Реферат: Юридична характеристика складу злочину Диверсія

У відповідності до диспозиції ст. 60 КК України предметом диверсії є майно і об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, об'єкти тваринного та рослинного світу.

¹ Бантишев О.Ф., Андрусів Г.В. Відповідальність за злочини проти держави. Навчальний посібник. — К., 1997 р., стр. 48. ² Боровенко В.М. Кримінальне право України. Злочини проти держави: Навчальний посібник. К., 2000 р., стр. 29.

До майна слід віднести заводські цехи, доменні печі, електростанції, житлові будинки тощо. Шляхи й засоби сполучення — це автомобільні шляхи, залізниці; рухомий склад; мости і лінії електропередач; нафто-, бензо-; газопроводи; засоби морського, річного, авіаційного та іншого транспорту; зв'язку; радіотелефонні та телеграфні станції, радіолінії; засоби шляхової сигналізації, портові та аеродромні споруди та ін. У будь-якому випадку це об'єкти, що мають важливе народногосподарське чи оборонне значення. Форма власності, на думку, Андрусева Г.В., Бантишева О.Ф. та Діденка Б.М. на кваліфікацію злочинів не впливає.

Предметом диверсії можуть бути також обладнання підприємств та організацій і виготовлена ними продукція. Як предмет цього злочину ворожі елементи можуть обрати різні види рослинництва, що знищуються шляхом організації та проведення епіфітотій (розповсюдження інфекційної хвороби рослин на великій площі, території, закидання шкідливих паразитів тощо). До предмету диверсії при поширенні епізоотій належать як домашні, так і дикі тварини (худоба, птахи, звірі, риба, бджоли та інші).

У цілому дати вичерпний перелік усіх предметів диверсії неможливо. Це об'єкти зовнішнього світу, які складають національне багатство України, матеріальні цінності, котрі знищуються чи пошкоджуються в результаті диверсійних дій.

В наш час коло предметів постійно розширюється. Підвищується цінність інформації, яка використовується в різних сферах і галузях науки, техніки, управління, незалежно від форми власності її вираження, закріплення, зберігання та передачі. Інформація може бути закладена у пам'ять ЕОМ. У комп'ютерах зосереджено великі масиви інформації, яка використовується в багатьох галузях науки, техніки, промисловості, управлінні. Знищення інформації мало місце на Волзькому автомобільному заводі, коли один з програмістів, незадоволений оцінкою його праці, виявив, що достатньо змінити лише один осередок у пам'яті машини, щоб найскладніша програма почата себе вести бездумно.

Німецький журнал "Шпігель" зазначав, що особи, які посягають на пам'ять комп'ютерів, потенційно небезпечніші інших диверсантів, оскільки вони можуть нанести величезну шкоду окремій галузі промисловості або, навіть країні в цілому. Так, наприклад, в результаті пожежі, яка виникла у центрі ВВС США в 1959 році, була знищена інформація, яка зберігалася в пам'яті ЕОМ. Повне її відновлення зайняло декілька років і потребувала витрат декількох мільярдів долларів.¹

Наука кримінального права виділяє таке поняття, як "потерпілий". Він присутній у ст. 60 "Диверсія". В цілому, потерпілий — це фізична особа, котрій злочином завдана моральна, фізична чи майнова шкода.

¹ Жованик А. С электронной отмычкой. По материалам зарубежной печати. Красная звезда, 1977 г., 9 июля.

Об'єктивна сторона

Об'єктивна сторона диверсії характеризується такими формами злочинної діяльності:

1) вчинення вибухів, підпалів чи інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров'ю;

2) вчинення вибухів, підпалів чи інших дій, спрямованих на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення;

3) вчинення масових отруєнь;

4) поширення епідемії;

5) поширення епізоотій;

6) поширення епіфітотій.

Перша та друга форми цього злочину є злочинами із формальним складом, який вважається закінченим незалежно від настання шкідливих наслідків — з моменту вчинення діянь, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров'ю; на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення.

Останні форми диверсії є злочином із формальним складом, тобто таким суспільно небезпечними діяннями, для визначення яких, як закінчених злочинів, необхідно настання шкідливих наслідків.

Таким чином, слід зазначити, що диверсія у відповідності до кримінального закону є злочином із змішаним формально-матеріальним складом.

Тепер необхідно розібрати більш детально кожну з форм диверсії.

1. Учинення вибухів, підпалів чи інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров'ю.

Суб'єкт, коли вчиняє такого роду злочин, бажає масового знищення багатьох людей. Під цим необхідно розуміти фізичне заподіяння смерті невизначеному колу осіб (не менше двох).

Заподіяння тілесних ушкоджень — це умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто небезпечне для життя в момент заподіяння, або таке, що спричинило втрату будь-якого органу або втрату його функцій, душевну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину. Або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя; умисне легке тілесне ушкодження та інше. Ступінь тяжкості пошкоджень встановлюється слідчим та судом на підставі висновку судово-медичної експертизи.

Способи учинення диверсії у першій формі будуть розглядатися окремо, але зараз необхідно зазначити, що вибух — це процес вивільнення великої кількості енергії в обмеженному об'ємі за короткий відлік часу, в результаті якого речовина, яка заповнює об'єм, де проходить вивільнення енергії, перетворюється в газ з великим тиском. Цей газ з великою силою діє на навколишнє середовище і цим самим завдає шкоди об'єкту диверсії. Під підпалом слід розуміти процес створення вогню, внаслідок чого виникає пожежа. А також її розповсюдження. Під іншими діями, спрямованими на спричинення наслідків, указаних у законі, слід розуміти затоплення чи обвал шахт, організацію аварій та катастроф транспорту; зруйнування житлових будинків, установ; радіактивне забруднення місцевості, споруд, приміщень, продуктів харчування та інше.

2. Учинення вибухів, підпалів чи інших дій спрямованих на зруйновання або пошкодження об'єктів, які мають важливе народогосподарське чи оборонне значення.