Лабораторная работа: Психодіагностична практика

Рекомендацій не вимагається.

Висновок по тесту Р. Амтхауера:

У випробовуваної виявлені середньо-вікова норма лексичного запасу, відчуття мови, здатності самостійно формулювати думки, загальній обізнаності в життєвій і науковій сферах.

Володіє середньою здібністю до абстрагування (виділяти загальні і схожі властивості предметів і понять, знаходити відмінності і схожість). В межах вікової норми спостерігаються розумові операції класифікації понять, мовне мислення;

Комбінаторні здібності, уміння бачити семантичні зв'язки, гнучкість мислення і здібність до перемикання в процесі аналізу вище середнього рівня;

Об'єм і точність логічного розподіл відомостей і здібність до узагальнення вище середньої вікової норми і корелює із знаннями в гуманітарній області знань;

Арифметичні здібності і практичне математичне мислення вище середньої вікової норми і свідчить про розвинені аналітичні здібності;

Індуктивне і теоретичне математичне мислення відповідає показникам вище за середньо-вікову норму. Т.ч. розвинена аналітико-синтетична діяльність;

Просторова уява і конструктивні здібності на рівні середніх вікових норм;

Здібність до об'ємно-геометричного аналізу і просторової уяви в діапазоні середньо-вікової норми, т. ч. наочно-дієве мислення розвинене середньо;

Короткочасна пам'ять розвинена середньо, середні здібності і уміння працювати з формальними і смисловими ознаками слів, що зберігаються в оперативній пам'яті

Загальний рівень розвитку інтелекту (IQ) відповідає високому рівню.

Рекомендацій не вимагається.

Коректувальне заняття.

Присутній на лекційному занятті, що проводиться психологом як викладач курсу "Психологія і педагогіка" по темі "Види виховання". Проводився динамічний тренінг в течії 5 хвилини через 40 хвилин після початку лекції. Предметом корекції виступала психофізична втома студентів, яка на думку психолога пояснювала необхідність корекції. Тренінг проводився для всієї учбової групи. Тренінг починався із зручної посадки за учбовими столами (рівна спина, опущені плечі, руки на учбовому столі долонями вгору), потім по команді психолога студенти повинні були посміхатися один одному до рахунку 10, далі зробити по 10 глибоких вдихів, максимально закинути голову назад і потім щільно притиснути підборіддя до грудей, після чого повернути голову управо, зафіксувати положення на 10 секунд і також повернути голову з фіксацією вліво. Потім потрібно було встати повернути корпус управо і вліво, далі максимально закинути ліву руку за праве плече і навпаки, потім схрестити руки на грудях і зробити 10 глибоких вдихів з видихом через ніс, після чого стулити за спиною по черзі праву і ліву руку поперемінно. Далі слідувала зручна посадка за робочий стіл, самомасаж пальців кистей і вушних раковин. Після подібного динамічного тренінгу дійсно активізувався енергетичний і робочий потенціал групи, студенти швидше конспектували і давали зворотний зв'язок на питання викладача.

Замовлення ФСС (фонду сприяння сім'ї).

За замовленням ФСС (фонду сприяння сім'ї) під керівництвом психолога проводив вивчення психологічного стану студентів що пережили терористичні акти (біженців, що мають статус) і воїнів, що брали участь в конфліктах в "гарячих крапках".

Практична значущість дослідження полягає в тому, що в роботі виявляється вплив характеристик терористичного акту на сприйняття пострадавшими своїх особових рис в періоді подолання. Передбачалася наявність у даних осіб порушення ряду особових функцій, що забезпечують успішну адаптацію до навколишнього світу.

Дослідження проводилося з молодими людьми, що пережили терористичні акти в зоні локальних військових конфліктів (Чечня, Таджикистан), в даний час проживають в м. Воркута і що мають статус біженців або учасників бойових дій. Загальне число випробовуваних - 24 людини (11 хлопців і 13 дівчат), студенти 1-3 курсів ВФ СИКТГУ. Вік випробовуваних 17-22 років.

Використовувалися констатуючий і порівняльний методи дослідження. Як емпіричний метод використана методика "Особовий диференціал". Методика є адаптацією "Семантичного диференціала", яка була вироблена в Психоневрологічному інституті ім. Бєхтєрєва. Вона містить відповідно три шкали: Оцінки, Сили і Активності.

В цілому по чиннику "Оцінка" випробовувані демонструють високий рівень самоповаги, схильні більшою мірою сприймати себе як носіїв позитивних, соціально бажаних характеристик. У певному значенні спостерігається задоволеність собою. Такі високі бали по даному чиннику (М=15,7; у хлопців і дівчат відповідно 17,2 і 14,2), ймовірно, відображають захисний характер ("ми потерпілі", "нам нічого соромитися" і так далі). При цьому хлопці і дівчата значущо не відрізняються один від одного.

Результати, отримані по чиннику "Сили", значущо відрізняються від результатів по двох іншим чинникам (М=4,1; 9,8 і 1,3, рН0,05). Таким чином, випробовувані відрізняються недостатністю самоконтролю, нездатністю триматися прийнятій лінії поведінки, залежністю від зовнішніх обставин і оцінок. Багато в чому, ймовірно, це пов'язано з наявністю у всіх випробовуваних фізичної травми того або іншого ступеня, отриманого у момент терористичного акту, і що ускладнює їх нинішнє самопочуття. Особливий внесок у величину цього чинника вносить жіноча частина вибірки. По чиннику "Сили" дівчини значущо (рН0.01) відрізняються від хлопців. Їх залежність від зовнішніх обставин і оцінок, нездатність до самоконтролю особливо велика. Можливо, дівчата гостріше переживають свої фізичні травми, що ускладнює подолання наслідків травматичної події.

По чиннику "Активності" були отримані середньо позитивні результати (М=8,3; 9,7 і 7,6). При цьому оцінки хлопців і дівчат не відрізняються значущо один від одного. Для випробовуваних характерний достатньо високий рівень активності, потреба в наявності інтенсивного міжособового спілкування.

Таким чином, можна відзначити, що за наслідками самооцінок, що пережив терористичний акт, особливо властиві потреба в спілкуванні з тими, що оточують, їх підтримка, несамостійність і низький самоконтроль, який вони, ймовірно, транслюють таким, що оточує їх близьким людям.

Виявлені тенденції порушують соціально-психологічну адаптацію осіб молодого віку що пережили терористичний акт або що служили в "гарячих крапках", тому все це повинно розглядатися як мішень для комплексних мерів в процесі психосоциальной реабілітації.

Хоча емпіричні дані показують, що особа і подолання виступають як модератори відносин "стрессор - наслідки" терористичного акту, вивчення характеру і ступеня дії індивідуальних особливостей особи на розвиток цього стану потребує продовження. Подальше дослідження повинне показати, яким саме образом це відбувається і які наслідки має.

По матеріалах даного дослідження під керівництвом доцента Росіної Н.Л. підготовлена наукова стаття для "Весняних читань", тема: "Терористичний акт: до питання про психологічні наслідки в юнацькому віці".

Збір матеріалу для курсового проекту

Тема: "Характеристика рефлексивності студентів Вузу".