Реферат: Інформацiйна логiстика

4.3 Потоки услуг………………………………………………………..43

4.4 Критерии качества логистического обслуживания………………45

4.5 Использование в логистике технологии автоматизированной идентификации штриховых кодов…………………………..52

ВИСНОВКИ.. ………………………………………………………………59

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ …………………………………………………..61

1 ЗНАЧЕННЯ ЛОГІСТИКИ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

1.1 Поняття логістики

Логістика – досить нове для нас поняття: бібліотеки ще не відокремлюють її як самостійний науковий напрям, на підприємствах про неї, схоже, нічого невідо-мо, а відчизняних літературних джерел на тему логістики, на відміну від закор-донних, дуже мало. Закордонні автори публікацій з логістики підкреслюють її самостійність, у тому числі стосовно маркетингу. У нашій країні поки що логісти-ка не розглядається як автономна, самостійна наука.

Слово "логістика" (від грец. logistike – майстерність підраховувати, міркува-ти) відоме ще з часів Римської імперії, де службовці, що займалися розподілом продуктів харчування, називалися "логістами" або "логістиками". Наукою логістика стала завдяки розвитку військової справи. Так, візантійський цар Леон VI (865 – 912 р.н.е.) вважав, що завданням логістики є сплачувати данину армії, незалежно постачати їй зброю і військове майно, своєчасно та відповідно підготовляти кожен акт військового походу, робити правильний аналіз місцевості з огляду на пересування армії та сили супротивника і відповідно до цих функцій управляти та керувати, тобто розпоряджатися рухом і розподілом власних зброй-них сил.

Це визначення, не зважаючи на військову специфіку, має принципову схожість із сучасними формуваннями завдань логістики. Тільки через 1000 років, в час другої світової війни, принципи логістики почали з успіхом втілювати в життя, коли в США, СРСР та інших країнах були виконани роботи з вивчення властивостей операцій управління матеріальними потоками. В ці роки були проведені дослідження, пов'язані з проблемами військового і типового фронтово-го постачання, розроблені математичні методи й моделі, котрі з часом дістали назву "дослідження операцій", завдяки чому вдалося організувати постійне поста-чання зброї для американської армії.

Першим автором праць з логістики вважають французького військового фахівця початку ХХ ст. А.Г.Джаміні, котрий визначив логістику як "практичне мистецтво руху військ". Він також стверджував, що логістика стосуеться не тіль-ки перевезень, а й планування, управління, постачання, визначення місць дисло-кації військ, будівництва мостів, шляхів і т.ін.

Логістику як науку у військових акціях використовував Наполеон. У розви-нутих країнах світу концепція логістики сформувалася наприкінці 70-х років внаслідок енергетичної кризи як розвиток ідей системного підходу до організації управління. Тепер деякі західні фахівці називають її мало не "новою філософією управління", "третім шляхом раціоналізації" і не безпідставно. Наприклад, у краї-нах Західної Європи біля 98 % часу виробництва товару, з урахуванням доставки сировини і транспортування готової продукції, припадає на проходження його ка-налами матеріально-технічного забеспечення і здебільшого на зберігання. Власне на виробництво товарів витрачається лише 2 % сумарного часу, а на транспорту-вання – 5 %. Крім того, у західноєвропейських країнах витрати на усі види діяль-

ності по матеріально-технічному забеспеченню становлять близько 13 % вартос-ті валового національного продукту. Структура цих витрат така: на транспорту-вання – 41%, на зберігання товарів – 21 %, на матеріальні запаси – 23 %, на адмі-ністративні витрати – 15 %. Пошук шляхів скорочення витрат у цій галузі йде у напрямку вдосконалення управління постачанням, збутом, зберіганням товарів, поліпшення маркетингової діяльності і взаємодії постачальників, спожи-вачів та посередників, зміни технології руху матеріальних потоків тощо. Концеп-ція інтеграції цих прцесів дістала назву "логістика".

