Реферат: Формування української народності Походження та поширення назви Україна
Нарешті, ще один сумлінний дослідник проблеми поширення назви “Україна” І.Лисяк-Рудницький, аналізуючи її семантичну еволюцію, пише: “…на початку XIX ст. офіційне вживання терміна Україна стосувалося лише Слобожанщини. Це пояснює, чому тогочасні письменники могли протиставляти Україну (Слобідсько-Українську губернію) Малоросії (Чернігівській та Полтавській губерніям, що відповідали колишній Гетьманщині). Польські джерела XIX ст. регулярно говорять про “Волинь, Поділля й Україну”, під цією останньою розуміючи Київщину. Раніше, у ХVII столітті, “Україна” означала землю, що перебувала під козацькою юрисдикцією. Тому ця назва не поширювалася на Галичину, Волинь і Закарпаття. На тих територіях термін “Україна” утвердився переважно лише протягом нинішнього століття, внаслідок сучасного національно-визвольного руху та недавніх політичних змін” [4,44]. (Автор має на увазі окупацію цих земель Радянським Союзом у 1939-1944 роках).
Таким чином, складна і болісна історія націо- та державотворення українського народу відбилася й на долі власної назви його країни. Маючи в минулі століття різне змістовне наповнення, на наш час поняття “Україна” остаточно набуло значення назви нашої країни, ставши символом незалежності ї предметом пошани всіх національно свідомих українців.
Список використаної літератури.
1. Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. – К.: Лыбидь, 1991. – 400 с.
2. Коляда І.А. Історія України. – К.: Магістр-S, 1995. – 96 c.
3. Кульчицький С.В. Розповідь канадського історика про минуле й сучасне України// Субтельний О. Україна : історія. – К.: Либідь, 1993. – 720 с.
4. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. В 2 т. Том 1.- К.: Основи, 1994. – 554 с.
5. Мішина І.А. та ін. Всесвітня історія: Епоха становлення сучасної цивілізації (кінець XV- початок ХХ ст.ст.). – К.: Генеза, 1994. – 352 с.
6. Сергієнко Г.Я., Смолій В.А. Історія України (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.) – К.: Освіта, 1993. – 256 с.
7. Субтельний О. Україна: історія. – К.: Либідь. 1993. – 720 с.
8. Шелухин С. Україна. – Дрогобич: Бескид, 1992. – 248 с.