Реферат: Гігієна дітей та підлітків

Розташовують ясла-садки в житловій зоні на відокремлених ділян­ках в зручному для населення місці. Допускається розміщення їх і в громадському центрі. Земельну ділянку для дитячих закладів виби­рають суху, чисту, без різких перепадів рельєфу. Площа земельних ділянок в яслах-садках на 1 і 2 групи повинна становити 45 м2, в яслах-садках на 4 групи - 40 м2, а в яслах-садках на 6 і більше груп -35 м2на 1 групу, але не менше 0,2 га. В умовах реконструкції допускається зменшувати площу земельної ділянки, але не більше ніж на 25 %. При об'єднанні ясєл-садків на 15 місць і початкової школи на 20 учнів площа ділянки повинна складати 0,3 га. На ділянці виділя­ють зони для дітей дошкільного віку, школярів, а також зони загаль­ного користування і господарського подвір'я. Відстань від приміщень дошкільних закладів до червоної лінії повинна бути не меншою 25 м, від ділянки до житлових будинків з вікнами - не меншою 10 м, до глухої стіни - не меншою 5 м. Залежно від місцевих умов допус­кається зменшення віддалі від приміщення ясел-садків до червоної лінії, залишаючи зелену захисну смугу шириною не менше ніж 5 м.

З метою попередження поширення інфекційних захворювань в дошкільних закладах необхідно дотримуватись принципу групової ізоляції. Основним приміщенням у дошкільному закладі є граль-ня-Ідальня (ясла) або групова (садок) кімната площею 2,5 м2 на дитину. Кожна група повинна мати самостійний вхід, а також прий­мальню, спальню та туалет. Передбачається зал для музичних та гімнастичних занять площею 75-100 м2. Для дітей ясельного віку необхідно передбачити місце для зберігання візків і санчат. Крім перелічених приміщень, в яслах-садках передбачаються кухня, праль­ня та приміщення для зберігання продуктів,

Для кожної групи на ділянці обладнують ізольовані один від одного й обгороджені кущами ігрові майданчики розміром 130 м2, на яких розташувують навіси площею 30-50 м2, пісочницю, гімнас­тичне знаряддя тощо.

Важливо, щоб усі основні приміщення мали природне освіт­лення. Глибина їх не повинна перевищувати 6 м. Незалежно від виду опалення, температура повітря в основних приміщеннях про­тягом року повинна дорівнювати 20 °С, а в горшковій та кабінеті медичного персоналу - 22 °С (з перепадами не більше ніж 2-2,5 °С), відносна вологість повітря - у межах 40-50 %, швидкість руху повітря - у межах 0,2-0,3 м/с.

Ігровадальні й групові приміщення обладнують столами і стільцями відповідно до кількості дітей в групі. Приміщення групо­вих кімнат після занять, обіду, до і після сну необхідно провітрюва­ти. Найкращим є наскрізне провітрювання і водночас вологе приби­рання приміщень, яке потрібно проводити при відсутності дітей ізакінчувати за 30 хвилин до їх приходу. В перехідні сезони року час провітрювання не повинен перевищувати 15 хвилин, а при темпе­ратурі зовнішнього повітря нижче О °С — 3 хвилини. Крім умиваль­ника, там повинна бути полиця для білизни, скриня для предметів догляду за дітьми та бак для брудної білизни. Прибирають примі­щення й обладнання за допомогою окремого маркованого інвентарю. Усі предмети (ганчірки, щітки тощо) після використання полощуть у воді і 0,2 % розчині хлорного вапна, після чого висушують.

Велике значення надається проведенню оздоровчих заходів. З метою загартування діти повинні займатися фізкультурою в спортив­ному одязі (труси, майка, тапочки). У теплу пору року заняття проводять на вулиці. Це рекомендується робити і взимку, але тільки за умови високого ступеня загартування дітей, наявності відповід­ного одягу й оптимального чергування швидких І повільних рухів. Обов'язково двічі на день, в першій і другій його половині, організо­вують прогулянки й ігри для дітей на вулиці загальною тривалістю не менше ніж 3-4 години за будь-якої погоди. Оздоровчі заходи необхідно проводити під постійним контролем медичного персона­лу та включати у їх структуру повітряні й сонячні ванни, водні процедури, сон на відкритому повітрі тощо.

Середні загальноосвітні школи

Існує багато типів шкіл: загальноосвітні, гімназії, ліцеї, коледжі, школи з різноманітними нахилами навчання, школи продовженого дня, школи-інтернати тощо.

Будинки шкіл розташовують на земельних ділянках з відсту­пом від червоної лінії не менше ніж на 25 м. Відстань від межі ділянки до житлових будинків повинна бути не меншою 10 м. Роз­рив між будівлями школи та житловими і громадськими - не мен­шим ніж 50 м.

