Реферат: Аналіз методики розслідування хабарництва

Процесу планування розслідування хабарництва властиві дві характерні риси:

по - перше, на самому початку розслідування в більшості випадків є достатні фактичні дані, необхідні для складання розгорнутого плану розслідування;

по - друге, як правило, висувається порівняно невелика кількість версій.

Слідчі версії будуються із приводу реальності або удаваності події дачі - отримання хабара, наявності чи відсутності факту її вимагання, кількості епізодів хабарництва, кількості і ролі причетних до цього осіб, наявності зв'язку даного злочину з іншими злочинами (наприклад, посадовою підробкою, розкраданням) і деяких інших обставин.

Плануючи первинні слідчі дії, слід визначити сферу, напрямки, методи виявлення доказів.

Для розслідування хабарництва характерні наступні напрямки пошуку доказів:

1) установа (підприємство, організація), в якому працює взятко приймач;

2) місце проживання одержувача;

3) місце проживання та роботи хабародавця;

4) місце проживання та роботи посередника;

5) місце проживання зв'язків учасників хабарництва.

4. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ ДІЙ ЗАЛЕЖНО ВІД слідчої ситуації

Типовими для початкового етапу розслідування хабарництва слідчими діями є:

1) допит заявників;

2) затримання злочинців на місці злочину;

3) обшуки у взятко приймач, хабародавця й посередника, накладення арешту на майно з метою забезпечення вироку суду;

4) огляд документів за місцем роботи взятко приймача й хабародавця, у необхідних випадках виїмка цих документів;

5) огляд предмета хабара;

6) огляд місця події;

7) допит підозрюваних.

Допит заявників.

Заявниками можуть бути:

- Хабародавець;

- Особи, у яких вимагає хабар і які вирішили про це повідомити в компетентні органи;

- Посадові особи, яким пропонують хабар;

- Громадяни, яким стало відомо про хабарництво.

У процесі допиту заявника, не є учасником злочину, з'ясовується все відоме йому про факт хабарництва. Якщо він був очевидцем злочину, у нього з'ясовується, де, коли, в чиїй присутності воно було скоєно, у чому полягали дії хабарників до передачі хабара і після її вручення.

Допитуючи заявника, якому відомі службові дії одержувача, доцільно встановити, який порядок здійснення того чи іншого службового дії посадової особи, за яке була вручена або вимагав хабар, які конкретно дії здійснило посадова особа, яка підозрюється в отриманні хабара, в яких документах можна знайти сліди здійснення цієї дії або утримання від нього, що свідчать про зацікавленість цієї посадової особи, чи відомі допитуваному інші факти хабарництва і т. д. У ході допиту хабародавців, тільки що вручили хабар і добровільно про це заявили в органи внутрішніх справ або прокуратури, а також хабародавців, у яких вимагав хабар, докладно з'ясовуються всі обставини дачі ними хабара. Особливо докладно необхідно з'ясувати ознаки предмета хабара. Якщо в якості предмета хабара використовувалися гроші, то слід встановити суму врученої хабара, якими купюрами були вручені гроші, які характерні особливості переданих грошей (пом'ятості, потертості, помарки, написи, плями та ін.)

Варто довідатися в заявника, якщо можливо, номери грошових купюр, переданих взятко приймач. Якщо предметом хабара послужила будь - яка річ, то також слід з'ясувати її ознаки (найменування, призначення, форма, матеріал, колір, розміри, давність виробництва і стан цієї речі, дефекти, клейма, написи і т. д.). Якщо предмет хабара був упакований в будь - яку тканину або папір, слід з'ясувати їх характерні ознаки, поцікавитися, чи не залишилася у хабародавця частина цього паперу або тканини. У подальшому це може бути використано при виробництві криміналістичної експертизи.

Затримання хабарників на гарячому є одним з дієвих засобів їхнього викриття. Затримуючи злочинців у момент отримання хабара або відразу після отримання, слідчий має можливість вилучити предмет хабара. Крім того, нерідко затримані на місці злочину хабарники змушені зізнатися не тільки в хабарництві, у момент здійснення якого вони затримані, але й в інших злочинах. Найчастіше затримка на місці злочину проводиться за заявою особи про вимагання в нього хабара. Отримані в ході допиту заявника дані (головним чином про суму і ознаках грошей або ознаки речі, яка буде служити предметом хабара, про місце, час і спосіб передачі хабара) дозволяють скласти план затримання на гарячому. У ньому повинні бути передбачені способи фіксації предмета хабара. Якщо предметом хабара служать гроші, то після детального їхнього опису (сума, ознаки, в тому числі і номери, і т. д.) у протоколі огляду фіксуються всі характерні ознаки предмета хабара. Виявлення у затриманого при особистому обшуку грошових квитків з тими ж номерами, що були на грошових квитках, описаних в протоколах заяви та огляду, з'явиться важливим доказом його злочинної діяльності. Можливі й інші способи фіксації предмета хабара. Зокрема, можна гроші або будь - яку річ, намічені до передачі в якості хабара, загорнути, упакувати в шматок тканини або паперу, бажано з нерівними краями, зберігши іншу частину цього шматка, раніше складову з даними пакувальним матеріалом одне ціле. Призначена згодом криміналістична експертиза, виходячи зі збігу ліній розривів шматка, спеціально залишеного в заявника, може підтвердити ідентичність тканини або паперу, раніше становила із цих шматків ціле.