Реферат: Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів
Прогалини у цій галузі підтверджують і результати анкетування учителів іноземних мов, які працюють у початковій школі. Аналіз одержаних даних показав, що із 120 респондентів у педагогічній діяльності постійно використовують дидактичні ігри 73,5 % опитаних, зрідка – 19,5 %, зовсім не використовують – 7 % педагогів. Додаткові дослідження показали, що вчителі мають практичні труднощі з організацією і проведенням ігор. На думку педагогів, це зумовлено нестачею спеціальної літератури і рекомендацій щодо застосування дидактичної гри, недостатнім досвідом учителів, браком навчального часу тощо.
Багатогранність і складність зазначених проблем, необхідність визначення місця дидактичної гри в сукупності засобів навчання, а отже, розроблення моделі процесу навчання іноземних мов молодших школярів із використанням педагогічної технології дидактичної гри, обґрунтування дидактичних умов організації навчально-ігрової діяльності учнів початкової школи зумовлюють вибір теми дослідження “Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень лабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки АПН України “Науково-методичне забезпечення системи навчання іноземних мов у початковій школі” (протокол № 1, від 09.01.2003 р.).
Тему роботи узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 26.10.2004 р.).
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування і розроблення педагогічної технології дидактичної гри у навчанні іноземних мов молодших школярів.
Для реалізації поставленої мети передбачено розв’язання таких завдань:
1) здійснити теоретичний аналіз проблеми, визначити стан її розв’язання у практиці навчання іноземних мов учнів початкової школи, з’ясувати дидактико-методичні передумови використання дидактичної гри та її функції як засобу навчання молодших школярів;
2) розробити класифікацію ігор і на її основі – систему дидактичних ігор, яка відповідала б цілям і змісту навчання іноземних мов учнів початкової школи;
3) визначити сукупність дидактичних умов упровадження педагогічної технології дидактичної гри у процес навчання іноземних мов молодших школярів;
4) експериментально перевірити вплив педагогічної технології дидактичної гри на формування і розвиток іншомовної комунікативної компетенції учнів початкової школи, емоційно вольову та мотиваційну сфери школярів, продуктивність пізнавальної діяльності, творчу активність і задоволення від навчання, міжособистісні стосунки у дитячому колективі, особливості взаємодії учителя і учнів та сформулювати висновки.
Об’єкт дослідження – процес навчання іноземних мов учнів початкової школи.
Предмет дослідження – дидактична гра як засіб навчання іноземних мов учнів 2–4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Гіпотеза дослідження полягає у тому, що процес навчання іноземних мов молодших школярів із використанням педагогічної технології дидактичної гри буде ефективнішим, якщо будуть дотримані такі умови: дидактична гра буде доступною за змістом і відповідатиме психологічним особливостям і віковим можливостям учнів початкової школи, їхньому навчальному досвіду, потребам та інтересам; зміст дидактичної гри відповідатиме меті й завданням уроку; використовуватимуться різні види дидактичної гри, що забезпечить стійкий інтерес учнів до навчання іноземних мов; застосовуватимуться ігри, які стимулюють розвиток мотиваційної сфери і пізнавальної діяльності учнів, сприяють удосконаленню їхніх фізіологічних якостей та адаптації до шкільного соціуму; здійснюватиметься навчальна співпраця вчителя і учнів на підготовчому, діяльнісному і завершальному етапах дидактичної гри.
Методи дослідження. Для досягнення мети, розв’язання поставлених завдань, перевірки гіпотези використано комплекс загальнонаукових методів: теоретичного рівня – аналіз, порівняння, абстрагування, конкретизація, узагальнення, класифікація, систематизація, схематизація, моделювання – застосовувалися для розроблення теоретичних засад дослідження; емпіричні методи дослідження – тестування, інтерв’ю, пряме та опосередковане спостереження, метод експертних оцінок, самоаналіз, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний), статистичне оброблення одержаних результатів – використовувалися для одержання фактичних даних щодо стану досліджуваної проблеми на практиці та кількісного і якісного аналізу проміжних показників і остаточних результатів експериментальної діяльності.
Теоретико-методологічною основою дослідження є концепція сутності дидактичних ігор, їхніх функцій (Л. В. Артемова, Д. Б. Ельконін); теоретичні положення психології про вікові та індивідуальні особливості учнів початкової школи (В. А. Артемов, П. П. Блонський, Л. І. Божович, А. І. Буяновер, Н. О. Головань, Д. Б. Ельконін, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, В. С. Мухіна та ін.); теорія мовленнєвої діяльності (І. О. Зимня, О. М. Леонтьєв, О. Й. Негневицька, В. В. Сафонова та ін.); теорії ігрової діяльності (З. М. Богуславська, Л. І. Божович, Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, О. П. Усова); психологічні основи використання дидактичної гри у процесі навчання молодших школярів (Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, Ф. І. Фрадкіна та ін.); наукові дослідження функцій, можливостей, значення та місця дидактичної гри у процесі навчання іноземних мов у початковій школі (О. О. Барташніков, Н. А. Бойченко, І. А. Данилович, О. О. Деркач, О. Г. Квасова, В. А. Крутій, Н. В. Кудикіна, Р. М. Миронова, Н. І. Подгорна, Т. І. Олійник, Г. В. Рогова, К. А. Родкін, С. В. Роман, М. Ф. Стронін, Т. А. Чистякова та ін.); загальнодидактичні та методичні принципи іншомовного навчання молодших школярів (Н. П. Басай, П. О. Бех, І. Л. Бім, І. М. Верещагіна, Л. К. Грицюк, С. Ю. Ніколаєва, Д. В. Ольшанський, В. М. Плахотник, В. Г. Редько, Т. В. Рогова, С. В. Роман, В. Л. Скалкін та ін.).
