Реферат: Баланс ВАТ Житомир-Авто за 1998 рік
Курсова робота складається з трьох розділів, у яких послідовно розглядаються питання, пов’язані з формуванням ресурсного потенціалу підприємства та методам визначення його ефективності.
1. Підприємство в умовах ринкової економіки.
1.1. Поняття підприємства, мета, напрямки діяльності та правові основи функціонування підприємств.
В умовах ринкових відносин підприємство є основною ланкою всієї економіки, оскільки саме на цьому рівні створюється потрібна суспільству продукція, виявляються необхідні послуги.
Підприємство - це самостійний, організаційно відособлений суб'єкт виробничої сфери народного господарства, який виробляє і реалізує продукцію, виконує роботи промислового характеру чи надає платні послуги.
Підприємство має конкретну назву - завод, фабрика, комбінат, шахта, майстерня і т.п.
Будь-яке підприємство є юридичною особою, має закінчену систему обліку і звітності, самостійний бухгалтерський баланс, розрахунковий і інший рахунки, печатку з власним найменуванням і товарний знак (марку).
Головною метою (місією) створення і функціонування підприємства є одержання максимально можливого прибутку за рахунок реалізації споживачам виробленої продукції (виконаних робіт, зроблених послуг), на основі якої задовольняються соціальні й економічні запити трудового колективу і власників засобів виробництва.
На основі загальної місії підприємства формуються і встановлюються загальфірмові цілі, що визначаються інтересами власника, розмірами капіталу, ситуацією усередині підприємства, зовнішнім середовищем і повинні відповідати наступним вимогам: бути конкретними і вимірними, орієнтованими в часі, досяжними і взаємно підтримуваними.
Кожне підприємство - це складна виробничо-економічна система з багатогранною діяльністю. Найбільше чітко виділяються напрямки, які варто віднести до головних:
1. комплексне вивчення ринку (маркетингова діяльність);
2. інноваційна діяльність (науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки, упровадження технологічних, організаційних, управлінських і інших нововведень у виробництво);
3. виробнича діяльність (виготовлення продукції, виконання робіт і надання послуг, розробка номенклатури й асортименту адекватних попиту на ринку);
4. комерційна діяльність підприємства на ринку (організація і стимулювання збуту виробленої продукції, послуг, дієва реклама);
5. матеріально-технічне забезпечення виробництва (постачання сировини, матеріалів, що комплектують вироби, забезпечення усіма видами енергії, технікою, устаткуванням, тарою, і т.д.);
6. економічна діяльність підприємства (усі види планування, ціноутворення, облік і звітність, організація й оплата праці, аналіз господарської діяльності і т.п.);
7. післяпродажний сервіс продукції виробничо-технічного і споживчого призначення (пусконалагоджувальні роботи, гарантійне обслуговування, забезпечення запасними частинами для ремонту і т.д.);
8. соціальна діяльність (підтримка на належному рівні умов праці і життя трудового колективу, створення соціальної інфраструктури підприємства, що включає власні житлові будинки, столові, лікувально-оздоровчі і дитячі дошкільні установи, і т.д.)
Діяльність підприємства упорядковують численні юридичні акти, основними з яких є: Закон України про підприємство, статут підприємства і колективний договір, що регулює відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства.
Закон України про підприємство визначає порядок створення, реєстрації, ліквідації і реорганізації підприємства.
Відповідно до існуючого законодавства підприємство може створюватися: власником чи за рішенням трудового колективу; у результаті примусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства; у результаті виділення зі складу діючого підприємства одного чи декількох структурних підрозділів, а також в інших випадках.
Підприємство включається до державного реєстру України з дня його реєстрації. Для здійснення цієї процедури необхідні заява, рішення засновника про створення, Статут і інші документи по переліку, обумовленому Кабінетом Міністрів України.
Ліквідація і реорганізація підприємства проводиться за рішенням власника і при участі трудового колективу, або за рішенням суду чи арбітражу, а також у випадках: визнання його банкрутом; якщо прийняте рішення про заборону діяльності підприємства; якщо рішенням суду визнані недійсними установчі документи й в інших випадках.
Керування підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі сполучення прав власника і принципів самоврядування трудового колективу. Власник може делегувати свої права по керуванню підприємством раді підприємства або іншому органу, передбаченому статутом підприємства який представляє інтереси власника і трудового колективу.
Майно підприємства складають основні фонди й оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відбивається в балансі підприємства. Джерелами його формування є:
- грошові і матеріальні внески засновників;
- доходи від основного й іншого видів діяльності;
- доходи від цінних паперів; кредити банків і інших кредиторів;
- капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
- надходження від роздержавлення і приватизації власності;
- безоплатні чи благодійні внески підприємств, організацій і громадян і інші джерела.