Реферат: Історико-правові аспекти правового становлення та розвитку державної служби зайнятості в Україні
Для підвищення ефективності процесу сприяння працевлаштування шукачів роботи, підвищення культури обслуговування клієнтів була розроблена і запроваджена Єдина технологія обслуговування незайнятого населення (ЄТОНН), яка є передовим, єдиним такого масштабу напрацюванням у соціальній сфері. ЄТОНН створена у 1999 році. Організація роботи кожного базового центру зайнятості України за ЄТОНН дозволила підвищити якість соціальних послуг, пропускну спроможність центрів, продуктивність праці працівників, забезпечити реалізацію концепції самодопомоги клієнтів, надання розгорнутої інформації роботодавцям і населенню [13].
З метою формування якісно нового рівня соціального захисту населення та створення інструменту інформаційного супроводження ЄТОНН розроблено та впроваджено в роботу Єдину інформаційно-аналітичну систему служби зайнятості України (ЄІАС) – це глобальна інформаційна система, яка об'єднує всі центри зайнятості, розподіливши функції між ними за ієрархією. Засобами ЄІАС забезпечується інформаційна підтримка управлінських рішень щодо надання послуг, фінансових потоків, організації роботи персоналу та документообігу, створено уніфіковано оперативну базу даних про потребу в працівниках, пропозицію робочої сили і можливості професійного навчання в Україні. Єдиний інформаційний простір про вакансії та пропозицію робочої сили на базовому рівні (в режимі реального часу) дозволяє розширити зону пошуку для кожного клієнта не тільки в межах району, області, а й держави в цілому [14].
З 1 січня 2001 року в Україні набрав чинності інший, вкрай важливий для нашої держави та діяльності служби зайнятості - Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533 від 2 березня 2000 року [18]. Було створено Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Функції виконавчої дирекції Фонду покладено на державну службу зайнятості. Управління Фондом здійснюється державою, представниками застрахованих осіб та роботодавців на паритетній основі.
Таким чином, відбулася трансформація системи соціального захисту від безробіття в систему загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття.
Із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991р. № 47 “Положення про Державну службу зайнятості” [3] було завершено, в основному, процес структуризації ДСЗУ. Однак усі проблеми діяльності цієї структури даним нормативним актом не вирішено, про що свідчать численні наукові дослідження з проблем регулювання ринку праці, державнго регулювання зайнятості населення, формування державної політики зайнятості, особливо в сільській місцевості та багато інших.
Зокрема наголошено, що основними етапами розвитку сучасної державної служби зайнятості України є такі.
1-й: 1991–1995 рр. – період інституційного облаштування: нормативна база, кадри, координаційні комітети сприяння зайнятості населення, матеріально-технічна база. Прийняті основні нормативно-правові акти, які регулюють діяльність ДСЗУ, а саме: Закон України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 р. № 803-XII, Постанова Кабінету Міністрів Кабінет Міністрів УРСР «Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР "Про зайнятість населення" вiд 24.06.1991 № 47, в яких визначені основні завдання та функції ДСЗУ та її права і обов’язки.
2-й: 1995–2000 рр. – етап набуття досвіду виконання центрами зайнятості елементарних функцій, зокрема, реєстрація безробітних і виплата допомоги по безробіттю, направлення незайнятих громадян на профнавчання. У цей період також впроваджується методологія МОП щодо аналізу економічної активності населення та визначення рівня безробіття. Прийнято Закон України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вiд 14.01.1998 № 16/98-ВР, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» вiд 2 березня 2000 № 1533-III, Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» вiд 05.10.2000 № 2017-III, Закон України "Про соціальні послуги" вiд 19.06.2003 № 966-IV, Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і Положення про єдиний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ і організацій» від 8 лютого 1997 р. №167, Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних» від 14 лютого 2007 р. N 219 та інші.
3-й: 2001–2004 рр. – впровадження загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Розробка і впровадження інноваційних технологій - ЄТОНН і ЄІАС. Прийнято Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних» від 10.01.2001 N 1.
4-й: 2004–2006 рр. – зміцнення матеріально-технічної бази. Прийнято Постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статті 18¹ Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 27 грудня 2006 року № 1836, що спрямована на розширення можливостей у працевлаштуванні інвалідів, підвищення рівня їх зайнятості.
5-й: 2006–поточний час – удосконалення технологій активного сприяння зайнятості населення шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25.12.2008 року №799-VI , Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства” від 08.04.2009 № 322, Наказу Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Порядку та строків надання дотації роботодавцю для забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем» від 25.02.2008 N 82.
