Реферат: Головні принципи навчання

* повагу до особистості студента як саморегулювальної, саморозвиткової та самодіяльної системи;

* співробітництво педагогів і студента як суб'єктів учіння, де останні є повноправними учасниками навчального процесу і творцями власного самовдосконалення;

* розкріпачення особистості студента, розвиток його внутрішньої свободи й почуття власної гідності;

*колективний аналіз навчально-пізнавальної діяльності та добір найбільш оптимальних розумів його вдосконалення;

* подолання формалізму і бюрократизмові в навчальному процесі;

*дбання про розвиток потенційних можливостей і здібностей студента як особистості;

* визнання єдності індивідуального і колективного почав у навчанні.

Демократизація навчального процесу має ґрунтуватися на взаємопов'язаній діяльності викладачів і студентів, яка базується на демократичних принципах спілкування. Власне, стиль спілкування педагогів, першогю чергою, визначає спрямованість дидактичного процесу. Є спеціальні прийоми та способи для розвитку такого спілкування. Це методи активізації навчально-пізнавальної діяльності, діалогічні методи навчання, де всі учасники спільно, творчо вирішують завдання.

• Принцип доступності й дохідливості викладання або принцип поступового збільшення труднощів.

Цей принцип нібито врівноважує терези принципів: складність змісту навчального матеріалу компенсується майстерним викладанням викладача. Основна вимога цього принципові — не допустити непосильного навчання для даної категорії студентів, проводити його таким чином, щоб студенти могли свідомо засвоювати загальнонаукові та професійні знання, практичні навички й уміння, повністю використовуючи свої інтелектуальні й фізичні можливості. В іншому разі дидактичний процес матиме тільки формальний характер, може призвести до втрати віри у свої здібності і, відповідно, формувати пасивне ставлення учнів до навчально-пізнавальної діяльності.

Принцип доступності й дохідливості залежить:

— від забезпечення доборові, групування і вивчення навчального матеріалу з урахуванням вимог навчальної програми та специфіки майбутнього фаху;

— урахування розумових, емоційно-вольових і фізичних можливостей студентів та наукових вимог до організації навчального процесу;

— правил послідовності: від простого до складного, від нижчого до вищого, від відомого до невідомого, від легені до важкого;

— урахування професійних знань, практичних навичок і вмінь студентів;

— урахування фактора години;

— поступового нарощування складності теоретичного і практичного матеріалу;

— проведення зайняти з максимальним напруженням як розумових, так і фізичних сил студентів;

— широкого застосування сучасної комп'ютерної та іншої тренувальної техніки для поглиблення розумових і фізичних здатностей студентів;

— надання індивідуальної допомоги студентам, які мають певні проблеми в навчанні;

— широкої організації змагань за досягнення високих результатів у навчальному процесі тощо.

• Принцип наочності в навчанні вважається похідним від принципові доступності: чим насиченим є унаочнення заняття, тім доступнішим буде пояснення нової тими. Сутність цього принципові можна передати висловом: «краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Він спирається на провідну роль зорових аналізаторів у сприйманні зовнішнього світу (адже за їхньою допомогою людина отримує від 80 до 90 відсотків інформації). Тому навчальний матеріал потрібно подавати в найбільш в унаочненій формі.

Засновник цього принципові Я.В. Коменський стверджував, що необхідно здобувати мудрість не з книг, а з неба, землі, дубів і буків, а якщо мі маємо намір передавати студентові істинні й достовірні знання, те повинні навчати за допомогою особистого спостереження і чуттєвої наочності.

Основні правила принципу наочності:

* чітко визначити мету використання засобів наочності;

*.комплексно використовувати такі види наочності, які давали б найбільший ефект, алі ні в якому разі не зловживати ними;

* активно залучати суб'єктів до роботи із засобами наочності;

* керувати спостереженнями суб'єктів учіння; відкидати всі зайве, щоб не викликати додаткових асоціацій;

*застосовувати наочність на всіх етапах навчального процесу;