Реферат: Актуальність охорони природи

У січні, лютому 2000г. у заповіднику «Прісурський» був проведений інструктаж по методах обліку тварин. Тільки за 1998-2000 рр. студентським центром було проведено 16 самостійних рейдів на території 5 сибірських заповідників. В результаті затримано 26 порушників заповідного режиму. Подано дві заяви на порушення кримінальних справ. Вилучена зброя, біля 200кг риби, більш 500м ставних мереж, декілька сотень капканів і інших снастей, що браконьєрять.

Інший досить цікавий випадок з життя роботи дружин відбувся в травні 2000г. Була затримана група порушників з 10 чоловік з вертольотом «Мі-8» на території Алтайського заповідника. Буває і так, що студентські дружини затримують самих охоронців природи в заповідниках. Весною 1999г. у Алтайському заповіднику студентами були затримані держінспектори, які незаконно займалися рибним ловом. Вони збиралися вивезти 6 фляг засоленої риби! Проведено службове розслідування.

Позиція дружин в таких випадках повинна бути принциповою: компромісу з порушниками природи не може бути. На щастя, в заповідниках можна ще зустріти чесних і порядних людей, що хворіють за свою справу.

Цікаво звернути увагу в даному аспекті на міжнародні екологічні суспільства, які теж грають важливу роль в охороні навколишнього середовища.

Центр сприяння екологічним ініціативам «адоніс» міжнародне об'єднання був зареєстрований в 1994г. Його засновником є Американська асоціація сприяння екологічним ініціативам. У 1966-1988 рр. дане суспільство брало участь в програмі «Марш парків». У 1998г. цим суспільством була підготовлена міжнародна російський-британська експедиція в Олекмінський заповідник. З поточних проектів важливе місце займає організація конкурсу і поїздки наших фахівців орнітологів в один з орнітологічних центрів США.

Російський «Зелений Хрест» загальноросійська громадська організація - створений в Росії в 1994г. Засновником даної організації є Всеросійське суспільство охорони природи. Основною програмою є подолання шкідливих наслідків гонки озброєнь. Основні завдання прогноз наслідків аварій на об'єкті зберігання бойових отруйливих речовин в районах міста Камбарки і селища Кизнер Удмуртської республіки, обстеження місць колишнього знищення хімічної зброї на території Пензенської області, організація системи медичного моніторингу стану здоров'я населення, що проживає поблизу місць зберігання хімічної зброї, і прогнозування риски розвитку хронічної неінфекційної патології.

Всеросійське суспільство охорони природи (ВООП) - одна із старих і масових громадських екологічних організацій Росії - створено в 1924г. за ініціативою і за участю видних російських учених, громадських і державних діячів. Основна мета ВООП - організація руху громадськості за здорову і сприятливу екологічну обстановку в Росії, за створення умов, сприяючих її стійкому екологічно безпечному розвитку. На сучасному етапі ВООП велика увага приділяє екологічній освіті і вихованню населення, успішно реалізовуючи «Програму дій ВООП по безперервній екологічній освіті населення Росії».

В цілях здійснення суспільного екологічного контролю суспільство проводить всеросійські і регіональні рейди, окремі перевірки підприємств і організацій, суспільні екологічні експертизи програм і об'єктів, що впливають на стан навколишнього середовища. Суспільство організовує різні масові природоохоронні заходи (озеленення, посадка лісу, впорядкування джерел, розчищення берегів малих річок, очищення місць відпочинку), бере участь в проведенні Всеросійської акції «Дні захисту від екологічної небезпеки», міжнародних акціях «Дерева для життя», «День Землі», «Усесвітній день навколишнього середовища».

Добродійний фонд «Центр охорони дикої природи» (ЦОДП) створений в 1992г. за ініціативою соціально-екологічного Союзу. Цим центром підготовлена програма по лісах, яка охоплює і проблему вікових лісів і проблему формування екологічно відповідальної лісової політики і лісового законодавства. За останні роки були підготовлені і випущені карти вікових лісів Муромської області, а також спільно з Грінпіс Росії карти вікових лісів республік Карелії і Комі, Вологодської і Архангельської областей. В результаті тісної міжнародної співпраці природоохоронних неурядових організацій вперше в 1996г. провідні фінські і шведські лісопромислові компанії оголосили мораторій на рубку і покупку деревини із вікових лісів Карелії і Муромської області. У квітні 1999г. стартував трирічний проект «Розробка стратегії управління національними парками Росії». Були розроблені моделі стійкого життєзабезпечення місцевого населення на прикладі національних парків «Смоленське поозерье» і «Угра» і організація нових парків.

