Реферат: Формування іміджу викладача у вищому навчальному закладі

Якості викладача, які характеризують його негативну культуру:

- байдужість до студентів;

- упередженість – виокремлення з середовища студентів «улюбленців», публічне виявлення симпатій та антипатій щодо студентів;

- зарозумілість – педагогічно недоцільне підкреслення власної величі над студентом;

- мстивість – властивість особи, яка виявляється в спробі зводити особисті рахунки зі студентом;

- неврівноваженість – невміння контролювати свій тимчасовий психічний стан, настрій;

- байдужість до предмета, який викладається;

- неуважність – забудькуватість, незібраність.

Уміння розуміти викладачем, що таке загальна культура викладача, для чого вона потрібна, є одним з головних чинників успішної роботи викладача. Іншим чинником є уміння генерувати в собі ці критерії, вчитися їм і вміти впроваджувати їх в свою педагогічну діяльність.

2. Професійна культура викладача

Професійна культура викладача складається з сукупності умінь, які він може ефективно реалізовувати під час своєї педагогічної діяльності.

Для професійної культури сучасного викладача ВНЗ важливі педагогічні уміння – це сукупність послідовно розгорнених дій, що базуються на теоретичних знаннях. Частина цих дій може бути автоматизованою (навички).

Через педагогічні уміння розкривається структура професійної компетентності педагога. З огляду на те, що розв’язання будь-якої педагогічної задачі зводиться до тріади мислити – діяти – мислити , що співпадає з компонентами (функціями) педагогічної діяльності й відповідними їм уміннями, педагогічні уміння розподіляються на чотири групи:

1. Уміння «переводити» зміст процесу виховання в конкретні педагогічні завдання: вивчення особи та колективу для визначення рівня їх підготовленості до активного оволодіння новими знаннями і проектування на цій основі розвитку колективу і окремих студентів; виокремлення комплексу освітніх, виховних і розвиваючих завдань, їх конкретизація і визначення домінуючого завдання.

2. Уміння побудувати і впровадити логічно завершену педагогічну систему: комплексне планування освітньо-виховних завдань; обґрунтований відбір змісту освітнього процесу; оптимальний відбір форм, методів і засобів його організації.

3. Уміння виокремлювати і встановлювати взаємозв’язки між компонентами і чинниками виховання, приводити їх в дію: створення необхідних умов (матеріальних, морально-психологічних, організаційних та інших); активізація особи студента, розвиток його діяльності, яка перетворює його з об’єкта на суб’єкт виховання; організація і розвиток спільної діяльності; забезпечення зв’язку ВНЗ із середовищем, регуляція зовнішніх запрограмованих впливів.

4. Уміння розраховувати та оцінювати результати педагогічної діяльності: самоаналіз і аналіз освітнього процесу і результатів діяльності викладача; визначення нового комплексу стрижньових і другорядних педагогічних завдань.

Зміст теоретичної готовності викладача виявляється в узагальненому вмінні педагогічно мислити, що передбачає наявність у педагога аналітичних, прогностичних, проектувальних, а також рефлекторних умінь.

Аналітичні уміння припускають наявність здатностей:

- аналізувати педагогічні явища, тобто розчленовувати їх на складові елементи (умови, причини, мотиви, стимули, засоби, форми прояву та ін.);

- осмислювати роль кожного елементу в структурі цілого та у взаємодії з іншими;

- знаходити в педагогічній теорії положення, висновки, закономірність, що відповідає логіці даного явища;

- правильно діагностувати педагогічне явище;

- формулювати головне педагогічне завдання (проблему);

- знаходити способи оптимального його виконання.

Прогностичні уміння пов’язані з управлінням педагогічним процесом і передбачають чітке відображення в свідомості викладача, який є суб’єктом управління, мета його діяльності, спрямована на очікуваний результат. Педагогічне прогнозування ґрунтується на достовірних знаннях, сутності та логіці педагогічного процесу, закономірності вікового й індивідуального розвитку студентів. До складу прогностичних умінь викладача входять такі уміння:

- постановка педагогічних цілей і завдань;

- відбір способів досягнення цілей, завдань;

- передбачення результату;