Наукове дослідження здійснювалось у чотири етапи:
На першому етапі (2002–2003 рр.) було теоретично опрацьовано наукові дослідження із дидактики та психології навчання дітей молодшого шкільного віку, методики навчання іноземних мов. Результати цього етапу роботи узагальнено у І-му розділі дисертації.
На другому етапі (2003–2005 рр.) було обґрунтовано педагогічну технологію дидактичної гри та умови, що забезпечують її ефективність у процесі навчання іноземних мов учнів молодшого шкільного віку, зібрано матеріали для проведення педагогічного експерименту.
На третьому етапі (2005–2006 рр.) проведено педагогічний експеримент, який передбачав перевірку вірогідності гіпотези, визначення ефективності запропонованої педагогічної технології дидактичної гри, здійснено проміжний аналіз результатів експерименту.
Четвертий етап (2006–2008 рр.) передбачав узагальнення результатів здійсненого дослідження, його оформлення та редагування.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу проводили на базі середніх загальноосвітніх закладів: Кагарлицький районний ліцей, Кагарлицька ЗОШ І–ІІІ ступенів № 1, Слобідська ЗОШ І–ІІІ ступенів, Переселенська ЗОШ І–ІІІ ступенів Київської області, Перша міська гімназія міста Черкас, Нововолинський навчально-виховний комплекс “Спеціалізована школа І–ІІІ ступенів – колегіум”.
В експериментальній роботі брало участь близько 450 учнів і 120 вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів. Уперше розроблено модель процесу навчання іноземних мов з використанням педагогічної технології дидактичної гри, обґрунтовано її зміст і структуру; визначено сукупність дидактичних умов, які забезпечують ефективність реалізації педагогічної технології. Такими є: організація навчальної співпраці вчителя й учнів на підготовчому, діяльнісному та завершальному етапах дидактичної гри; доступність змісту гри психологічним особливостям та віковим можливостям учнів початкової школи, їхньому навчальному досвіду, потребам та інтересам; урізноманітнення видів дидактичної гри у навчальному процесі; застосування ігор, які стимулюють розвиток мотиваційної сфери і пізнавальної діяльності учнів, сприяють удосконаленню їхніх фізіологічних якостей та адаптації до шкільного соціуму; відповідність змісту дидактичної гри меті та завданням уроку; з’ясовано оптимальний режим розгортання дидактичної гри, її місце на уроці іноземної мови та способи вмотивування навчальної діяльності гравців.
Уточнено навчальну, розвивальну, виховну, оздоровчу, контролюючу, компенсаційну, релаксаційну, мотиваційну, а також комунікативну функції дидактичної гри як засобу навчання.
Подальшого розвитку набула класифікація дидактичних ігор для формування у молодших школярів іншомовної комунікативної (мовної, мовленнєвої, соціокультурної) та загальнонавчальної компетенцій.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблена та експериментально перевірена педагогічна технологія дидактичної гри, а також дидактичні умови її реалізації дають змогу ввести науково обґрунтовані корективи у навчальні плани, програми і підручники з іноземних мов (англійської, німецької, іспанської). За матеріалами дослідження розроблено посібник “Пізнавати світ у грі”, що може бути використаний учителями, укладачами підручників і посібників з іноземних мов для початкової школи.
Сформульовані у дослідженні теоретичні положення і висновки, одержані експериментальні дані дозволяють осмислити ефективність застосування дидактичної гри у навчанні іноземних мов молодших школярів та прогнозувати доцільні напрями її дальшого вдосконалення.
Розроблену педагогічну технологію дидактичної гри у навчанні іноземних мов молодших школярів упроваджено у навчальний процес Кагарлицького районного ліцею, Кагарлицької ЗОШ І–ІІІ ступенів № 1, Слобідської ЗОШ І–ІІІ ступенів, Переселенської ЗОШ І–ІІІ ступенів Київської області (Довідка № 04/22–147 від 25.05.2006 р.), Першої міської гімназії м. Черкас (Довідка № 02/26–345 від 29.05.2006 р.), Нововолинського навчально-виховного комплексу “спеціалізована школа І–ІІІ ступенів – колегіум” (Довідка № 1364 від 29.05.2006 р.).
Вірогідність результатів наукового дослідження забезпечено комплексним використанням методів і методик, адекватних меті й завданням дисертації, якісним та кількісним аналізом одержаних даних, результатами експериментального навчання, використанням методів математичної статистики.