Реферат: Історіографія досліджень юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї
Однією з домінуючих тенденцій розвитку сучасної юридичної науки України та інших пострадянських країн є активізація порівняльно-правових досліджень, що здійснюються в межах різних юридичних наукових дисциплін, причому в більшості з них розглядаються й проблеми юридичної діяльності. Зокрема, Ю. Тихомиров визначає порівняльне правознавство як одну з перспективних наукових дисциплін у системі юридичних наук .
В межах теорії та історії держави та права (М. Дамірлі, Л. Луць, О. Скакун, Н. Оніщенко, Х. Бехруз, О. Кресін, О. Лисенко, О. Львова, О. Зайчук, Л. Корчевна та інші) дослідження юридичної діяльності здійснюється в контексті особливостей та взаємодії сучасних правових сімей, її ролі в процесах правової глобалізації та інтеграції, становлення світового правопорядку.
Безпосередньо своєрідність англо-американської правової сім’ї, окремих видів і форм юридичної діяльності як складових правової системи досліджувалися вченими України та інших пострадянських країн (С. Гусарєв, В. Карташов, І. Гловацький Ю, В. Шишкін) і представниками країн англо-американської сім’ї (П. Арчер, П. Гленн, П. Глендон, Р. Уолкер, Е. Дженкс, Д. Бейкер, А. Дайси) та інших країн (Р. Давид, К. Жоффре-Спіноза, Е. Орюку, М. Марченко).
У сферах наук конституційного, кримінально-процесуального, цивільно-процесуального, адміністративного права та інших галузевих наук (І. Кисельов, А. Молдован, В. Молдован, А. Савченко) дослідження спрямовуються на з’ясування загального та особливого в організації й здійсненні юридичної діяльності в різних галузях права та в різних національних правових системах.
В криміналістиці, кримінології, юридичній психології та інших прикладних науках (Ф. Бойл, Д. Каппс, Ф. Плауден, К. Сендфорд) предметом порівняльних досліджень є досвід інших країн у боротьбі зі злочинністю, діяльність поліції, професійна підготовка юридичних кадрів тощо.
Особливого розвитку набули порівняльні дослідження юридичної діяльності в контексті вивчення своєрідності окремих національних правових систем та їх окремих складових.
Праці Т. Апарової “Суды и судебный процесс Великобритании”, П. Арчера “Английская судебная система”, А. Романова “Правовая система Англии” та інших учених присвячені висвітленню: історії розвитку судових установ та судової системи загалом; правового регламентування судової системи Англії; порядку діяльності суддів Великобританії; структури судової системи. Предметом розгляду є також допоміжні по відношенню до суду юридичні посади та служби, зокрема, Департамент реєстрації та протоколів, Служба визначення судових витрат тощо. В межах дослідження теми проаналізовано змістовні властивості організації діяльності баристерів і солісіторів, особливості її правового регулювання та відмінності між цими двома гілками адвокатської професії у Великобританії [4].
У роботах У. Бернама “Правовая система США”, В. Бернхема “Вступ до права та правової системи США”, Д. Карлена “Американские суды: система и персонал” в контексті правової культури США висвітлюються властивості діяльності американських юристів через розкриття судової системи, організації діяльності прокуратури, адвокатури в США як на загальнофедеративному рівні, так і на рівні окремих штатів, приділяється увага організаційним та правовим засадам різноманітних юридичних утворень в XX ст., а також більш ранніх періодів їхнього виникнення і становлення. Поряд з організаційними і правовими засадами юридичної діяльності розкриваються проблеми юрисдикції судових органів, прокуратури, поліції США, питання призначення і звільнення з посад суддів, прокурорів та інших юристів тощо [1].
