Реферат: Диференційний підхід в системі навчання
виховання є диференціація та індивідуалізація – врахування рівнів фізичного, психологічного, соціального, духовного, індивідуального розвитку, розкриття творчої індивідуальності кожного учня.
Початок диференціації покладають батьки, що безпосередньо з самого початку займаються вихованням і навчанням дитини, її розвитком (розвиток – складне динамічне явище, яке спрямоване на збільшення фізичних та інтелектуальних сил особистості, які допомагають формувати творчі здібності школяра, його активну життєву позицію), формуванням (якості та властивості, які виникають і розвиваються в результаті розвитку). Кожна особистість (індивід наділений розумовими задатками, які розвиваються в процесі життя, навчання і діяльності, дають можливість сформувати певний світогляд того, що вчиться і його вміння відстоювати цей світгляд в різних ситуаціях). Диференціація та розвиток особистості вимагає таких аспектів
Діяльність навчальних закладів будується насамперед на принципах доступності, гуманізму, демократизму, незалежності від політичних, громадських і релігійних організацій та об’єднань, взаємозв’язку розумового, морального, фізичного і естетичного виховання, органічного поєднання загальнолюдських духовних цінностей із національною історією і культурою, традиціями, диференціацією та оптимізацією змісту форм освіти, науковості розвиваючого характеру навчання та його індивідуалізації, гнучкості і прогностичності, єдності і наступності, безперервності і різноманітності, поєднання державного управління і громадського самоврядування.
З огляду на це мають бути розглянуті питання функціонування системи початкової ланки загальноосвітніх закладів у регіонах, враховуючи здійснення конкретних заходів щодо підготовки матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів, створення належних санітарно-гігієнічних умов для організації навчально-виховного процесу в початковій школі, паспортизацію приміщень шкіл, в яких розпочнеться навчання першокласників.
Доцільно розглянути питання щодо якісного складу педагогічних кадрів початкової ланки з урахуванням їх професійності, педагогічного досвіду та перепідготовки для роботи в нових умовах, організації постійно діючих семінарів методистів, керівних кадрів закладів системи загальної середньої та дошкільної освіти, педагогічного забезпечення цього процесу, проблем оволодіння специфікою роботи з першокласниками; започаткувати проведення на базі обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти "експрес-курсів", форм дистанційного навчання, консультацій в телефоно- та факсорежимі для вчителів початкової ланки.
Посиленої уваги продовжує вимагати організація навчально-виховного процесу у сільській школі. Зокрема, актуальними залишаються питання оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості, реорганізація сільських дитячих садочків у навчально-виховні комплекси "школа - дитячий сад", диференціація та організація індивідуального навчання. Необхідно розглянути питання щодо створення умов для навчання здібної та обдарованої молоді в сільській місцевості. В Україні функціонують лише 15 сільських закладів нового типу (ліцеї, гімназії, колегіуми) у Закарпатській, Львівській, Одеській, Рівненській та Чернівецькій областях з учнівським контингентом дві тисячі школярів. Для порівняння: в містах України функціонує 453 заклади нового типу (гімназії, ліцеї і колегіуми) з учнівським контингентом 89,3 тисячі учнів. Міністерством освіти і науки України розпочато роботу щодо реалізації програми комп'ютеризації та інформатизації загальноосвітніх закладів сільської місцевості. Для вирішення цієї проблеми необхідно залучити кошти місцевих бюджетів, спонсорів тощо.
Предметом обговорення на секції працівників дошкільної освіти повинен стати Закон України "Про дошкільну освіту і виховання", прийнятий Верховною Радою у першому читанні. Орієнтиром у роботі педагогічних працівників дошкільної освіти має стати державний Базовий компонент дошкільної освіти, над програмно-методичним забезпеченням якого працюють науковці, методисти, досвідчені практики. Оновлюється зміст дошкільного виховання. Створюється нова програма розвитку особистості дошкільника, яка відрізняється від діючих державних та регіональних програм тим, що її зміст підпорядковується завданню цілісного, комплексного розвитку особистості, забезпеченню її життєвої компетентності, а не вузько спрямованої мети - підготовки до школи. На сьогодні на допомогу вихователям підготовлено оновлені, доопрацьовані програми виховання і навчання дошкільників "Малятко" і "Дитина", а також рекомендації до них.
