Реферат: Давньоєгипетська література і наука
Сінуге прожив у Сирії багато років, відзначився як лицар і здобув собі велику славу. Але на старості віку затужив за рідною землею і повернувся до Єгипту. Фараон зустрів його з гнівом. Люди дивувалися: “Дивіться, це Сінгуре, що став бедуїном ”. Але остаточно прощено князеві провини, і він знову став єгиптяненом:
“Обголили мене і скинули з мене бруд пустелі та одяг мешканців піщаної країни. Вбрали мене в тонке полотно, намастили оливою, і я заснув на ліжку ..”
Більш фантастичний зміст має казка про князя, якому ворожка заповіла, що він загине від крокодила, гадюки або собаки. Князь подався у мандри й зайшов до Нагарини в Сирії. Тамтешній король оголосив, що віддасть свою доньку за жінку тому, хто дістанеться її вікна,а вікно було на висоті сімдесят ліктів від землі. Князь здобув королівну, і вона стала йому вірною дружиною. Вона вбила гадюку, яка вночі наблизилася до князевої постелі, врятувала його з пащеки крокодила, але князь не минувся своєї долі й загинув від свого улубленого пса...
Із часів Середньої держави походить оповідання про моряка, що розбився на морі й потрапив на таємничий острів, де панувала цариця-гадюка. Тут знайшов він розкішну рослинність і усілякі багатства. Царицю він причарував своїм оповіданням про свої пригоди й повернувся щасливо додому з різними дорогоцінними речами. Це – прототип поширеного потім на Сході оповідання про моряка Синдбада.
Жіноча зрада – це головний мотив оповідання про двох братів – Анупа й Бату. Старший брат, Ануп, мав жінку, яка забажала спокусити молодшого – Бату. Коли ж той не піддався на її намови, зрадлива жінка оббрехала його перед своїм чоловіком, і той у гніві кинувся на свого молодшого брата. Але Бата втік, а боги, бачачи його невинність, кинули за ним ріку, повну крокодилів. По довгій мандрівці Бата зайщов до кедрової долини і тут зустрів дев’ятьох богів, і вони створили йому жінку. Вона була легкодушна і цікава. Незважаючи на заборону Бати, пішла на берег моря, й море забрало в неї один кучер волосся. Цей кучер передали фараонові, і він наказав шукати цю жінку по всій країні, знайшов її і взяв собі за дружину. Щоб позбутися від Бати, за намовою жінки він вирубав усі кедри, й тоді впав також кедр, з яким було пов’язане життя Бати, й той помер. Але боги оживили його, і він став фарвоном Єгипту.
1.4 Гімни і пісні
Улюбленою поетичною формою Стародавнього Єгипту були гімни на честь богів і фараонів. У них єгипетський поет оповідав про свою любов до природи, до сонця, до всесвіту, до всього далекого й недосяжного. Найстаріші гімни мають будову доволі просту. Ось, наприклад, гімн про Ра:
”Слава тобі, великий, сину великого! До тебе біжить великий дім володаря полудня, до тебе біжить великий дім володаря півночі! Ти відчиняєш отвори небесних вод,перед тобою відкривається небо. Слава тобі, єдиний, що триває вічно!..”
Але пізніше зміст пісні стає багатший,а форма – більш витонченою. В одному гімні Ра сам оспівує свою велич:
“Я є той, хто створив небо і землю, підняв гори і всім істотам дав життя.Я є той, хто створив воду іпривів велику повінь та дав життя плідному бикові. Я є той, хто створив небо і таємницю його обріїв і посадив туди душі богів. Коли я відкриваю очі, стає ясно, коли замикаю – темнішає. Вода Нілу тече, коли я накажу. Я є той, хто творить години і створює дні. Я є той, хто починає ріки і творить повінь. Я є той, хто створив живий вогонь...”
До найвищої форми довів цей вид поезії фараон Ехнатон.
Простою і маловибагливою була єгипетська народна пісня. Маємо лише невеликі її зразки з надгробних написів. Пастух, що гнав овець через поля, залиті водою Нільської повені, співав:
Ваш пастух є у воді, між рибами,
Він говорить із сомом,
Він здоровить щуку...
Ваш пастух – пастух заходу...
Коли молотили збіжжя, погонич волів співав:
Молотіть для себе, молотіть для себе.
Ви, воли, молотіть для себе!
М олотіть для себе. Солому на поживу,
А зерно для вашого пана!
Не спочивайте, воли,
Сьогодні нам холодно!
На народних мотивах розвинулась любовна лірика. Коханці звали один одного словами: “мій брат”, “моя сестра”. Ось пісня закоханої дівчини:
Голос голубки кличе.
Вона каже: “Земля є ясна!”
Що маю я діяти?
Пташки не карайте мене!
Я зустріла мого брата.