Курсовая работа: Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
Найбільше антропогенне навантаження на р.Стрижвнь припадає на відрізок й русла від вул. Горького до її гирла. Від вул. Горького до вул. Київської спостерігаються значні зміни макроскладу води в бік збільшення вмісту натрій- і амоній-іонів, органічних речовин. Дещо менше значення має забруднення води і донних відкладів важкими металами. Нижче вул. Київської спостерігається комплексне забруднення води і донних відкладів важкими металами В забрудненні річки в однаковій мірі беруть участь площиннийзмив (особливо в нижній течи), промислові стоки і побутове сміття (особливо в середній течії) [13].
Річка Білоус.
Р.Білоус в межах м-Чернігова не дуже забруднена. Виявлені високі концентрації міді, цинку і ртугі в донних відкладах потребують додаткової перевірки. Основну роль в забрудненні тут грає площинний змив. Найбільш забрудненими є місця перетину ріки з великими автошляхами, де забруднення має комплексний характер і пов'язане з відходами автошляхів та викидами автотранспорту. Виявлене значне комплексне забруднення ріки в гирлі, мабудь пов'язане з очисними спорудами.
Як бачимо з вишенаведених висновків однією з причин.що впливають на якість поверхневих вод в межах міста, є площинний змив. Та це й не дивно. Бо при загальній площі земель, що знаходапься в адміністратавнихмежах міста (7132 га), та середньорічній кількості опадів в м.Чернігові за останні сім років (586,7 мм) щорічно в вищсзазначвні ріки стікає близько 21 млн. м3 дощових та талих вод, більша частина яких надходить в поверхневі водотоки без будь-якої очистки. І тільки завдяки очисним спорудам зливових та умовно-чистих стоків ВАТ ЧП "Хімволокно" і очисних споруд зливових вод масиву "Бобровиця" з 515 га міської території дощові та талі води проходять механічну очистку (очищаються від зважених речовин та нафтопродуктів). Таким чином, з загальної кількості дощових та талих вод, що стікають з території міста, тільки 7,2 відсотка (~ 1,5 млн. м3 ) проходять часткову механічну очистку.
Підземні води.
Комунально-побутові потреби міста Чернігова забезпечуються за рахунок підземних вод. Населенню міста подається вода тільки з артезіанських свердловин, і тільки дуже в незначній кількості використовується вода окремих шахтних колодязів, яких на сьогодні налічується в місті близько 20 і які при наявності необхідних коштів будуть ліквідовані [9].
95 відсотків артезіанської води використовується "Черніпвводоканалом" для забезпечення потреб населення міста та ВАТ ЧП "Хімволокно". В середньому на кожного жителя міста припадає 98м3 на рік артезіанської води. а по Україні - близько 87 м на рік.
Міська мережа водопроводу відноситься до першої категорії питних водопроводів. Довжина водопроводної мережі більше 480 км. Вода подається за допомогою 4-х насосних станцій. Ліміт споживання артезіанської води за 2007 рік підприємствами міста, за даними "Чсрніпвводоканалу", як в цілому так і окремими підприємствами видержаний. Об'єм водоспоживання по ліміту становив в 2007 роді 4522,5 тис. м3 , фактично забрано - 3008,7 тис.м3 води, або на 1513,8 тис. м3 менше.
Срок амортизації більшої частини водопровідних мереж закінчився. Це сприяє зниженню його мщності, зменшенню герметичності. В результаті цього щорічно збільшується число поривів та аварійних ситуацій. В місті розташовано 775 водорозбірних колонок, які теж в своїй більшості знаходяться в незадовільному санітарне-технологічному стані. В зв'язку з частими поломками щорічно біля 20-30% колонок зупиняють свою роботу. На адресу "Чернігівводоканалу" та міськСЕС надходить велика кількість скарг на погану якість води.
Таблиця 1.2.
Споживання артезіанської води
|
№ п/п | ПІДПРИЕМСТВА | Кількість сквахин | Об'єм водн, факт 2008 рік, тис.м3 |
|
1 |
ВУВКХ "Чернігівводокана" |
97 |
33105 |
|
2 |
ВАТ "ЧП "Хімволокно", разом з сторонніми організаціями | 13 | 1 341 |
|
3 |
ВАТ "Чексіл" |
8 |
444 |
|
4 |
Фабрика музінструменгів |
3 |
40 |
|
5 |
ВАТ "Жовтневий молот" |
2 |
5 |
|
К-во Просмотров: 217
Бесплатно скачать Курсовая работа: Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
|