Порівняльно-правовим дослідженням окремих видів юридичної діяльності присвячено праці І. Гловацького “Адвокатура зарубіжних країн. Англія. Німеччина. Франція”, В. Молдована і А. Молдована “Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США”, О. Святоцького “Сучасні системи адвокатури”, В. Туманова “Судові системи західних держав”, В. Шишкіна “Судові системи країн світу” та інших. В них здійснюється порівняння судових систем, адвокатур, органів досудового слідства різних країн англо-американської і романо-германської правової сім’ї, їхніх конституційних і правових основ, юрисдикцій, порядків і процедур призначення та звільнення юристів тощо [3].
Окремої уваги заслуговують результати аналізу наукових праць, що мають суто методологічне значення для дослідження юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї. Так, у роботах С. Гусарєва і А. Жалінського закладено засади діяльнісного підходу до досліджень соціальної та правової дійсності [4]; Ю. Тихомиров і А. Тілле визначили основні правила, прийоми та засоби порівняльно-правового підходу [17]; Л. Луць, Н. Оніщенко, А. Саідов висвітили та адаптували до правової реальності особливості системного підходу [8].
Методологічне значення для дослідження мають також наукові роботи О. Гвоздіка, К. Жоля, Д. Керімова, Р. Циппеліуса та інших, в яких охарактеризовано особливості застосування в правових дослідженнях логічних, соціологічних, лінгвістичних, структурного, функціонального, історичного та інших наукових методів [3].
Аналіз та узагальнення бібліографії наукових досліджень юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї дозволяє зробити висновок, що її комплексне дослідження раніше не здійснювалося, але окремі властивості, складові, види, функції тощо вивчалися представниками різних юридичних наук, різних країн і в різні часи, а тому потребують систематизації, узгодження та адаптації стосовно вітчизняних правових реалій та особливостей юридичної науки на сучасному етапі її розвитку.
Окрім того, незважаючи на значний обсяг наукових джерел, в яких висвітлені окремі характеристики юридичної діяльності в контексті своєрідності її прояву в правових системах країн, що відносяться до сучасних правових сімей, залишилися не розв’язаними такі проблеми: залежність характеристик юридичної діяльності як цілісності від природи певної правової сім’ї; визначення загального, особливого та унікального в організації та функціонуванні юридичної діяльності в різних правових сім’ях; шляхи, умови, можливості як запозичення зарубіжного досвіду юридичної діяльності країнами, що відносяться до різних правових сімей, так й збереження унікальних традицій здійснення юридичної діяльності, критерії, за якими можна відрізнити юридичну діяльність від інших видів правової та соціальної діяльності; перспективи співвідношення загального та унікального в системах юридичної діяльності різних країн в умовах глобалізації та конвергенції національних правових систем, розвитку міжнародних та регіональних правових інституцій, особливо в перспективі становлення інформаційного суспільства, віртуалізації правового простору; класифікації видів юридичної діяльності, юридичних властивостей правоохоронної та правозахисної діяльності, державних та недержавних форм її організації та інші проблеми.
Зазначене надало підстави виокремити як предмет дослідження – особливості організації та здійснення юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї, а також шляхи запозичення відповідного зарубіжного досвіду в правовій системі України, який розглядався в межах об’єкта дослідження – юридичної діяльності як явища правової реальності, складової правової системи, її призначення та функцій в країні та в становленні світового правопорядку.
Таким чином, оскільки юридична діяльність входить до предметів багатьох юридичних наукових дисциплін, стан її наукової дослідженості розкривається шляхом аналізу наукових праць з: філософії права для визначення філософських засад досліджень юридичної діяльності в контексті різних правових сімей та їхньої своєрідності в англо-американській правовій сім’ї; теорії та історії держави і права, історії політичних і правових учень, юридичної деонтології з метою виокремлення основних теоретичних підходів до вивчення юридичної діяльності, ґенези її розвитку та стану наукового осмислення; галузевих юридичних наук (наук конституційного та адміністративного права, кримінально-процесуального, цивільно-процесуального та інших) для визначення основних напрямків досліджень юридичної діяльності як складових окремих предметів правового регулювання, так й особливостей такого регулювання; прикладних (спеціальних) юридичних наук (криміналістика, кримінологія, наука оперативно-розшукової діяльності, юридична психологія та інші), дослідження яких мають переважно емпіричну природу і спрямовані на з’ясування окремих її видів, дій або властивостей.
