Курсовая работа: Вивчення мохоподібних району польової практики - околиць сіл Копили та Розсошенці
За характером рельєфу лiвобережну частину областi можна подiлити на три частини: пiвденно-захiдну, центральну, пiвнiчно-схiдну. Пiвденно-захiдна, що тягнеться вздовж Днiпра, найнижча, малорозчленована. Тут немає ярiв та балок, характерних для iнших частин областi. Помiтним уступом по лiнії Кобеляки - Хорол - Пирятин вiддiляється вiд пiвденно-захiдної центральна частина, бiльш розчленована рiчковими долинами, ярами та балками. Пiвнiчносхiдна частина - найбiльш підвищена i найбiльш розчленована, в зв’язку з цим має складний горбистий характер. В цілому рівнинна територія області в зв’язку з її розчленованiстю рiчковими долинами, сiткою ярiв i балок, дислокацiями має складний рельєф. Нерідко на рiвнiй мiсцевостi пiдносяться досить високi горби. За походженням рельєф областi переважно ерозiйний, тобто вироблений талими водами льодовикiв антропогенового перiоду, річками та тимчасовими водотоками. Основними i найбiльш поширеними формами рельєфу є вододiльнi плато, рiчковi долини, балки, яри. З неерозiйних форм рельєфу мають мiсце степовi блюдця, льодовиковi та солянокупольні дослокації. Територiя Полтавської областi належить до помiрного клiматичного поясу, крайньої пiвденної частини Атлантико-континентальної помiрно вологої помiрно теплої клiматичної областi. Характер (тип) клiмату взагалi обумовлюється комплексом чннникiв (факторiв), основу яких складають:
1) сонячне випромiнювання (радiацiя);
2) характер циркуляції повiтряних мас;
3) близькiсть великих водних мас (океанiв, морiв);
4) висота територiї над рiвнем моря;
5) тип (характер) пiдстилаючої поверхнi. З урахуванням характеру цих чинникiв клiмат областi може бути визначений як помiрно континентальний.
Сонячне випромінювання. Тепло на поверхню Землi надходить у виглядi прямої і розсiяної сонячної радiації. Максимум прямої сонячної радiацiї в областi припадає на липень, мiнiмум - на грудень. В середньому за рiк тривалiсть сонячного сяяння (ТСС) становить 1894 - 2021 годину, що складає 43-48% від можливого.
Температура повітря. Середня рiчна температура повітря в межах області змiнюється від +6,5° Сна пiвнiчному сходi до +8, З°С на пiвденному заходi. Найхолоднiший зимовий мiсяць - сiчень. Середня мiсячна температура сiчня становить 5,3° - 7,2°С морозу. Найнижча температура повiтря настає при надходженнi в наші широти арктичного повiтря. Абсолютний мiнiмум температури повiтря на територii областi - 38° С. Найтеплiший мiсяць року - липень. Середня температура липня 19,8°С - 21,6°С тепла. Середній максимум температури повiтря за рiк становить 10,8°С - 13°С тепла, в сiчнi - 2,4°С - 4,4°С морозу, в липнi 25,6°С - 28°С тепла. На Полтавщинi теплий перiод триває з 14.03 - 22.03 по 18.11 - 25.11 (тривалість 240 - 255 днiв).
Особливостi атмосферноi циркуляцій. Циркуляцiя повiтряних мас єбазовим фактором формування погодних та клiматичних умов. Територiя Полтавської областi знаходиться на межi впливу Атлантичного океану i Центральної Азії, а також пiвнiчних i пiвденних повiтряних мас. В середньому в рiчному циклi на територii областi переважає захiдна форма циркуляцii повiтряних мас (40%), потiм схiдна (34%), яка характеризується впливом зi сходу i пiвнiчного сходу Сибiрського антициклону, переважно взимку. Кожна з повiтряних мас має свої фiзичнi характеристики. При зiткненнi повiтряних мас відбувається не тільки їхвзаємний обмiн теплом i вологою, але, що особливо важливо, утворення атмосферних завихрень - циклонiв i антициклонiв. З циклонами пов’язана нестiйка хмарна погода з опадами; з антициклонами - стiйка безхмарна сонячна погода. Циклонiчний тип погоди панує на територiї областi в середньому 135 днiв на рiк. Протягом року територiя областi перебуває пiд впливом 35 - 36 антициклонiв. Антициклонiчний тип погоди панує в областi протягом 230 днiв на рiк. Атмосфернi опади. Важливою погодною i клiматичною характеристикою є вiдносна вологiсть повітря, що показує мiру насичення повiтря водяною парою і дозволяє судити про можливiсть чи неможливiсть опадiв (при вiдноснiй вологостi повiтря 100% починається конденсацiя водяної парни i угворення опадiв). Середня вiдносна вологiсть повiтря в областi становить 71%; найменша (58%) в серпні; найбiльша (88%) - в сiчнi. Однiєю з найбiльш важливих характеристик клімату є атмосфернi опади. Для Полтавської областi характерний континентальний тип рiчного розподiлу опадiв з максимумом влiтку і мiнiмумом зимою. Середня рiчна кiлькiсть опадiв на територiї областi коливається в межах 450 - 570 мм, що вiдповiдає 4500 - 5700 т/га. За холодний перiод року (листопад - березень) опадiв випадає в середньому 130 - 170мм, а за теплий (квiтень - жовтень) 320 - 400 мм. В окремi роки рiчна сума опадiв може вiдхилитись вiд середньорічної. Найчастiше сильнi дощi та зливи бувають при перемiщеннi пiвденно-захiдних та пiвденних циклонiв. Опади з кiлькiстю50 мм i бiльше за добу приносять збитки [15].
Розділ 2. Матеріали і методика дослідження
Збір видів, гербаризація та визначення мохоподібних проводились із дотриманням загальних правил збору та згідно існуючих вимог (А.С. Лазаренко, 1955, А.Ф. Бачурина, Л.Я. Партина, 1979)
Виконану нами роботу можна розділити на 3 основні етапи:
польові збори та вивчення місцевостей зростання мохів;
обробка та визначення зібраних матеріалів;
обробка літературних джерел з даної теми.
При зборі зразка ми користувались ножем та польовими пакетами. До кожного додавалась чорнова етикетка, на якій ми вказували місцезнаходження, по можливості назву роду.
При визначенні мохоподібних ми користувались мікроскопом МВN - 3, бінокуляром, чашкою Петрі, препарувальними голками, предметними і покривними скельцями.
При ідентифікації зразків здійснювалася таким чином:
Спочатку відмічається колір, щільність дернини, а також колір та наявність спорогонів.
Частина зразку відмочується у воді, після чого відмічається: довжина стебла, форма та колір листків, наявність спорогонів, форма коробочки, кришечки.
За допомогою мікроскопа досліджуємо анатомічну будову листка:
жилкування;
форму листкової пластинки (край, середину, основу);
будову перистома коробочки;
характер ніжки.
Особливу увагу звертали на диференціацію клітин основи листка, а саме: колір та розмір.
При визначенні зразків ми використовували такі визначники:
Лазаренко А.С. Определитель лиственных мхов Украины.
Мельничук В.М. Определитель лиственных мхов средней полосы и Юга Европейской части СССР.
Гарибова Л.В. Водоросли, лишайники и мохообразные СССР.