Реферат: Діловий етикет в практиці успішного приватного підприємства

Науковий керівник Рудакевич М.І., к.п.н., доцент

Сучасний розвиток суспільства, його економічного та культурного життя, освіта і виховання його членів поступово повертається в бік все більшої психологізації. В центр соціальних перетворень стає людина. Неймовірно, але дуже багато людей в Україні не знають, що означають слова “етика і етикет”. Прикро це чути, але ті, хто знає, що це означає, ще не застосовують основні принципи та поняття етики й етикету у спілкуванні, в манерах поведінці, в одязі.

Багато хто може заперечити, що в Україні не існує власної етики та етикету. Але це не так. Одні вчені стверджують, що етикет існував за часів первіснообщинного ладу і виріс з ритуалів.

Безумовно, що етикет – це результат узагальнення досвіду багатьох поколінь. Правила етикету є міжнародними. Особливості етикету окремих країн обумовлюються історичними, релігійними та національними традиціями і звичаями народу. Етикет поєднує формальні правила поведінки в типових ситуаціях і здоровий глузд та корисність вкладених в них змісту.

Практичне знання етикету дає можливість гідно використовувати готові форми поведінки.

При допомозі керівництва ВО Vatra-Shreder було проведено дослідження у відомому в Тернополі колективі.

Офіційна прийнятих норм, правил етикету, як таких в колективі не має. Існують лише загальноприйняті, як і на будь-якій фірмі, стандартні для всіх моральні норми. Випадки звільнення на ВО Vatra-Shreder мали місце, лише тоді, коли працівники приходили на роботу в нетверезому стані. Інших випадків звільнення поки що не було.

Фірми, як вважають, не відіграє значимої роль форма одягу працівників, особливо тих, які працюють в цехах і виконують найбруднішу роботу. Головне, щоб запланована робота була виконана вчасно. Тут спеціально не виділяється часу для спілкуванні з співробітниками з питань, не пов‘язаних з роботою.

Бесіди проводяться під час робочого дня, що відриває від роботи та зменшує продуктивність. Якби був визначений день і година наради, то кожен працівник заздалегіть готував би те запитання, яке його цікавить, і про це би всі знали.

На ВО Vatra-Shreder поки, що не сприймають етикет, як потрібний для підтримання корпоративного духу підприємства, для налагодження тісних контактів між підлеглим і керівником, для забезпечення подальшого процвітання організації.

Робітникам в цехах робота на ВО Vatra-Shreder подобається. Жодного поганого відгуку. 50% працюючих сумніваються у можливості змінити місце роботи, 25% - категорично – “ні”. Тобто робота їх цілком задовільняє.

Як відомо, крім матеріального задоволення (від відносно високої на даній фірмі заробітної плати), працівники потребують і задоволення цілого ряду соціальних потреб. Насамперед, мова йде про шанобливе ставлення до них керівництва. Очевидно у відносинах керівника – підлеглий роль ділового етикету є доволі значимою.

Ми провели аналіз відповідності поведінки керівництва стосовно ряду найбільш загальних етичних норм.

Нами використана анкета, що складається з двох блоків запитань. Перший блок виявив поведінку в типових ситуаціях, другий – домінуючі ділові якості керівника. 66% опитаних керівників, одержавши запрошення на ділову зустріч, відповідають на нього протягом тижня; 16,65% - не відповідають і стільки ж відсотків відповідають на запрошення інколи. Під час роботи 83,3% керівників не вживають грубих слів, і лише 16,7% можуть собі дозволити на роботі і вдома використати нелітературні слова. Якщо ви позвонили б на фірму залишили повідомлення тому, що керівника не застали на робочому місці, то лише 66,6% ймовірність того, що сьогодні цей керівник зв‘яжеться з вами. Лише 66,6% керівників вважають, що їх поведінка за столом бездоганна.

Керівники ВО Vatra-Shreder завжди надсилають вітальну картку найбільш важливим із своїх партнерів. На їх думку мета підприємства – це діяльність розрахована на далеку перспективу, довготривалу стабільну роботу, а також це зробити так, щоб була процвітаюча фірма. Тому тут такі якості: професіоналізм, впевненість в собі, ввічливість, тактовність. До десятки ввійшли наступні якості: незалежність, відповідальність, дружелюбність, ризиковість, точність, чесність.

33,4% керівників вважають, що вони “гравці-одиночки” і за свої старання все хочуть отримати самі і 66,6% вважають себе часткою колективу. 16,65% вважають, що “успіх” – це досягнення поставленої мети; 83,3% - утримались від відповіді на таке запитання, не дали свого тлумачення даного поняття.

Підсумовуючи сказане, відзначимо: із одержаних результатів не можна робити конкретні висновки.

Сьогодні, очевидно, можна вести мову лише про окремі тенденції стосовно даної проблеми. В умовах зародження в Україні ринкової економіки приділяється й морально-етичній основі. А саме вона визначатиме завтра стан здоров‘я не лише економіки, а й держави взагалі.