З лютого 1999г. спільно з радіостанцією «Відлуння Москви» за підтримки інституту «Відкрите суспільство» запущений проект «Заповідники Росії». В рамках проекту кожну останню суботу місяця на радіо «Відлуння Москви» організований цикл передач про найбільш гострі проблеми російських природних територій, що охороняються, за участю співробітників заповідників і провідних фахівців в області заповідної справи. Хочеться відзначити, що програма «Марш парків» була удостоєна премії Генрі Форда 1997г. «За збереження культурної спадщини і охорону навколишнього середовища».

Зі всього сказаного можна судити про те, що встановлення нових зв'язків і партнерств між організаціями державного сектора, бізнесу і серед неурядових об'єднань послужить подальшому, ефективнішому рішенню проблеми збереження природи.

3. ЗАПОВІДНИКИ

Особливо важливу роль в роботі по охороні природи грають державні заповідники, створені для того, щоб забезпечити збереження всіх природних комплексів, зосереджених на певній території, що представляє особливо великий науковий і культурний інтерес. На цьому просторі повинна бути припинена всяка господарська діяльність рубка лісу (окрім вибіркової санітарної), косовиця трави, випас худоби, охота і т.д. Основне значення заповідників служити еталонами природи, бути місцем пізнання ходу природних, не порушених людиною процесів. Заповідники стали базою збереження, відтворення і ліквідації загрози зникнення багатьох рідкісних видів рослин і таких тварин, як бобер, кулан, зубр, плямистий олень, тигр, леопард, соболь, звичайна гага, фламінго і ін.

Основи заповідної справи в Росії були закладені видними вченими діячами охорони навколишнього середовища, такими як. П. Бородін, Г.А. Шкіряників, А.П. Семенов-тян-шанський, Д.К. Солов'їв. Ідея створення перших росіян державних заповідників була гаряче підтримана Г.Ф. Морозовим и В. Н. Сукачевим.

В даний час державні заповідники мають статуси природоохоронних науково-дослідних організацій Росії і більше 60 років ведуть довготривалі наукові дослідження за єдиною програмою «Літопис природи». Ці дослідження є основою для екологічного моніторингу і контролю за станом природного середовища. У 90-х рр. XX в. у Росії налічувалося більше 80 заповідників, зокрема 16 біосферних, загальною площею більше 20 млн. га, що складало 1,2 % території країни. Був відкритий міжнародний російський-фінляндський заповідник «Дружба-2», проводилася робота із створення нових міжнародних заповідників в прикордонних районах: російський-норвезького, російський-монгольського.

Серед російських заповідників головне місце займають 16 біосферних заповідників ЮНЕСКО. У шести з цих заповідників є станції комплексного фонового моніторингу (прогнозу). Ці станції поставляють дані про хімічне забруднення еталонних заповідних екосистем. У багатьох заповідниках були створені розплідники, в яких зберігається цінний генофонд, вивчаються і розлучаються рідкісні види тварин. Як приклад дамо коротку характеристику деяких заповідників.

Ільменський заповідник знаходиться на Південному Уралі, організований в 1920г. і займає територію близько 300 кв. км. Не багато на землі є місць, які по красі і природним багатствам можуть порівнятися з Ільменамі. Академік А. Е. Ферсман, що вклав багато праці в дослідження даного заповідника, писав: «Хто з дослідників мінералогів і любителів природи не чув про Ільменських горах! Хто... не мріє відвідати цей «мінералогічний рай», єдиний на землі по багатству, різноманітності і своєрідності копалин!»

Ільмени - природний геологічний музей. Тут гірські породи і мінерали залягають досить неглибоко, а в деяких місцях виходять прямо на поверхня. На порівняно невеликій площі тут виявлено 250 мінералів від звичайних і рідкісних, знайдених тільки там. Заповідник відомий не тільки мінералогічними багатствами. У далекому минулому клімат Ільменського заповідника мінявся від тропічного до льодовикового. Це привело до різноманітності рослинного і тваринного миру. Велику частину території заповідника (85 %) займають ліси. По вершині Ільменського хребта зустрічаються ділянки листяних лісів, у річок переважають осичняки і вільшняки. На півночі заповідника велику частину займають березняки. В околицях озер Велике Міассово, Савелькуль, Бараус розташовані хороші соснові бори. Живими свідками стародавніх епох можна назвати рослини, які збереглися з часів чверткового заледеніння, мирт болотний, богульник, росянка, підбіл, що ростуть на сфагновых болотах. Найстародавніші з них це шиверекія подільська, анемона пермська, ятришник шоломоносний, минуарція Гельма. Ці рослини занесені в Червону книгу Росії.

