Реферат: Екологічна ситуація Новотроїцького району

Фактична потреба у питній воді на одну люди­­­ну в сільських населених пунктах складає 103,2 л на добу. Джерелами води на водо­про­водах є артезіанські свердловини. Водопровідні мережі району наднормативно зношені - термін їх експлуатації подекуди перевищує 40 років. Майже половина води, що добувається, при подачі населенню втрачається.

Переважна кількість водопроводів Новотро­їць­кого району побудована в середині минулого століття. Вони до цього часу експлуатуються. У зв'язку з цим значна кількість водомереж вже не підлягає ремонту й перебуває в аварійному стані. Це стає причиною постійних аварійних витоків води і, як наслідок - додаткове підтоплення територій населених пунктів.

Радянські стандарти будівництва допускали виробництво труб із чорних металів без антикорозійного покриття. Проходячи по них, вода насичується іонами заліза. Вони не мають кольору і смаку, тому помітити їх не можливо. Окрім того, значна засміченість труб стає додатковим джерелом забруднення питної води. Працівникам комунальних служб району доводилося витягати з водомережі і коріння дерев, і інший бруд рослинного походження.

Якість питної води, яка подається в водомережу Новотроїцького району, еребуває на незадовільному рівні. За даними санітарно-епідеміологічної служби, у зразках, забраних і свердловин регіону, перевищують вимоги ГОСТу кількість сухого залишку, сульфати, хлориди та твердість води. Наприклад, при нормі твердості 7 млг на літр, у Новотроїцькому цей показник коливається від 26 до 36 млг. Найм'якша вода у селі Громівка - твердість 10 млг. Сульфатів у відібраних по району пробах виявлено 700 млг на літр і більше (норма - не більше 500), хлоридів - 500-600 млг (норма - не більше 350 млг), сухого залишку - 2-3 млг (норма - 1 млг).

Розливи стічних вод у селищі Новотроїцькому досить часте явище. Ними систематично заливає центр населеного пункту, садиби та городи мешканців вулиці Карла Маркса та провулку Городнього. З ліквідацією наслідків таких розливів не завжди справляються оперативно. А тим часом неефективна робота каналізаційних систем створює загрозу попадання неочищених стоків у підземні та поверхневі джерела питної води, що створює небезпеку для здоров'я населення.

Подібним інцидентам сприяє не тільки незадовільна робота мережі водовідведення, а й відсутність люків на каналізаційних колодцях. Люди скидають туди сміття, яке в свою чергу забиває очисні споруди.

Безпритульні отрутохімікати

У результаті реформування аграрного сектора в Новотроїцькому районі утворилося кілька складів, в яких зберігаються непридатні до використання пести­циди і агрохімікати. Ця проблема додає особливої гостроти екологічній безпеці регіону. На сьогодні в районному відділі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій зна­ходяться на обліку як потенційно небезпечні об'єкти два склади з отрутохімікатами. Вони розташову­ються у селах Громівка та Подове.

У першому населеному пункті на території сільгоспкооперативу ім. Леніна зберігали "дуст". Але хімікат давно розікрали мешканці села (за припу­щеннями, труїти картоплю від колорадського жука), складське приміщення кілька років стоїть порожнє.

У Подовому на території приватного орендного сільгосппідприємства "Лана" зберігається одна тонна арсенату кальцію. Він давно вже непридатний до використовування, а приміщення, в якому його зберігали, практично зруй­нувалося. Тому, аби уникнути небезпечних наслідків, хімікат зібрали в поліетиленові мішки й перемістили на територію колишнього мехотряду. Новий склад також не призначений для зберігання небезпечного "товару": дах протікає, стіни дерев'яні. Знаходиться він за 200 метрів від магістрального каналу й житлових будинків. Спроби позбутися арсенату робляться вже років п'ятнадцять, але досі у сільському бюджеті не віднайшли коштів на його утилізацію.

Дотримання діючого законодавства про зберігання пестицидів і агрохімікатів (відповідно до Закону України "Про пестициди і агрохімікати") у Новотроїцькому районі знаходиться на незадовільному рівні, відсутня координація дій у вирішенні цих питань. Основний тягар по ліквідації непридатних до використання отрутохімікатів та засобів захисту рослин покладено на сільські ради. Бюджети їх настільки бідні, що в них здебільшого кошти передбачено тільки на заробітну плату голові та секретарю органу місцевого самоврядування. За таких умов у кращому разі на складах з отрутохімікатами закладають вхід бетонними плитами. У такий спосіб намагаються перешкодити розкраданню забороненої "хімії".

Складські приміщення з отрутохімікатами ніким не охороняються. Це не виключає доступу до них населення, і, навіть, випадків використання їх у сільгоспвиробництві. Необмежений доступ до небезпечних речовин, необізнаність громадян з їх властивостями та призначенням призводять до низки негативних явищ, серед яких - зараження ґрунтів, отруєння сільськогосподарської продукції, забруднення вод тощо.

