Потенціальний інтелект:

ü Найважча форма – ідіотія – мова і мислення фактично відсутні, переважають емоції. Словарний запас – 800 слів для середніх тобто імбецилів. Вони схильні до сліпого подражання, але прагнуть жити самостійно.

ü Легка форма – дибільність. Поведінка їх дорсить адекватна і самостійна, мова розвинута, тому їх не одразу можна помітити, але є дефекти мислення. Вони все розуміють буквально. Вони легко пристосовуються до життя, за винятком науки і освіти.

Потенціальний інтелект залежить від фіз. та психічного стану матері

ІМІДЖ

Особистий імідж - це явище середовища в тому плані що він виявляється, як людське визначення, як ставлення до особи певної групи людей.

Імідж – це образ, тобто форма життед. людини, завд’ки якій виставляється на люди сильнодіючі цільові характеристики: вихованість, ерудиція, професіоналізм.Але насамперед треба відзначити соціально-рольове призначення одежі.Є фірмена і сольна одежа.

Аби досягти певних успіхів у бізнесі, необхідно окрім зов. вигл. мати певні риси характеру.Але є риси які повинні бути притаманні людині будь якого фаху:

· Впевненість

· Доброзичлевість

· Творча енергія

У процесі зміни себе до бажаного образу Д.Скотт виділяє 3 ключові стадії і подає технологію їх упровадження:

·

· визначити що ви хочете в собі змінити, або яким стати;

· скласти подумки сценарій, щоб уявити себе в новій ролі;

· впровадьте свій новий сценарій у життя;

·

якщо ви повірете самі, що “ви” уже “не ви”, то інші повірять також.

ОСНОВНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКИ

Античність

Перші поняття про психіку були пов’язані з аналізом – найдревнішими поглядами, згідно яким у всього, що існує на світі є душа. Згшідно Платону душа у людини існувала до того як поєдналась з тілом. Вершиною античної психології є “вчення про душу”, Арістотеля.

Середні віки

Душа є божественним, неприродним почятком, і тому вивчення духовного життя повинно бути підкорене.накопичувався конкретний матеріал про атомно-фізіолог. особливості людського організму, як одної з основи психіки/Авіцена, Аверсосам і кассиман – вперше ввили термін “психологія ”

Психологія XVII ст.

З 17 ст. Починається нова епоха в розвитку псих. знань. Вона характерезується спробами осмислити душевний світ людини переважно заг.-філосовських, розумово здорових позицій, без необх.експерементальної бази. Деккарт – заклав основи детерміністичної концепції поведінок.

XVIII ст.зародження імпіричної психіки

Термін “емпірична психологія” ввів німецький філосов Вольфом, для позначення напряму в психологічній науці, основний принцип полягає у спостереженні за конкретною психологією, явищами, їх класифікації. Локк розглядає душу, як пасивну, але здатну до сприйняття середовища,порівнює її з чистою доскою, на якій нічого не написано.

XIX ст. Психологія стає самостійною наукою

Виділення психології, як самої науки відбулося в 60-р.р. Воно було пов’язано зі ставленням спеціальних наукових-дослідж. установ – психологічних лаболаторій та інститутів. Тітченер був засновником та лідером структ.псих.

МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Метод – це спосіб, підхід, інструмент, яким користується певна наука для дослідження закономірностей і категорій, що становлять її предмет.

До методів відносяться:

1. спостереження – це найбільш поширений в практиці роботи школи метод.

2. Бесіда і інтерв’ю.

3. Педагогічний експеремент.

4. Анкетування.

5. Метод рейтенгу – це оцінка різних сторін діяльності компетентними суддями.

6. Метод узагальнення незалежних характеристик.

7. Вивчення продуктів діяльності.

ВИМОГИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО НАУКОВОГО МЕТОДУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ.