У лісах, на гірських схилах і лугах мешкають різні види тварин: косуля, лось, заєць, вовк, лисиця, горностай, борсук, з'явилися кабани і ведмеді. Ільменський державний заповідник - природоохоронна і наукова установа входить до складу Уральського наукового центру Російської академії наук.

Хоперський заповідник займає територію близько 16 тис. га в заплаві річки Хопер. Частина заповідника рясніє старицами, протоками, озерами, а решта площі зайнята лугами, дубовими і іншими листяними лісами. Дуже цікавий мешканець заповідника вихухоль, ради якого він, власне, і був створений. Чисельність звіра була стабілізована виловами до необхідної межі. Досить добре прижилися річковий бобер, плямистий олень, стали з'являтися лосі і кабани. Створений розплідник чистопорідних зубрів.

Баргузінський заповідник був організований в 1916г., розташований на побережжі озера Байкал, займає площу більше 248 тис. га. У першому розділі трохи сказано про те, що заповідник створювався з метою збереження соболя, який довгий час був головним об'єктом полювання. Заповідник займає західні схили Баргузінського хребта, найвищого в Забайкаллі. Велика частина заповідника покрита темнохвойною тайгою. У заповіднику мешкають близько 40 видів ссавців і 220 видів птахів.

4. ЗАПОВІДНИКИ І ПАМ'ЯТНИКИ ПРИРОДИ

Широко практикується створення мисливських і риболовецьких заповідників. Ця категорія територій, що охороняються, відрізняється від заповідників тим, що носить тільки частковий або вибірковий характер, а не всеосяжний, як в заповідниках. У заповідниках впродовж ряду років або постійно, в певні сезони або цілорічно, охороняються окремі види тварин, рослин або частина природного комплексу. Господарське використання решти природних ресурсів вирішується в такій формі, яка не наносить збитку об'єкту, що охороняється, або комплексу.

Заповідники різноманітні по своїх цілях. Вони служать для відновлення або збільшення чисельності мисливсько-промислових тварин (мисливські заповідники), створюються для сприятливої обстановки для птахів під час гніздування, линьки, міграцій і зимівель (орнітологічні), охорони місць нересту риб, нагулу молоди або місць їх зимових скупчень, збереження особливо цінних лісових гаїв, окремих ділянок ландшафту, що мають велике естетичне і культурне значення (ландшафтні заповідники).

Загальна кількість заповідників в 90-і рр. XX сторіччя в Росії складала 1519, з них федерального значення 71, місцевого 1448. Вони займали 3 % території країни.

Заповідники, на відміну від інших систем природоохоронних територій є надзвичайно динамічною і мобільною формою охорони природних об'єктів.

Є ще і пам'ятники природи, які знаходяться під державною охороною. Вони є окремими об'єктами або пунктами, що мають видатну наукову або культурну цінність. До пам'ятників природи можуть бути віднесені стародавні, могутні дуби, особливо красиві гаї, окремі скелі, величезні валуни, печери і т.д. Деколи з ними пов'язані народні легенди, історичні спогади і події.

У Росії є 29 пам'ятників природи федерального значення, які займають площу 15,5 тис. га і розташовані переважно на європейській території. Число пам'ятників природи місцевого значення налічує декілька тисяч.

У Курганній області в 90-х рр. XX сторіччя 91 природний об'єкт мало статус державного пам'ятника природи, з них 41 ботанічні. Назвемо деякі з них: у Білозерськом районі сосновий ліс з віковими деревами в Тебянякськом лісництві; у Шадрінськом районі сосновий бор в у с. Мильниково, Носиловська дача; у Шатровському районі бор-брусничник в у с. Мостовка, ділянка лісу з ялиною сибірською природного походження і багато інших.

5. ЗАХОДИ ПО ЗАПОБІГАННЮ ЗАБРУДНЕННЮ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Дуже серйозною є проблема чистоти атмосфери, і вона далеко не нова. Дана проблема виникла разом з появою промисловості і транспорту, які працюють на вугіллі і на нафті. Протягом двох останніх сторіч задимлення повітря носило місцевий характер. Дим, кіптява від порівняно рідкісних заводів і фабрик майже повністю розсівалися у великому повітряному просторі. Проте швидке зростання промисловості в XX сторіччі привело до такого збільшення об'ємів і токсичності шкідливих викидів, які не можуть вже розчинятися в атмосфері до стану нешкідливих для природного середовища і людини концентрацій.

Головними і найбільш небезпечними джерелами забруднення атмосфери є промислові, транспортні і побутові викиди. Наприклад, спалювання викопного палива (вугілля, нафта) грає певну роль в забрудненні атмосфери. За рахунок газів антропогенного походження утворюються кислотні осідання і зміг.