Реферат: Фізіологічні основи статевих сексуальних стосунків. Перші ознаки вагітності
Пологи починаються із переймів, що сприяють розкриттю шийки матки. Плід просувається з малого таза головою до виходу із статевих шляхів жінки. Після народження з першим криком починається легеневе дитини, і відтоді її кров починає збагачуватися киснем атмосферного повітря. Після припинення пульсації судин пуповини її перерізають і відділяють дитину від матері.
Через 10-15 хвилин після народження дитини знову скорочується. При цьому від її слизової оболонки відокремлюються і виходять назовні плацента та плодові оболонки із залишками пуповини. Через нетривалий час матка зменшується в розмірах, її слизова оболонка відновлюється. Здебільшого жінка за одну вагітність нараджує одну дитину. Але є випадки народження відразу двох, трьох і більше дітей (близнят).
Фізіологічні особливості перебігу вагітності в неповнолітніх пов'язані з незрілістю фізичного і психічного розвитку. Вагітність сама собою є великим навантаженням для жінки, а в цьому випадку вона ускладнюється тим» що організм починає розвиватися ще інтенсивніше, щоб забезпечити нормальний розвиток дитини.
Часто, намагаючись приховати зміни в організмі, пов'язані з вагітністю, дівчата-підлітки починають менше їсти, щоб було менш помітним збільшення живота, сподіваючись, що ця проблема якось вирішиться сама собою. І навіть коли батьки вже дізналися про вагітність, продовжують затягувати пояс, щоб зберегти талію, що завдає шкоди як організму самої дівчини, так і дитини. Як свідчить статистика, підлітки нерідко народжують недоношених дітей.
Крім того, страх перед майбутнім, особливо пологами, створює надмірне емоційне навантаження (стреси, нервові потрясіння, відчай тощо), що призводить до необдуманих вчинків, наприклад намагання позбутися дитини чи заподіяти шкоду собі.
Тому велике значення мають повноцінне раціональне харчування, лікувальна фізкультура з дозуванням навантажень, уважне й дбайливе ставлення до вагітної в сім'ї»
Рання вагітність майже завжди закінчується важкими пологами, оскільки статеві органи ще не зовсім розвинені. Можливі внутрішні розриви і значна кровотеча.
Штучне переривання вагітності та його можливі наслідки.
Донедавна практично перед кожного дівчиною (жінкою) з початком статевого життя поставала проблема: як уникнути небажаної вагітності. Недостатня: обізнаність з цього приводу призводила до таких негативних подій як перші випадкові, вагітності, штучне переривання їх і ускладнення, що для багатьох жінок виявлялися досить серйозними: безпліддя, недоношеність наступної вагітності.
Причинами штучного переривання вагітності можутьстати захворювання, що загрожують здоров'ю матері, й дитини, або небажання мати дитину. Особливо часто штучні аборти роблять неповнолітні або неодружені жінки, наражаючись на велику небезпеку ніколи більше не мати дітей,
Молодим вагітним жінкам лікарі не рекомендують аборти, навіть якщо це відбувається в медичному закладі, бо так можна позбавити себе радості материнства. Якщо вже так сталося, що неповнолітня завагітніла, їй необхідно порадитися з батьками, можливо, з учителькою, поговорити з юнаком, який причетний до цього, і. знайти гідний вихід зі становища, що склалось. Вагітність без шлюбу не є ганьбою і не принижує людської гідності, як це вважалось колись.
Перший аборт у підлітковому віці майже завжди призводить до безпліддя — про це слід добре пам'ятати тим, хто поспішає відчути себе дорослим, не думаючи про наслідки.
ЗАГАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ. БЕЗПЛІДДЯ
Загальні захворювання статевих органів мають кілька причин, основною з яких є неохайний догляд за ними, внаслідок чого мікроорганізми потрапляють до статевих органів (наприклад, стафілококи, стрептококи) через найменші ушкодження їх слизових оболонок.
При проникненні хвороботворних мікроорганізмів до чоловічих зовнішніх статевих органів, а також при сидячому малорухливому способі життя, вживання алкоголю, гострої їжі — може виникнути запалення передміхурової залози – простати.
Недотримання гігієнічних норм у дівчат призводить до запальних процесів (так званих ерозій) зовнішніх статевих органів (вульфіт)піхви (кольпіт) шийки матки ( ендометрит). Вони небезпечні передусім тим, що запалення зовнішніх статевих органів може спричинити і запалення органів сечовиділення, що разом з ними становлять сечостатеву систему. Якщо запалення жіночих статевих органів виникає, необхідно негайно звернутися до лікаря. За умови вчасно розпочатого лікування ці хвороби зникають безслідно. При зволіканні й затягуванні лікування хвороби набувають хронічної форми9 і тоді їх вилікувати набагато важче. Невилікувані хвороби статевих органів впливають на можливість завагітніти, на перебіг вагітності, пологів* Хронічні запалення маткових труб та яєчників можуть спричинити безпліддя, позаматкову вагітність.
Серед гінекологічних захворювань підліткового віку частими є порушення менструального циклу: аменорея (відсутність менструації протягом тривалого часу) та дисменорея (розлад менструацій, що супроводжується болісними кровотечами). Ця патологія може спричинити виникнення ендокррнної форми безпліддя, пов'язаної зі змінами процесу овуляції; вона небезпечна в майбутньому аномаліями перебігу вагітності, передчасними пологами і завершенням їх кесаревим розтином.
