Реферат: Аналіз та визначення напрямків покращення фінансової надійності страхових компаній

oзловживання з боку офіційних органів та допоміжних структур;

oкримінальне захоплення компаній;

oнедосконалість і незавершеність національного законодавства у фінансово-кредитній та страховій сферах;

oнедорозвиненість фондового ринку країни;

oзростання залежності національного страхового ринку від іноземного капіталу;

oзбереження тенденцій затягування виходу із економічної (фінансової), політичної кризи;

oпосилення тенденцій злиття і поглинань.

Якщо внутрішні загрози насамперед впливають на діяльність страхової компанії та її стійкість, а потім можуть позначитися на страховому ринку в цілому, то зовнішні — породжуються спільними діями усіх учасників, впливають на безпеку держави, її фінансову систему, страховий сектор і, зрештою, на безпеку окремої компанії.

Важливим чинником у забезпеченні фінансової безпеки страхової компанії, як і будь-якого іншого суб'єкта господарювання, є законодавчо закріплений обов'язок інститутів влади створювати механізми захисту національних фінансово-економічних інтересів і протидіяти впливу зовнішніх і внутрішніх загроз. [2, c.51]

Серед внутрішніх заходів забезпечення фінансової безпеки страховими компаніями тією чи іншою мірою здійснюються:

- забезпечення інформаційної безпеки (захист інформаційних баз даних, розподіл прав доступу до інформації, програмне забезпечення захисту від помилок);

- налагодження чіткої схеми дій страхових підрозділів і головних спеціалістів та контроль за їх дотриманням (упровадження принципів управління якістю);

- фінансовий аналіз клієнтів до укладення договору страхування та попередження різних шахрайств за допомогою новітніх технологій (використання інформації антирейтингів, публікацій про фінансові махінації тощо);

- створення, ведення та використання "чорних списків" несумлінних клієнтів;

- проведення роботи щодо підвищення рівня страхової культури населення.

- з боку держави основними методами забезпечення фінансової безпеки страхового ринку є:

- підвищення рівня якості життя населення;

- встановлення вимог щодо діяльності компаній з іноземним капіталом;

- формування механізмів і заходів фінансово-економічної політики у сфері страхової діяльності, які нейтралізують чи пом'якшують вплив негативних чинників;

- включення до функцій наглядового державного органу функції моніторингу зон (територій), важливих з точки зору проникнення туди вітчизняних страхових компаній і зворотного впливу;

- реальне дотримання національних інтересів у сфері страхування, що послужить фінансовій безпеці держави;

- нагляд і контроль за злиттями і поглинаннями на ринку.

Отже, уточнення сутності й місця фінансової безпеки страхової компанії, визначення основних загроз діяльності інститутів страхового ринку мають важливе значення для системи фінансового менеджменту страховика, є основою для розроблення ним стратегічних цілей та вибору шляхів їх досягнення. Крім того, фінансова безпека страхових компаній і страхового ринку в цілому є важливим аспектом у забезпеченні фінансової безпеки держави. [7, c.88]

Значення показників, які характеризують діяльність страховиків України за станом на 1 січня 2003 р., наведені в таблиці 1. Для розрахунку показників розроблено і використано формули, які враховують специфіку фінансової діяльності та структуру звітності страхових компаній.

Таблиця 1 Середні значення показників фінансового стану за групами страховиків

Показник	Дрібні компанії	Малі компанії	Середні компанії	Великі компанії
Активи, тис. грн.	1250,37	5776,43	14266,82	64262,12
Коефіцієнт ліквідності	1,47	2,52	1,25	0,31
Коефіцієнт терміновості	1,50	0,76	0,87	1,03
Коефіцієнт рентабельності	0,11	0,30	0,28	0,32
Рентабельність активів, %	0,04	0,53	-0,49	-2,68
Дохідність інвестицій, %	4.17	3,7	6,71	5,62
Прибутковість власного капіталу, %	7,59	21,56	31,51	19,05
Питома вага статутного капіталу у власному капіталі, %	95,62	70,17 *	49.07	46,09
Частка страхових резервів у пасивах, %	39,32	38,95	50,20	28,38
Забезпеченість страхових резервів власними коштами	8,37	2 27	1,58	3,81
Частка інвестиційного доходу в чистому прибутку, %	61,42	61,02	40.64	46,06
Рівень виплат, %	20,46	15,01	29,10	23,24
Коефіцієнт ділової активності	0,53	0.58	0,59	0.48

Проведений аналіз показав, що 72% компаній на страховому ринку України мають ліквідність нижчу за встановлений норматив - 1,05, у 15% компаній коефіцієнт коливається від 1,05 до 3, і 13% компаній мають коефіцієнт більший 3.

Аналіз свідчить, що низька ліквідність є наслідком незадовільної структури активів, у якій 36% припадає на дебіторську заборгованість і 10% - на основні засоби. Отже, активи великих компаній переоцінено більш як на третину. Грошових коштів повністю (на 104%) вистачає для покриття зобов'язань перед страхувальниками, а отже загальна ліквідність, враховуючи високу дебіторську заборгованість, є незадовільною.

В середньому рентабельність страхової діяльності в Україні становить 30% , у найменших компаніях цей показник суттєво нижчий - 11% . Це, з одного боку, свідчить про те, що в навантаженні до нетто - ставки закладається стандартний рівень прибутку, а з другого боку, - із зростанням величини активів не спостерігається відчутного впливу закону великих чисел та ефекту масштабу на рівень затрат (а отже, і на рентабельність) страховиків. Детальний аналіз свідчить, що 27% страховиків мають нульову або від'ємну рентабельність, половина від загальної кількості компаній працюють з рентабельністю в межах 40% , і лише 23% компаній - з рентабельністю понад 40% . Рівень виплат суттєво не відрізняється по групах компаній, коливаючись у середньому навколо показника 20%, який є значно нижчим від загальноприйнятого у світовій практиці нормативу 40-80% .

Показник дохідності інвестицій у дрібних компаніях (табл. 1) становить 4,17% , зростаючи до 6% у великих. Такі низькі показники є результатом високої частки грошових коштів у структурі активів, незадіяності їх в інвестиційній діяльності.