На сьогодні розвиток сучасної служби зайнятості, як і в минулому, має багато труднощів, які обумовлені відсутністю чіткої регламентації адміністративно-правового статусу державної служби зайнятості України та неузгодженістю чинного законодавства.
Підводячи підсумок історико-правових аспектів формування органів державного трудового посередництва до періоду розбудови в Україні незалежності, слід підкреслити, що структура, форма та повноваження зумовлювалися чинниками соціально-економічного, політичного, організаційно-технічного характеру. З точки зору компетенції Державний комітет по праці УРСР був органом управління, однак його управлінська діяльність зводилась, в основному, до нагляду за дотриманням встановлених правил, нормативів і стандартів, що відносилися до працевлаштування, перенавчання і профорієнтації населення.
Історико-правовий аналіз організації, становлення і розвитку органів трудового посередництва показав необхідність формування у системі державних органів спеціального органу, до основних повноважень якого належить реалізація державної політики зайнятості.
зайнятість населення державний політика
ЛІТЕРАТУРА
1. Пітюлич М.І. Територіальна організація зайнятості та механізми її регулювання в умовах становлення ринкових відносин (терія, практика): Дис...д-ра екон. наук: 08.00.04 / Пітюлич Михайло Іванович — Львів, 1994. — 278л.
2. Податкова служба та вдосконалення її діяльності / [Данілов О.Д., Гриценко В.В., Проценко Т.О., Шевчук В.П.] — Ірпінь: НАДПСУ, 2005. — 150с.
3. Популярна юридична енциклопедія / [Гіжевський В.К., Головченко В.В., Демський Е.Ф., Демський С.Е., Довбня В.А.]; під.ред І.С. Чиж — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 527с.
4. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно–правове забезпечення реалізації та захисту: монографія / [Авер’янов В.Б., Андрійко О.Ф., Битяк Ю.П., Діхтієвський П.В., Козюбра М.І., Комзюк А.Т.]; під ред. В.Б. Авер'янова / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / Дніпропетровський держ. ун–т внутрішніх справ /— Д. : Ліра, 2008. — 585c.
5. Правознавство: Навч. посібник / [Бобир В.І., Демський С.Е., Колодій А.М., Кулик О.Г., Олійник А.Ю.] під.ред. В.В. Копєйчикова — [2–ге вид., перероб. та доп.] — К. : Юрінком Інтер, 1999. — 699с.
6. Правознавство: Навчальний посібник / За заг. Редакцією П.Д. Пилипенка. З–тє вид., стереотипне – Львів: "Новий Світ – 2000", 2006. – 516 с.
7. Правознавство: підручник / [Балюк Г.І., Борисова В.І., Галянтич М.К., Демський Е.Ф., Дзера І.О.]; під ред. О.В. Дзери — 10–те вид., переробл. і доп. — К. : Юрінком Інтер, 2007. — 848c.
8. Правознавство: Підручник / [Берлач А.І., Карпенко Д.О., Ковальський В.С., Колодій А.М., Олійник А.Ю.]; під.ред. В.В. Копєйчикова, А.М. Колодія — К. : Юрінком Інтер, 2004. — 752с.
9. Правознавство: Підручник / [Демський С.Е., Ковальський В.С., Колодій А.М., Кулик О.Г., Олійник А.Ю.]; під.ред. В.В. Копєйчикова — [5. вид., перероб. та доп.] — К. : Юрінком Інтер, 2002. — 736с.
10. Рибалкін А.О. Нормотворчість органів внутрішніх справ (аспекти загальної теорії): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / А.О. Рибалкін — Запоріжжя, 2005. — 185арк.
11. Рибачук В.І. Відповідальність за злочини у сфері службової діяльності: Питання кваліфікації злочинів, передбачених розд. XVII Кримінального кодексу України:Навч. Посібник / Бантишев О.Ф., Рибачук В.І. — К. : Видавничий дім "Ін Юре", 2003. — 115с.
12. Рогульський С.С. Адміністративно–правові заходи боротьби з корупцією в Україні: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / С.С. Рогульський — К., 2005. — 187арк.
13. Руженський М.М. Інституціональні та організаційні засади діяльності базових центрів зайнятості / М.М. Руженський . – К.: ІПК ДСЗУ, 2006. (Державне регулювання ринку праці: Ч. 1. Матеріали міжнар. наук.–практ. конф. С. 129.)