Реферат: Инновации в сельском хозяйстве
Необхідно констатувати, що вітчизняна ґрунтообробна техніка за надійністю, довговічністю енерговитратами ще поступається іноземним аналогам. Це зумовлено недосконалою елементною базою, низьким рівнем кооперації відсутністю новітніх матеріалів сучасного технологічного обладнання в багатьох підприємствах, що виготовляють ґрунтообробну техніку.
Використовуючи цей фактор, дехто пропонує відмовитись від вітчизняної техніки і перейти до іноземної. При цьому замовчують, що іноземній техніці доведеться працювати в інших умовах, часто в одних технологічних лініях з нашою недостатньо надійною технікою та низькою організацією праці, які спричинять неминучі простої. Тому бажаний ефект не завжди буде реальним До того ж купуючи техніку зарубіжних фірм. ми прив'язуємо себе до їхніх запасних частин і ремонтних матеріалів, а це потребує значних коштів на підтримання техніки в робото здатному стані. Такий шлях для нас не прийнятий.
По-перше, немає на це коштів, по-друге, він веде нас до небезпеки бути постійними боржниками західних фірм, спричинить атрофію національного машинобудування та науково-технічного потенціалу.
Для виробництва ґрунтообробної техніки в Україні є наукові розробки та необхідні виробничі потужності.
Близько 120 найменувань ґрунтообробної техніки виготовляють понад 20 підприємств України, які здатні забезпечити потреби виробників сільськогосподарської продукції.
Дослідивши новітні технології обробітку ґрунту і досягнення науково-технічного прогресу, наш інститут разом з Міністерством аграрної політики і департаментом "Агромаш" визначили напрями розвитку ресурсозберігаючої техніки для обробітку ґрунту.
Основними з них є
- вдосконалення робочих органів, оптимізація їх параметрів, застосування нових матеріалів,
- оптимізація технологічних процесів обробітку ґрунту стосовно умов вирощування сільськогосподарських культур,
- підвищення продуктивності ґрунтообробних агрегатів на основі застосування тракторів високої потужності.
Виходячи з названих напрямів створення перспективної ресурсозберігаючої техніки для обробітку ґрунту, в інституті ведуться дослідження з удосконалення. І розробки нових робочих органів оптимізації їх параметрів.
Основним напрямом вдосконалення машин для внесення добрив є підвищення рівномірності розподілу добрив по поверхні поля при одночасному збільшенні ширини захвату Для цього проводяться дослідження з оптимізації параметрів розсіюючих та дозуючих робочих органів стосовно різних видів добрив.
Для захисту рослин чимало господарств закупили імпортні обприскувачі, які забезпечують високу якість обробки.
Останнім часом «Львівсільгоспмаш» підняв технічний рівень своїх обприскувачів. Вони комплектуються такими ж самими вузлами та робочими органами, цю й обприскувачі зарубіжних фірм. Якість їх роботи задовільна. Аналогічні обприскувачі виготовляє ВАТ "Львівагромашпроект". У цьому році ВАТ «Завод Фрегат» освоєно випуск розробленого ІМЕСГ УААН обприскувача із стабілізуючою штангою ОСШ-2500, який за своїм технічним рівнем відповідає кращим світовим аналогам А вартість — в 2.5—3 рази менша.
Головним напрямом розвитку обприскувачів є підвищення біологічної ефективності та екологічної безпеки використання пестицидів завдяки поліпшенню якості їх знесення, зокрема, застосування дисперсності краплин оптимального розміру для конкретних умов роботи, підвищенню рівномірності обробки та ступеню осідання краплин на поверхню, що обробляється. При цьому важливе значення мають впровадження автоматизованих систем управління процесом і контролю якості їх виконання, розробка обприскувачів із стабілізуючою штангою, яка б забезпечила постійною задану висоту розташування розпилювачів над рослинною поверхнею, диференційоване до конкретних умов використання розпилювачів різних типів та типорозмірів і, зокрема, спеціальних "із зниженим дрейфом". Для зменшення витрат на внесенні пестицидів типорозмірний ряд має бути з широким діапазоном змінної місткості бака та робочої ширини захвату, а також самохідні обприскувачі.
Ведуться розробка і впровадження принципово нових пневмомеханічних розпилювачів, які забезпечують регульований монодисперсний розпил краплин з примусовим їх осадженням. Враховуючи потреби України в продовольчому та фуражному зерні, умови його виробництва та сучасні тенденції в розвитку техніки, науковці передбачають застосування таких технологій:
- збирання врожаю, роздільне збирання зернових, зернобобових, круп'яних культур ти насінників;
- пряме збирання комбайнами зернових, кукурудзи і соняшнику
- збирання зернових, круп'яних культур і насінників трав з їх очісуванням;
- збирання урожаю фуражних культур у стадії молочно-воскової і воскової стиглості на монокорм з використанням кормозбиральних комбайнів нових конструкцій
Роздільне збирання зернових та інших культур є одним з шляхів зменшення втрат урожаю за умов недостатнього забезпечення сільськогосподарського виробництва зернозбиральними комбайнами. Особлива перевага цього способу спостерігається при збиранні забур'янених посівів, культур з нерівномірним дозуванням зерна та насіннєвих посівів. Можна прогнозувати, що у ближчі 5—10 років роздільний спосіб збирання буде застосовуватись на площах посівів зернових і круп'яних культур близько 50%.
Актуальним у вирішенні питання застосування роздільного способу збирання є створення і освоєння виробництва енергетичних засобів для агрегатування валкових жаток, зокрема тракторів класу 1,4 з реверсивним постом керування.
Актуальною є проблема збирання незернової частини врожаю. В перспективі для цього будуть застосовуватись такі основні технології.
- укладання соломи у валок з наступним підбиранням і пресуванням Гі у великі паки або рулони та транспортуванням до місць складування,
- збирання подрібненої соломи і полови в причіпні швидко розвантажувальні корчувачі з наступним підбиранням і транспортуванням на край поля та скиртування,
- подрібнення і розкидання подрібненої соломи по полю,
- збирання всього біологічного врожаю зернофуражних культур в стадії молочно-воскової та воскової стиглості зерна для заготівлі монокорму
Для механізації збирання зернових культур в Україні за короткий термін розроблено і підготовлено серійне виробництво зернозбиральних комбайнів класу 9 кг/с КЗС-9 «Славутич» та 8—9 кг/с «Лан» Науковцями інституту розроблено вихідні вимоги до цих комбайнів та забезпечено науковий супровід розробки комбайнів "Славутич"
Основні напрями вдосконалення техніки для заготівлі кормів спрямовані на підвищення продуктивності кормозбиральних комбайнів і якості їх роботи, максимально можливе зменшення втрат урожаю при збиранні і зберіганні кормів Це буде досягнуто завдяки застосуванню нових технологій заготівлі кормів, оптимізації параметрів робочих органів та режимів роботи