Лабораторная работа: Вказівки, масиви і символьні рядки в мові C

одержання адреси самого вказівника (&).

Приклад:

int date = 10;

int *i, *k;;

i = &date;

k = i;

z = NULL;

Подібно будь-яким змінної змінна типу вказівник має ім'я, арес у пам'яті і значення.

За допомогою унарних операцій ++ і –і числові значення змінних типу вказівник міняються по різному, у залежності від типу даних, з яким зв'язані ці змінні.

Приклад:

char *z;

int *k,*i;

float *f;

. . . . . . .

z++; // значення змінюється на 1

і++; // значення змінюється на 2

f++; // значення змінюється на 4

Тобто при зміні вказівника на 1, вказівник переходить до початку наступного (попереднього) поля тієї довжини, що визначається типом об'єкта, який адресується вказівником.

2.1 Використання вказівників при роботі з масивами

Ім'я масиву без індексу є вказівником-константою, тобто адресою першого елемента масиву (a[0]).

a

*a = = a[0] ;

*(a+1) = = a[1];

. . . . . . . . .

*(a+і) = =a[і];

Відповідно до синтаксису в С існують тільки одномірні масиви, але їх елементами , у свою чергу, теж можуть бути масиви.

int a[5][5];

Для двовимірного масиву:

a[m][n] = = *(a[m]+n) = = *(*(a+m)+n);