Особливе значення для дослідження мають праці з порівняльного правознавства, у яких розкриваються залежності юридичної діяльності від особливостей природи різних правових сімей світу, сучасних процесів їхніх взаємодій та становлення світового правопорядку.
ВИСНОВКИ
Здійснений аналіз бібліографії з проблематики надав можливість зробити висновки про те, що для досліджень юридичної діяльності притаманний плюралізм наукових підходів, при узагальненні яких доцільно виокремити – теоретичний, прикладний і порівняльно-правовий підходи.
Перший підхід притаманний філософським, загальнотеоретичним, історичним, соціальним правовим дослідженням та орієнтований на вивчення становлення й розвитку теорії юридичної діяльності, зокрема, формування їхнього поняттєво-категоріального апарату, філософських, метатеоретичних, методологічних засад, а також на пізнання закономірностей її виникнення, становлення і розвитку, соціальної зумовленості тощо.
Другий підхід (прикладний) має емпіричне спрямування та орієнтований на дослідження ґенези, стану, динаміки юридичної практики і зумовлений процесами зростання ролі юристів у правовому розвитку, потребами судової реформи, удосконалення діяльності правоохоронних органів, формування ринку юридичних послуг, підвищення ефективності правового захисту тощо.
Основою третього (порівняльно-правового) підходу є спрямованість як на теоретичну складову порівняльного правознавства, так і на своєрідність природи юридичної діяльності в окремих правових сім’ях, зокрема англо-американської, відповідних наукових підходів, виокремлення процесів і механізмів їхнього взаємовпливу й взаємодії.
Окрім того, важливе значення має й урахування особливостей стану розвитку юридичної науки, її філософських засад, наукових парадигм, домінуючих методологічних підходів, притаманних тим або іншим періодам її розвитку, належність порівняльно-правових досліджень до вітчизняної чи зарубіжної юридичної науки.
ЛІТЕРАТУРА
юридична діяльність історіографія правова сім’я
1. Богдановская И. Ю. Источники права на современном этапе развития “общего права”: автореф. дис. на присуждение науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 “Теория и история государства и права; история политических и правовых учений” / И. Ю. Богдановская. – М., 2007. – 20 с.
2. Богдановская И. Ю. Правовые системы Канады, Австралии и Новой Зеландии: особености развития / И. Ю. Богдановская // Право и политика. – 2002. – №8(31). – С. 21–25.
3. Бойцова В. В. Судебный прецедент: зарубежный опыт и российские перспективы / В. В. Бойцова, Л. В. Бойцова. – Российский судья. – 1999. – №3. – С. 14–17.
4. Бойцова Л. В. Будущее сравнительного права: возможности двадцать первого века / Л. В. Бойцова, В. В. Бойцова // Юрид. мир. – 2002. – № 4. – С. 17–25.
5. Бурлай Е. В. К вопросу о возможном семантикоэтимологическом значении слова “право” / Е. В. Бурлай // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – Т. 19 (58), № 2. – 2006. – С. 14–28. (Серия “Юридические науки”).
6. Бурлай Є. В. Право як тип соціального регулювання: естетичний аспект // Наук. записки НУКМА. – Том 26. – Є. В. Бурлай. – К., 2004. – С. 14–17.
7. Бурлай Є. В. Категорія “правова система”: соціально–філософські аспекти аналізу / Є. В. Бурлай // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку: зб. матер. міжвуз. наук студ. конф. – Вип. 4. – К. : Київ. ун-т права, 2003. – С. 8–12.
8. Введение в украинское право / под общ. ред. С. В. Кивалова, Ю. Н. Оборотова. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – Одеса : Юрид. літ., 2009. – 768 с.