Подекуди споруди, в яких зберігаються непридатні до використання отрутохімікати, не мають ні вікон, ні дахів. Небезпечне "начиння" зі складу вимивається дощем, просочується в грунт, розчиняється в підземних водах. Слід зазначити, що навіть зберігання отрутохімікатів у залізобетонних контейнерах не гарантує захисту від виникнення екологічної небезпеки. Передбачити їх вплив на навколишнє середовище, у т.ч. людей, неможливо.

За останні кілька років на сесіях районної ради порушувалися питання перезатарювання (контейнеризації) непридатних отрутохімікатів, однак, жодних реальних дій не зроблено досі. У Херсонській області немає жодного підприємства, що може проводити утилізацію агрохімікатів.

Порятунок від посухи

- зрошення для Новотроїцького району. Цьому сприяють зрошувальні системи, наявність водних ресурсів для забезпечення водоподачі на поля. У землеробстві стабілізуючим фактором сільськогосподарського виробництва є продуктивне використання меліорованих земель. Віддача від меліорованого гектару майже вдвічі рази більша, ніж на богарних землях.

Проте, внутрішньогосподарські меліоративні системи району протягом останніх років фактично залишилися без господаря. Така ситуація призвела до руйнування окремих елементів меліоративних мереж, пограбування трубопро­водів, порушення технологічної цілісності меліоративнихЧерез це важлива складова виробництва продукції рослинництва - втрачає роль стабілізуючого фактора продовольчого та ресурсного забезпечення, особливо в роки з несприятливими погодними умовами. З кожним роком зменшуються площі поливу, що частково пояснюється відсутністю у землекористувачів коштів на заміну дощувальної техніки (що відпрацювала вже декілька амортизаційних термінів), на ремонт внутрішньогосподарських мереж і насосного обладнання, частина яких під час аграрної реформи залишилася без господаря, що створило умови для їх розкрадання. До зниження ефективності використання зрошуваних земель призвело також і підвищення тарифів на електроенергію.

Ще одним фактором, що негативно впливає на стан зрошення, є прояв деградації земель, а саме ерозія грунтів. Висока сільськогосподарська освоєність території, посушливий клімат з частими суховійними вітрами призводить до вітрової ерозії. Не всі господарства, які займаються аграрним виробництвом приділяють належну увагу насадженню нових та збереженню існуючих лісосмуг.

Сміття наступає

Жоден з полігонів для твердих побутових відходів у Новотроїцькому райо­ні не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. На них відсутні огорожі, під'їзні шляхи з твердими покриттям, сміття не засипається шаром ґрунту. У населених пунктах не налагоджено централізоване вивезення побутових відходів з приватних дворів селян. Питання їх утилізації мешканці району вирішують як прийдеться: хто палить у садку, хто закопує, а хто й сусідові під паркан зсипає або звалює де прийдеться.

Смітники та купи відходів, що накопичуються в населених пунктах району, сприяють розведенню гризунів. Останні не гребують разом з залишками рослинного та тваринного корму нищити посіви сільськогосподарських культур, запаси зерна й харчових продуктів. До того ж, кожна особина своїми відходами забруднює удвічі більше, ніж з'їдає. Між тим, гризуни здатні переносити небезпечні інфекційні хвороби: чуму, холеру, туляремію, лептоспіроз, тиф, сказ, лихоманку тощо.

Окрім мишей та пацюків, купи сміття приваблюють бродячих тварин. У Новотроїцькому районі навіть вовки водяться неподалік захаращених, порослих високою травою сміттєзвалищах. У минулому році в цьому регіоні сталося кілька нападів скажених бездомних тварин на людей, побутові та соціальні об'єкти потерпали від нашестя мишей та пацюків. Усе це - результат неналежної роботи по санітарному очищенню району.

Сиваш - унікальний край

для мігруючих птахів. Важливий він також для нагулу й нересту промислових видів риб (піленгаса, глоси, бичків). Крім того, в кожній групі рослин і тварин є види, які рідкісні або зустрічаються тільки на Сиваші. Чимало з них занесено до Червоної книги України та Європи, а останнім часом стали рідкісними або зникли зовсім.

У період міграції на Гнилому морі зупиняються мільйони птахів, воно дуже важливе для їх відпочинку та нагулу. З огляду на це Сиваш є водно-болотним угіддям світового значення. Новотроїцький район у південній своїй частині омивається солоним озером.

Висновки досліджень, зроблені науковими установами України, за підтримки Wetlands International (міжнародної організації, місія якої - збереження і відновлення водно-болотних угідь на планеті), невтішні: екологічний стан Сиваша погіршується. Затока втрачає свій виробничий потенціал.

Завдала ж шкоди Сивашу непродумана діяльність людей. Воду з Дніпра перекидали у степовий Крим (меліорація), її надлишок потрібно було кудись дівати. Найпростіше рішення - скинути в Сиваш. Благо, вода була дешева.

Зараз сільгоспвиробники платять за воду немало і використовують її ощадливо. Тож картина така: шість років тому Сиваш значно опріснили, нині, навпаки, відбувається засолення. Це завдає нищівного удару флорі і фауні Гнилого озера. Чітких планів по зміні ситуації на краще поки що немає.

Б'ють в набат