Реферат: Гігієна праці Виробничі інтоксикації та їх профілактика

- хімічні - від концентрованих хімічних речовин (кислот, лугів);

- електричні - від контакту з електричним струмом, обриву проводів тощо.

Єдиної класифікації причин виробничого травматизму не існує. Розрізняють три групи причин виробничого травматизму; технічні, організаційні та санітарно-гігієнічні.

До технічних причин відносять недосконалість конструкцій машин і устаткування, самого технологічного процесу, несправність верстатів, машин, ручного інструменту, відсутність чи недосконалість захисної техніки, устаткування.

До організаційних причин - неправильну організацію трудо­вого процесу, застосування небезпечних методів праці, недотримання правил техніки безпеки, відсутність Індивідуальних засобів захисту.

Серед санітарно-гігієнічних, причин слід відзначити порушення санітарно-гігієнічного режиму на виробництві, погане освітлення, високу температуру та вологість повітря чи надмірно низьку темпе­ратуру, виробничий пил, високу концентрацію токсичних речовин у повітрі, забрудненість приміщення, сильний шум тощо.

Виробничий травматизм умовно можна поділити на дві гру­пи (промисловий та сільськогосподарський), оскільки за умовами виникнення, характером та локалізацією, а основне, наданням ме­дичної допомоги та заходами, щодо попередження травматизму вони суттєво відрізняються.

Промисловий травматизм - це пошкодження, різні за ха­рактером, що були отримані на виробництві.

Основні заходи щодо боротьби з травматизмом:

- контроль за обладнанням, інструментами, за достатнім ого­родженням частин, що рухаються;

- покращення природного та штучного освітлення;

- систематичний нагляд за дотриманням правил техніки безпеки;

- забезпечення всіх робітників засобами індивідуального захи­сту і контроль за їх використанням під час роботи;

- проведення заходів щодо боротьби з втомлюваністю, покра­щення зовнішнього виробничого середовища, раціоналізація режи­му праці та відпочинку.

Механізація сільськогосподарського виробництва, зростан­ня культури трудівників села, заходи з охорони праці знизили трав­матизм у сільськогосподарському виробництві. Найважчі травми спостерігаються у тваринницьких і бурякосійних господарствах, які мають низький рівень механізації, порівняно з іншими господар­ствами. Найбільше травмуються особи, зайняті на польових робо­тах (у рільництві).

Основним запобіжним заходом проти травматизму на тракто­рах є заміна ручного запуску механічним, своєчасний ремонт, регу­лювання та усунення неполадок також може бути профілактикою травматизму. Щоб запобігти травматизму в тваринництві, обслуго­вуючий персонал повинен вивчити звички і поведінку тварин та обережно з ними поводитися.

Гігієна праці жінок

Активна трудова діяльність жінок поставила перед гігієніста­ми проблему раціональної організації їх праці з урахуванням анато-мо-фізіологічних особливостей жіночого організму, щоб робітниця могла без втрат здоров'я займатися професійною діяльністю.

Усі професійні шкідливі фактори за характером впливу на жіно­чий організм можна поділити на три групи:

а) ті, що однаково впливають на організм незалежно від статі;

б) несприятливі для жіночого організму, але безпечні для ге­неративної функції;

в) які загрожують генеративній функції жінки.

Дуже небезпечний з точки зору несприятливих наслідків для здоров'я жінки взагалі ранній початок виробничої діяльності, коли шкідливі виробничі фактори негативно впливають на незміцнілий організм, що перебуває в стадії статевого дозрівання.

Важка фізична праця не проходить безслідно для дІтонароджу-вальної функції. Серед жінок, які виконують важку фізичну роботу, досить великий відсоток самовільних абортів, завчасних чи затяж­них пологів, підвищена кількість неправильних положень плода. У зв'язку з механізацією виробничих процесів, знизилася частка важ­кої фізичної праці, що відіграло певну роль в оздоровленні. Нега­тивно діє на жіночий організм робота, що пов'язана з вимушеним положенням тіла.

Законодавством передбачено ряд заходів щодо охорони і гігієна праці жінок.. Так, забороняється працювати їм у важких та шкідли­вих для здоров'я умовах (з рідким металом, кочегарами тощо). Не допускаються жінки до праці під землею, у гірничодобувній про­мисловості, на будівництві й у підземних спорудах.

Законодавство допускає навантаження і розвантаження ван­тажів жінками вагою не більше 20 кг (удвох на ношах - 50 кг, враховуючи вагу нош), на триколісній тачці - 100 кг, у вагонетках на рейках — 100 кг.

Ряд заходів передбачено відносно вагітних жінок. Декретна відпустка становить 172 календарних дні. На час декретної відпус­тки зберігається місце роботи. Вагітних жінок переводять на легшу роботу зі збереженням заробітної плати (якщо вона відрізняється).

На роботах з шкідливими умовами праці жінки мають право на пенсію у віці 45 років при стажі роботи не менше як 15 років.

Гігієна та охорона праці підлітків