у 4-місячному віці 87–92 г., у 8-місячному – 90, а в 12-місячному – 84 г. перетравного протеїну на 1 кг сухої речовини. Використання мінерально-вітамінних преміксів забезпечило з надлишком тварин дослідних груп усіма макро-, мікроелементами та вітамінами.
Перетравність поживних речовин та баланс азоту, кальцію і фосфору в організмі бичків у 12-місячному віці . Бички, до раціонів яких включали вітамінно-мінеральний премікс «Лутамікс ВРХ С Екс», краще перетравлювали органічну речовину кормів на 1,8%, а бички, які споживали цей же премікс, додатково збагачений вітамінами і селеном, – на 6,1% (рис. 3). При цьому, перетравність сирого протеїну в організмі бичків контрольної групи була на рівні 71,8%, тоді як включення преміксу в раціони тварин другої групи сприяло покращенню його перетравності