Враховуючи положення Закону України "Про позашкільну освіту" ( 1841-14 ), на секціях заступників керівників з виховної роботи, класних керівників (кураторів), вихователів, працівників позашкільних установ потрібно звернути увагу на посилення виховного впливу на учнівську молодь. Особливу увагу треба приділити вихованню почуття поваги до державних символів, формуванню духовних і громадянських цінностей, високих етичних й моральних чеснот, усвідомленню своєї причетності і відповідальності за долю країни і народу України.
Важливим чинником у проведенні виховної роботи повинна стати пропаганда здорового способу життя, попередження негативних проявів серед учнівської молоді, а саме: алкоголізму, наркоманії, проституції, паління та інших форм, що суперечать народним традиціям та культурі України.
Предметом серйозного обговорення повинні бути результати вивчення якості знань спрямованості навчально-виховного процесу на розвиток особистості.
У центрі уваги секцій керівників навчально-виховних закладів системи освіти мають бути питання якісної перебудови управлінської діяльності, системних випереджаючих рішень, забезпечення життя і здоров'я учасників навчально-виховного процесу, виконання конституційних вимог щодо обов'язкової повної загальної середньої освіти і положень Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку в Україні, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 р. N 646 ( 646-2000-п ).
Потребує уваги оновлення питання щодо здійснення організаторської та роз'яснювальної роботи запровадження шкільної форми для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. На сьогодні шкільною формою забезпечені лише 30 відсотків учнів від їх загальної кількості.
Важливим для ефективної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів має бути створення громадських рад сприяння освіті при органах місцевого самоврядування, завдяки яким формуватиметься громадська думка щодо пріоритетності освіти. Особливої уваги потребує обговорення шляхів забезпечення учнів навчальною книгою, а вчителів - фаховими журналами та методичною літературою, забезпечення навчальних закладів настінними картами, таблицями, іншими навчальними посібниками.
Необхідно довести до відома директорів закладів нового типу, що приведення структури і змісту роботи в гімназіях, ліцеях, колегіумах та спеціалізованих школах відповідно до ст. 9 Закону України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ) має здійснюватися поступово, відповідно до переходу загальноосвітніх навчальних закладів I - III ступенів усіх типів і форм власності на 12-річний термін навчання. Міністерством освіти і науки України розробляється нормативно-правова база для забезпечення функціонування загальноосвітніх навчальних закладів. У документах закладається нова модель функціонування загальної середньої освіти. Вона спрямована на гуманне ставлення до дитини, повагу до неї. Ці документи повинні удосконалити педагогічне середовище, сприяти створенню в учнів внутрішньої мотивації до навчання. Обов'язковою стане і громадська експертиза проектів розроблених документів.
На секціях вчителів рекомендовано обговорити необхідність впровадження особистісно-орієнтовного навчання та вирішення проблеми розвантаження школярів, запровадження нової системи оцінювання знань учнів. Предметом обговорення на методоб'єднаннях вчителів мають стати питання якості діючих підручників, а саме: відповідність змісту сучасним вимогам суспільства, яке постійно змінюється; їх адаптованості до шкільної програми, доступності програмного матеріалу для учнів, відповідності санітарно-гігієнічним вимогам.
Треба проаналізувати зазначені питання. Висновки і пропозиції конференцій педагогічних працівників надіслати від кожного району і міста області до департаменту розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України.
Диференціація у навчально-виховному ппроцесі повністю сприятиме формуванню особистості і гідного громадянина Української держави, йтиме забезпечення всебічного розвитку і максимального використання знань, умінь, навичок того, хто навчається. Диференційний підхід у навчанні – це індивідуальний підхід до кожного, на зразок сучасних європейський країн.