Реферат: Державний контроль

Специфіка фінансового контролю полягає в тому, що при його проведенні використовуються вартісні категорії та по­казники, які визначають кінцевий результат господарського процесу. Об'єктом фінансового контролю є всі господарські операції, які здійснюються з використанням коштів на цілі економічного і соціального розвитку. Державні органи кон­тролю насамперед перевіряють використання фондів фінан­сових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні державних органів, тобто дотримання вимог законів, що регулюють фі­нансові взаємовідносини різних суб'єктів господарювання з державою, взаємовідносини між господарськими суб'єкта­ми, між державою і населенням.

Фінансовий контроль держави спрямований передусім на раціональне використання бюджетних коштів і коштів централізованих і децентралізованих фондів цільового при­значення, фінансової дисципліни в господарських структу­рах державної форми власності. Важливий напрям фінансо­вого контролю — своєчасне і повне виконання фінансових зобов'язань юридичними і фізичними особами перед бюд­жетом, дотримання податкового законодавства.

У цілому фінансовий контроль держави спрямований на пошук резервів зростання фінансових ресурсів за рахунок зниження витрат матеріальних і трудових ресурсів на ви­робництво, правильне відображення в господарських операціях їхньої вартості, виявлення непродуктивних втрат. Вплив фінансового контролю на процеси, пов'язані з функціону­ванням фінансів, виявляється через фінансові санкції та інші заходи з усунення виявлених недоліків. Матеріали фінансо­вого контролю використовують для прийняття управлінсь­ких рішень, а також для внесення змін у чинне фінансове законодавство.

Фінансовий державний контроль вирішує складні та різ­номанітні завдання в різних напрямах господарювання на різних рівнях управління. Цим визначаються вимоги до його організації.

В організаційному плані фінансовий контроль можна поділити на державний, відомчий, а також контроль місце­вих органів самоврядування.

Державний контроль здійснюється на рівні центральних органів державного управління. Сюди слід віднести Верхов­ну Раду України, яка здійснює фінансовий контроль при розгляді та затвердженні бюджету, а також при затвердженні звіту про його виконання. Вона також контролює закон­ність і ефективність використання бюджетних коштів, до­цільність витрат. Контроль здійснюється через комісії Вер­ховної Ради.

Від уряду контроль здійснює Міністерство фінансів Ук­раїни — його центральний апарат і контрольно-ревізійна та податкова служби. Вони здійснюють контроль за мобіліза­цією і використанням коштів бюджету, інших фінансових інституцій, господарських органів.

Відомчий фінансовий контроль здійснюють фінансові служби міністерств, відомств, підприємств, організацій і ус­танов державної форми власності. Об'єктом контролю тут є виробничо-фінансова діяльність виробничих структур кож­ної галузі або групи споріднених галузей, концернів, об'єд­нань, де переважає державна форма власності.

Фінансовий контроль органів місцевого самоврядування здійснюють органи представницької та виконавчої влади місцевих Рад народних депутатів насамперед через відпо­відні комісії Рад народних депутатів і місцеві фінансові органи. Об'єктом фінансового контролю є місцеві бюджети, позабюджетні фонди, господарсько-фінансова діяльність під­приємств і організацій комунальної власності.

Особливим підрозділом Міністерства Фінансів України, що спеціально займається виконанням Державного бюджету України, є Державне казначейство України. Воно було утворено Указом Президента України від 27 квітня 1995 року № 335 і входить в систему органів державної виконавчої влади. Щоб уявити собі хоч приблизно обсяг роботи казначейства, достатньо сказати, що в Україні в даний час існує понад 11,5 тисячі бюджетів різних рівнів, через які розподіляється більше половини фінансових ресурсів країни.

У січні 1993 р. було прийнято Закон України "Про дер­жавну контрольно-ревізійну службу в Україні", яким визна­чено статус, функції та правові засади діяльності.

Державна контрольно-ревізійна служба складається з Голов­ного контрольно-ревізійного управління України, контроль­но-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, обла­стях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійних під­розділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Головними завданнями державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їхнім збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в мініс­терствах, відомствах, державних комітетах, державних фон­дах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в ор­ганізаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх виникненню.

Державна контрольно-ревізійна служба діє при Мініс­терстві фінансів України і підпорядковується йому.

Контрольно-ревізійні управління в Автономній Респуб­ліці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпоряд­ковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню України. До складу обласних контрольно-ревізійних управ­лінь входять контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, гру­пи) в районах, містах і районах у містах.

Державна контрольно-ревізійна служба координує свою діяльність з місцевими Радами народних депутатів та орга­нами виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

Головне контрольно-ревізійне управління України очо­лює заступник Міністра фінансів України, начальник уп­равління, якого призначає Кабінет Міністрів України за поданням Міністра фінансів України.

Видатки на утримання державної контрольно-ревізійної служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінан­суються з державного бюджету.

Головне контрольно-ревізійне управління України, кон­трольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є юридичними особа­ми, мають самостійні кошториси, розрахункові та інші ра­хунки в банках.

Державна контрольно-ревізійна служба виконує такі функції:

організує роботу контрольно-ревізійних підрозділів з про­ведення ревізій і перевірок, узагальнює результати докумен­тальних ревізій і перевірок і у випадках, передбачених зако­нодавством, повідомляє про них органам законодавчої та виконавчої влади;

провадить ревізії та перевірки фінансової діяльності, збе­реження коштів і матеріальних цінностей, достовірності об­ліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комі­тетах та інших органах державної виконавчої влади, в дер­жавних фондах, у бюджетних установах, а також на підпри­ємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів;

здійснює ревізії та перевірки правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів держав­ної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кор­доном і фінансуються за рахунок державного бюджету;

залучає на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших орга­нів державної виконавчої влади, державних фондів, підпри­ємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передба­чених на цю мету коштів;

провадить ревізії та перевірки повноти оприбуткування, правильності витрачання і збереження валютних коштів;

здійснює контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями та перевірками;

розробляє інструктивні та інші нормативні акти про проведення ревізій та перевірок;

здійснює методичне керівництво і контроль за діяльніс­тю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, уза­гальнює досвід проведення ревізій та перевірок і поширює його серед контрольно-ревізійних служб, розробляє пропо­зиції щодо удосконалення контролю;

вимагає від керівників об'єктів, що ревізуються та пере­віряються, проведення інвентаризацій основних фондів, то­варно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розра­хунків, у необхідних випадках опечатування кас та касо­вих приміщень, складів, архівів, а при виявленні підробок, інших зловживань — вилучення відповідних документів на строк до закінчення ревізії або перевірки, залишаючи у справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених до­кументів;