Нині є багато визначень логістики. Автори ряду публікацій розглядають її передусім як науку, що дає змогу оптимізувати кооперативні зв'язки. Інші вва-жають основним середовищем застосування логістики внутрішньовиробничі процеси з обов'язковим включенням у логістику питань планування завантажен-ня обладнання, визначення розмірів партій запуску деталей. Французькі фахів-ці з логістики трактують її як "сукупність різноманітних видів діяльності з метою одержання з найменшими витратами необхідної кількості продукції у встановлений час та у встановленому місці, в якому існує конкретна потреба в даній продукції". На думку деяких західних спеціалістів, логістика – це інтеграція процесу перевезень з виробничою сферою і включає вантажно-розвантажувальні операції, зберігання і транспортування товарів, а також необхідні інформаційні процеси.

Така різноманітність визначень логістики пояснюється тим, що ця дисциплі-на поки що перебуває у стадії формування і її базова термінологія ще не уніфіко-вана. Але можно виділити загальну частину : логістика вирішує питання мате-ріальних та інформаційних потоків з товароруху (сировини, матеріалів, запасних частин), тобто з поставок.

Загальним для всіх фахівців з логістики також є системний розгляд виробни-чих процесів та їх транспортно-складського забеспечення з урахуванням сфери товарообороту.

1.2 Макро- і мікрологістика

Теорія логістики в США дає змогу визначити такі категорії, як бізнес-логіс-тика, маркетинг-логістика , промислова логістика, логістика менеджменту, логістика розподілу, логістика забеспечення. Розрізняють такі два рівні логістики:

1) макрологістика – розглядає глобальні проблеми управління матеріальними та інформаційними процесами;

2) мікрологістика – вивчає локальні проблеми управління матеріальним та інформаційним потоками на внутрішньму рівні. Охоплює міжгалузеві процеси, тобто логістичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посередни-ками у сфері складування та зберігання. Це внутрішньовиробнича логістика ,

пов'язана з нормальним функціонуванням конкретної фірми. Слід розрізняти логістику як господарський прцес, як функцію управління і як науку.

Виділяють три види мікрологістики: 1) пов'язана із заготівлею чи закупів-лею товарів (заготовельна логістика); 2) виробнича; 3) що спеціалізується на реа-лізації продукції (розподільча). Для всіх цих видів мікрологістики обов'язковою є наявність логістичного інформаційного потоку (надходження даних про мате-ріальний потік, їх передача, обробка та систематизація з наступною видачею гото-вої інформації). Якщо в рамках логістичної системи інтегруються функції поста-чання виробництва, збуту, розподілу і транспортування, споживання і ринку, тоді вона називається макрологістичною.

Отже, сферами мікрологістики є:

-виробництво: планування виробничих завдань з детальним розподілом випуску виробів, контроль за якістю праці, розміщення плану випуску виробів по виробничих ділянках підприємства;

-переробка вантажів, що транспортуються: управління запасами, переміщен-ня, зв'язок, організація інформаційних потоків, пакування виробів, їх зберігання, складування, вантажнорозвантажувальні операції та комплектація партії вантажів;

-маркетинг: матеріальне заохочення, фінанси та розрахунки, вивчення ринку, організація служби постачання;

-споживання: проектування замовлень на постачання продукції, складування запасів, постачання споживачів, фінансування замовлень.

У мікрологістичній системі вирішуються питання в межах її окремих функ-ціональних елементів. Скажімо, у межах підприємства інтегруються процеси планування виробництва та збуту, здійснюються оптимізація транспортно-складських та вантажнорозвантажувальних робіт, контроль матеріального потоку, тобто матеріалів, що надходять на підприємство, обробляються тут і вибувають з підприємства, а також інформаційного потоку, яким супроводжується рух мате-ріалів. Такі мікрологістичні системи іноді називаються внутрішньовиробничими. До них належать и великі автоматизовані транспортно-складські комплекси. Ви-робнича логістика розглядає раціональну побудову і структуру підприємства, різ-номанітних технічних засобів та розподіл функцій і обслуговуючого персоналу, організацію служби матеріально-технічного постачання та збуту готової продук-ції. Принцип взаємодії цих елементів виробничої логістичної системи є визна-чальним при її побудові.

Повною мірою потенційні можливості раціоналізації виробничих процесів у межах логістичної системи можуть бути викорастані, якщо вдається з'єднати окремі підсистеми.