Ще одним поширеним захворюванням є гонорея, що виникає при проникненні гонококів у слизову оболонку статевих органів. Гонокок вражає слизову оболонку сечовидільного каналу, каналу шийки матки, прямої кишки, кон'юнктиви і викликає їх запалення. До місця запалення мігрують нейтрофіли і лімфоцити, спричиняючи гнійний процес.
Перші ознаки гонореї у чоловіків: свербіння і жар в уретрі (сечовидільному каналі), специфічні виділення, що супроводжуються ріжучим болем під час сечовипускання. Можливі ускладнення: запалення придатків яєчка, простати, сім'яних міхурців, наслідком чого можуть бути зниження потенції та безпліддя.
Симптоми гонококової інфекції у жінок виражені інакше: біль внизу живота, кровотеча, підвищення температури тіла; зовнішні статеві органи червоніють, у цій ділянці турбують біль, жар, свербіння. Одним із найчастіших проявів гонореї у жінок є запалення шийки матки. Заражаються гонореєю жінки майже завжди статевим шляхом. Можливі ускладнення: запалення матки, фаллопієвих труб, яєчників, що може зумовити безпліддя.
Серед інших хвороб статевих органів (не венеричних про які мова піде далі) потрібно назвати розвиток добро якісних пухлин (фіброміоми матки і кісти яєчників) у жінок. Якщо їх вчасно не лікувати, то можливе переродження в злоякісні новоутворення, тобто рак.
Небезпечним наслідком захворювань статевих органів у чоловіка і жінки є безпліддя. Безпліддя — це такий стан зрілого організму, за якого він не здатний до відтворення потомства. Загальні причини безпліддя: аномалії розвитку статевих органів, хронічні запальні процеси, ушкодження статевих залоз і статевих шляхів, ендокринні порушення, психічні та неврологічні розлади, імунологічна несумісність чоловічих і жіночих статевих клітин тощо.
У 70 % випадків найчастішою причиною жіночого безпліддя е запалення маткових труб і яєчників, унаслідок чого у маткових трубах виникають рубці та спайки» і вони стають непрохідними для яйцеклітини й сперматозоїдів, У разі запалення матки (переважно після абортів) зародок не може нормально розвиватися і гине.
У чоловіків безпліддя здебільшого спричиняють венеричні захворювання, ускладненням яких є живлення яєчок: утворюється невелика кількість сперматозоїдів або вони не можуть вийти з яєчка через запалення і непрохідність статевих шляхів. На репродуктивну функцію чоловіків негативно впливають також радіоактивне опромінення, надмірне вживання алкоголю, наркотиків тощо.
Таким людям слід пройти ретельне медичне обстеження, що дасть змогу виявити причину безпліддя і визначити методи лікування.
Засоби запобігання вагітності
Кожна сім'я, кожна людина мусить зважено підходити до питання народження дітей. Іноді обставини змушують молоде подружжя деякий час утримуватись від народження дитини. Існують також певні захворювання, при яких жінкам необхідно застерігатися від вагітності» Особливу увагу до засобів запобігання вагітності повинні виявляти ті підлітки, які вважають себе достатньо дорослими, щоб почати статеве життя.
Вирішити цю проблему допомагає контрацепція, Поняття «контрацепція» означає «запобігання заплідненню». Звідси ж походження терміну «контрацептиви», або «протизаплідні засоби».
З курсу біології ви знаєте, що найпоширенішими способами контрацепції є біологічні, механічні та хімічні протизаплідні засоби.
Біологічні засоби — переривання статевого акту і статеві стосунки в так звані безпечні дні, коли запліднення неможливе, — усе ще досить поширені, проте вони не зовсім надійні. По-перше, рідина, наповнена сперматозоїдами, проникає в матку задовго до того, як настає оргазм. По-друге, визначити дні овуляції (коли можливе запліднення) складно.» Механічні контрацептиви — чоловічі презервативи (кондоми), жіночі шийкові та піхвові ковпачки -— перешкоджають проникненню сперматозоїдів у порожнину матки. Для більшої надійності ковпачки і презервативи обробляють сперміцидом (кремом, що нейтралізує активність сперматозоїдів). Внутрішньоматкові протизаплідні засоби у вигляді спіралі або «зонтика» не дають змоги зародкові зануритися у стінку матки. Ці контрацептиви підбирають індивідуально лікарі-гінекологи. Крім того, потрібно знати правила їх використання.
Хімічні протизаплідні засоби місцевої дії призводять до загибелі сперматозоїдів або знерухомлення їх. З цією метою їх уводять у піхву у вигляді пігулок, кульок, свічок, які містять сперміцид. Хімічні протизаплідні засоби загальної дії — гормональні препарати у вигляді таблеток — є синтетичними похідними статевих гормонів: естрогену і прогестерону. Ці таблетки блокують процес овуляції, тобто унеможливлюють вивільнення яйцеклітини з яєчника, що перешкоджає настанню вагітності. Це найнадійніший спосіб запобігання вагітності. При правильному застосуванні цього методу гарантія контрацепції дорівнює практично 100 %. Крім того, під час застосування гормональних таблеток краще проходить лікування запальних захворювань жіночих статевих органів. Після відміни цих контрацептивів здатність завагітніти відновлюється. Підбирати протизаплідні гормональні препарати потрібно за порадою і під наглядом лікаря, оскільки при деяких захворюваннях (діабет, підвищений тиск, порушення скипання крові тощо) вони протипоказані.