Реферат: Економічна сутність статистики зовнішньої торгівлі, платіжного балансу та валютних курсів

Як і в інших статистичних схемах, в платіжному балансі розрізняють поточні операції і капітальні операції. Сальдо рахунку поточних операцій за абсолютною величиною повинно дорівнювати сальдо рахунку операцій з капіталом і фінансовими активами й зобов’язаннями. Побудова платіжного балансу грунтується на принцпах:

- Подвійний запис. Кожна операція в платіжному балансі відображується двічі – по кредиту одного рахунку і по дебету іншого.

- Визначення вартостей операцій за риноквими цінами. Як правило для оцінки операцій використовуються ринкові ціни, або ціни, за якими реально проходив обмін економічних цінностей.

- Використання розрахункового обмінного курсу. МВФ рекомендує складати платіжний баланс у національній грошовій одиниці з подальшим перерахунком отриманих показників у розрахункову одиницю (долар США за вільним ринковим обмінним курсом).

Правила відображення операцій в платіжному балансі в узагальненому вигляді представлені у таблиці

Кредит платіжного балансу – це рух цінностей з країни, за які в подальшому її резиденти отримують виплати в іноземній валюті.

Дебет платіжного балансу – це надходження вартостей у країну, за які її резиденти повинні витрачати іноземну валюту.

Статистика валютних курсів

Валютний курс як інструмент міжнародних угод характеризує економічні системи, між якими відбувається рух товарів, послуг та капіталів.

Під валютним курсом розуміють ціну валюти однієї країни, яка вимірюється в одиницях ваалюти іншої країни; тобто це кількісне співвідношення двох валют, за якими здійснюється їх обмін.

Фіаксований курс – це офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке допускає тимчасове відхилення не більше, ніж на 2,25%.

Обмежено гнучкий курс допускає незначні коливання валютного курсу згідно встановлених правил.

Плаваючий курс визначається на підставі зміни попиту і пропозиції без втручання держави в цей процес.

Спот-курс передбачає обмін валюти протягом двох робочих днів з моменту досягнення угоди.

Форвардний курс передбачає обмін валюти в майбутньому за період, більший ніж три дні з моменту досягнення угоди.

Номінальний курс розраховується між двома валютами, де ціна одиниці національної валюти визначається в одиницях іноземної валюти та визначається за формулою:

Реальний курс – це номінальний курс із врахуванням змін рівня цін у своїй країні а також у тій, до валюти якої котирується національна валюта. Розраховується за наступною формулою. Номінальний ефективний курс розраховується як співвідношення між національною валютою і валютними інших країн, зважених відповідно до питомої ваги цих країн у валютних операціях. Розраховується за наступною формулою: Реальний ефективний валютний курс – це ефективний валютний курсів поправкою на зміну рівня цін.

В аналізі валютних курсів використовуються наступні поняття:

Валютне котирування – це визначення і встановлення курсу іноземної валюти до національної. Котирування валют проводять державні (національні) та найбільші комерційні банк, де встановлюється як курс продавця, так і курс покупця.

Крос-курс означає певне співвідношення двох валют, яке випливаєз їхнього курсу відносно третоьї валюти.

Операція своп означає одночасну купівлю і продаж іноземної валюти на приблизно рівні суми за умови розрахунку за різними датами.

Маржа являє собою прибуток банку у валютних операціях, що виникає як різниця між курсами купівлі та продажу.

Девальвація – означає зниження курсу національної валюти відносно іноземних валют чи золота

Ревальвація означає підвищення курсу національної валюти відносно іноземних валют чи золота.

Список використаної літератури (бібліографічний список)

1. Крамченко Л.І., Лутчин Н.П., Москаль Б.С. Економічна статистика. Навч. Посібник. – Львів: «Новий світ-200», 2004. 396 с. ISBN 196-7827-55-0

2. Вашків П.Г. та ін. С 78 Статистика підприємництва: Навч. посібник, П. Г. Вашків, П. І. Пастер, В. П. Сторожук, Є. І. Ткач; за ред. П.І. Вашків, В. П. Сторожука. – К.: «Слобожанщина» 1999 – 600 ст.

3. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів, за ред. І.В. Крамченко, І. В. Багрової. – Київ, центр навчальної літератури, 2004. – 580 с.

4. Статистика зовнішньої торгівлі / В.С. Михайлов та ін., 2-ге видання перероблене і доповнене – К.: КНЕУ, 2000 – 467 с.

5. Методологічні проблеми побудови зведених індексів зовнішньої торгівлі // Статистика України. – 2000. - №1. – с. 24-29.

6. Державний комітет статистики України. «Україна у цифрах у 2005 році» Статистичний довідник. За ред. Осауленка О. Г. ISBN 966-8459-09-1