ü ФІКСАЦІЯ ОТРИМАНИХ ФАКТОРІВ

ü ЦІЛІСНІСТЬ

ВИДИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ:

· ЗОВНІШНЕ

· ВНУТРІШНЕ

· ВКЛЮЧНЕ

· ПОБІЧНЕ
ОСНОВНІ ЕТАПИ ПОДОЛАННЯ

СТАНУ

ТРИВОЖНОСТІ

10 етапів подолання стану тривожності:

1. Займіться справами,роботою замість того щоб засихати від суму.

2. Не дозволяйти собі засмучуватись через ніщо, про яке ви і всі інші скоро забудуть.

3. Спробуйте навчитись рахуватись з неменучим.

4. Думайте і робіть, як щаслива людина, і ви відчуєте себе счасливим.

5. Ніколи не зводьте рахунки з великими ворогами, тому що якщо ви будете це робити, ви зробите гірше лише собі.

6. Пам’ятайте про те, що єдиний засіб досягти щастя полягає не в тому щоб чекати подяки а у тому, щоб отримати радість коронних справ, які ми робимо один одному.

7. Пам’ятайте: вдячними не народжуються, ними стають; звідси слідує :якщо ви хочете щоб ваші діти були вдячні – навчіть їх.

8. Рахуйте свої щасливі миті, а не неприємності.

9. Не треба наслідувати дії інших, апошукайте себе і залишайтесь собою.

10. Кожен день робіть добрі справи, щоб інші вам усміхались.

ДЕРЖАВНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Зміст освіти вмзначається такими документами:

навч. плани, навч, програми, підручники, навч. посібники.

Навч. план – це держ. норм. документ, який визначає підсумоване навантаження студентів, його розділ за етапами навч., тобто установлює перелік предметів, обов’язкових для вивчення в усіх нач. закладах, а такожрухомий компонент, що включає навч. предмети, які вводяться за розсудом регіонів і навч. закладів.

Навч . програма – це держ. докум. у якому розкивається зміст освіти з кожного предмета в кожному класі і визначається системою наук знань, світоглядних і мор.-естетичних ідей, практичних умінь і навичок, що їх необхідно опанувати та кількість годин та їх вивчення.

ПІДРУЧНИКИ – це книга що викладає основний зміст навчального предмету відповідно до програми.

НАВЧ.ПОСІБНИК – це книга, зміст якої або повністю відповідає навч. програмі, або не містить емпіричний матеріал, що служить закріпленню основного теоритичного матеріалу.

Родинне виховання

Розробка теорії сімейної педагогіки в 70-80х рокахбула повязана в основному з проблемою “школа і сім’я”. Здебільшого теоретично обгрунтувались розділи педагогічної пропаганди серед батьків-ідейно-політичне виховання в сім’ї, патріотичне та інтернне виховання,моральне, статеве, трудове, естетичне, фізичне.Концепція полягала в тому, що нормальна здорова сім’я маєпереймати і доносити зі школи державний вплив.

І навпаки учень через сім’ю мав зрости передовим школярем. Однак у теорії симейної педагогіки, яка грунтується на особистому прикладі батьків, та їхньому індивідуальному підході до своєї дитини, на взаємодії педагогів і батьків, саме ці методи майже не враховувались.

Особистий приклад батьків, як головний приклад сімейного виховання, порівняно з усіма іншими методами і засобами має найбільший вплив, як у позитивному так і в негативному плані. Наслідуючи батька і матір дитина засвоює сімейні традиції, цінності. Батькам не слід моалізувати навколо політики, релігії, висловлювати своє невдоволення навколишним – дитина чюйно вловлює їхню справжню позицію, поділяє характерні ознаки сімейного побуту.

Конфліктні ситуації в сімї можуть призвестидо розвитку позитивних, чи негативних рис і якостей у дітей як членів сім’ї. Розлучення батьків переважно призводить до педагогічної занедбаності і почуття безсилля в дитині. Нерідко це негативне роздвоєння в її душі.