Площу земельної ділянки шкіл визначають пропорційно до кількості учнів. Для початкових шкіл, кількість учнів в яких менше 40 чоловік, площа ділянки повинна становити 0,3 га; шкіл, кількість учнів в яких становить до 80 учнів — 0,5 га; для неповних середніх шкіл з кількістю учнів до 300 - 1,7 га; для середніх шкіл на 600 учнів - 2,2 га; для середніх шкіл до 800 учнів - 2,5 га; 1580 - 3,0 га та

1960 - 4,0 га; шкіл-інтернатів на 280 учнів - 2,0 га, шкіл-інтернатів

на 340 учнів - 2,2 га. В умовах реконструкції площу земельної ділян­ки шкіл можна зменшити, але не більше ніж на 20 %. Територію школи обгороджують, озеленюють і розбивають на зони: навчально-дослідну, фізкультурно-спортивну, господарську та зону відпочинку. Площа озеленення повинна складати не менше 40-50 % від загаль­ної площі ділянки. По межі земельної ділянки влаштовують зелену смугу шириною не менше 1,5 м, а з боку вулиці - не менше 6 м.

Спортивну зону будують у глибині ділянки. Основними її еле­ментами є гімнастичний майданчик, який, у свою чергу, обладну­ють підвісним знаряддям (жердини, кільця, канат), гімнастичною стінкою, брусами тощо. На гімнастичному майданчику виділяють місце для виконання вільних вправ, бігову доріжку, місце для стри­бання, метання, розміщення гімнастичного знаряддя. Волейболь­ний майданчик повинен мати розміри 18x9 м, баскетбольний -26x14 м або 22x12 м, футбольне поле - 109x69 м або 90x50 м, ігровий майданчик - 25x13 м. Спортивний майданчик для гри з м'ячем слід розміщувати на відстані не менше 10 м від вікон школи або відділяти від них смугою зелених насаджень. Волейбольні, баскет­больні та інші фізкультурні майданчики можна розташовувати на віддалі не менше 25 м від стін найближчих будівель, що мають вікна. За периметром ділянки влаштовують смугу зелених насаджень.

Будівлі шкіл проектують переважно триповерховими. Склад І площі приміщень визначають з урахуванням необхідності розміщення спеціальних приміщень для організації діяльності груп продовжено­го дня. Школи повинні мати такі групи приміщень:

а) навчальні приміщення для учнів 1-3(4)-го класів;

б) навчальні кабінети для учнів 4(5)-11-го класів;

в) кабінет обслуговуючої праці;

г) приміщення навчально-спортивного і культурно-масового призначення;

д) приміщення для продовженого перебування учнів, їдальня, бібліотека, адміністративно-господарські приміщення та приміщен­ня медичного забезпечення.

Для учнів 1-4-го класів передбачається необхідна кількість ок­ремих класних кімнат, для учнів 5-11-го класів – спеціалізованихнавчальних кабінетів, обладнаних меблями, які відповідають зросту учнів. У великих школах необхідно мати по 2-3 кабінети на кожний предмет, які призначені для різних вікових груп.

У будівлях шкіл для розміщення кабінетів рекомендується використовувати переважно віковий принцип з вертикальними або горизонтальним зв'язком між приміщеннями. На першому поверсі розташовують приміщення — майстерні, кабінети військової підго­товки та технічних засобів навчання, лабораторія біології, на друго­му - кабінети для учнів 5-8 класів, на третьому - кабінети для учнів 9-11 класів. Не слід допускати розміщення навчальних при­міщень у підвальних або цокольних поверхах. На кожному поверсі та у блоці навчальних приміщень розташовують санітарні вузли для хлопчиків і дівчаток. Залежно від кліматичних умов, при вхо­дах у приміщення доцільно влаштовувати тамбури (подвійні або потрійні).

Кожну класну кімнату і навчальний кабінет розраховують на 25 чоловік для учнів 14 класів і на ЗО чоловік - для учнів 5-Й класів. Площа класних приміщень повинна бути не меншою ніж 50 м2, висота - не меншою ніж 3 м. Вхід у навчальні приміщення необхідно проектувати з боку передніх столів, або парт. Кількість приміщень, які мають вхід з боку задніх столів, або парт, не повин­на перевищувати 25 % від загальної кількості цих кімнат. У всіх школах, незалежно від кількості лабораторій, повинно бути не мен­ше трьох лаборантських приміщень (фізики, хімії і біології) площею 15 м2 кожне. Лаборантські приміщення потрібно розміщувати су-міжно з відповідними лабораторіями і з'єднувати їх дверима.

Для організації трудового навчання в школі треба обладнати:

1) комбіновані майстерні для хлопчиків 4-9 класів з обробки металу, дерева та інших видів праці площею 66 м2 з підсобним приміщенням та інструментальною кімнатою кожна площею 16 м2;

2) кабінет обслуговуючої праці для дівчаток 4-8-го класів з обробки тканини і кулінарії площею 50 м2 з підсобним приміщен­ням площею 16 м2; у середніх школах на 50 класів слід передбачи­ти 2 кабінети по 50 м2 та підсобне приміщення - 16м2.

3) майстерня для проведення практикумів 10-11-го класів пло­щею 66 м2 з лаборантською площею 16 м² .

Приміщення для трудового навчання можна розміщувати у цокольному поверсі з обов'язковим природним освітленням або в окремій споруді (у цьому випадку обладнують гардеробну та сані­тарні вузли).

Площа рекреації (місце для відпочинку учнів під час перерви) повинна складати у школах 0,6 м2 на одного учня. Для рекреації можна використовувати коридори з односторонньою забудовою, які мають ширину не менше ніж 2,8 м.

У кожній школі для організації харчування школярів є їдальня, яка повинна відповідати всім санітарно-гігієнічним вимогам.