Реферат: Калачики лісові калина звичайна калюжниця болотна

Одно- або дворiчна (iнколи багаторiчна) трав'яниста рослина родини мальвових. Стебло прямостояче або висхiдне, заввишки до 120 см, галузисте, вкрите жорсткими відстовбурченими волосками. Листки черговi, круглувато-серцеподібнi, зарубчасто-зубчастi, м'яковолосистi, на довгих черешках. Квiтки правильнi, двостатевi, на довгих квітконіжках; вiночок ясно-рожевий, з малиново-червоними жилками пелюсток. Цвiте у липнi - серпні. Плід - з численних, розмiщених кiльцем плодикiв - сiм'янок.
Ростуть у свiтлих лiсах, серед чагарникiв, бiля дорiг, на городах, полях, засмiчених мiсцях.
Для виготовлення галенових препаратiв використовують корiння, квiтки або траву калачикiв. Надземну частину рослини заготовляють пiд час цвiтiння рослини. Квiтки обривають до розпускання. Корiння викопують восени.
Рослина мiстить дубильнi та слизистi речовини, вiтамiни, цукри, мiнеральнi речовини. Квiтки калачиків лісових багатi на барвники (мальвiн, мельвiдин).
Галеновi препарати калачикiв лiсових проявляють відхаркувальну, болетамувальну, пом'якшувальну, заспокійливу, обволікуючу дiю. Слиз має велику адсорбцiйну поверхню i проявляє антитоксичнi властивостi.
Застосовують при запальних процесах верхнiх дихальних шляхiв, запальних процесах шлунково-кишкового тракту, проносах. Мiсцево використовують при опiках, ранах, ангiнi, геморої, дерматитах.
Внутрішньо - настiй (1 ст ложка сировини на 400 мл окропу, настоювати 1 год) пити по 50 мл 4 рази на день до їди. Настiй листя (1 д ложка сировини на 200 мл окропу) приймати по 50 мл тричі на день. Вiдвар корiння (1:10), вживати по 50 мл тричі на день.
Зовнiшньо - вiдвар трави (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу) служить для примочок, промивання ран, полоскання горла, сидячих ванн.
Подiбнi до калачикiв лiсових за хiмiчним складом, мiсцями розповсюдження, фармакологiчними i терапевтичними властивостями, лiкарськими формами i застосування - Калачики непомiтнi (Просвирник пренебрежённый - Malva neglecta)

КАЛИНА ЗВИЧАЙНА
(гордина, калина, калинка, калина лісова)
Viburnum opulus

Гiллястий кущ або невелике дерево родини жимолостевих. Молодi пагони зеленувато-сiрi або жовто-бурi, голi. Листки супротивнi, широкояйцеподібнi з щерблено-зубчастими гострими лопатями. Квiтки бiлi в зонтикоподібних волотях; вiночок зрослопелюстковий. Крайовi квiтки суцвiття непліднi, внутрiшнi - пліднi. Цвiте у травнi - червнi. Плід - червона куляста кiстянка.
Росте в лiсах, мiж чагарниками, по берегах рiчок. Вирощують на присадибних дiлянках як декоративну i лiкарську рослину.
Для лiкарських потреб заготовляють кору, плоди, квiтки. Кору - весною перед розпусканням листкiв. Квiтки - пiд час цвiтiння. Плоди у вереснi - жовтнi, коли вони повнiстю достигнуть.
Кора калини звичайної мiстить флавоноїди, ефiрну олiю, дубильнi речовини, смоли, органiчнi кислоти. У плодах є цукри, вiтамiни, флавоноїди, пектиновi сполуки, барвник, макро- та мiкроелементи, бензойна кислота. У квiтках - флавоноїди, вiтамiни, ефiрна олiя.
Галеновi препарати iз кори калини звичайної мають кровоспинну, в'яжучу, заспокiйливу, сечогiнну дiю, посилюють скорочення мускулатури матки.
Застосовують при кровотечах (пiсляпологових, гемороїдальних). Плоди калини (свiжi, протертi з цукром, сік) вживають при нервовому збудженнi, гiпертонiї, атеросклерозi, кашлi, охриплостi, хворобах печiнки. Сік калини звичайної використовують при раку молочної залози, гiпоацидних гастритах, анемiї, набряках, нервових розладах, для профiлактики злоякiсних утворень при гастритах з пониженою кислотнiстю, полiпозi шлунка. Мiсцево - при екземi, фурункулах, для вiдбiлювання шкiри обличчя.
Внутрiшньо - настiй квiток (1:10) пити по 1 ст ложцi тричі на день. Сік плодiв калини - по 2 ст ложки 4 рази на день. Вiдвар кори калини (1:20) - приймати по 1 ст ложцi тричі на день.
Зовнiшньо - вiдвар кори (1:20) служить для промивань, обробки ран i виразок, полоскання рота i горла.

КАЛЮЖНИЦЯ БОЛОТНА
Caltha palustris

Багаторічна трав'яниста гола рослина родини жовтецевих. Стебло м'ясисте, прямостояче або висхідне, просте або вгорі розгалужене до 50 см заввишки. Листки чергові, темно-зелені, блискучі, зарубчасті, іноді цілісні; нижні - великі, округло-серцевидні, довго черешкові; середні і верхні - менші, коротко черешкові або майже сидячі. Квітки двостатеві, великі, правильні, на довгих квітконіжках у пазухах при квіткових листків; оцвітина пелюсткоподібна, з 5 або багатьох золотаво-жовтих листочків. Цвіте у квітні - травні. Плід - листянка.
Росте по всій території України на болотах і вологих місцях.
Галенові препарати виготовляють із трави, яку заготовляють під час цвітіння рослини.
Трава калюжниці болотяної містить сапоніни, дубильні речовини, лактони, алкалоїди, флавоноїди, вітаміни, мікро- та мікроелементи.
У народній медицині і в гомеопатії препарати калюжниці болотяної використовують зовнішньо як протизапальний і знеболюючий засіб при опіках, ранах, забиттях, ревматизмі, нейродерматитах, екземі. Свіжий сік рослини спричиняє на шкірі пухирці, тому слід бути обережними. Внутрішньо в малих дозах настій трави використовують при бронхітах, коклюші, бронхіальній астмі, анемії, цинзі, набряках.
Внутрішньо - настій трави калюжниці болотяної (5 г сировини на 200 мл окропу настояти 40 хв). Пити по 1 ст ложці тричі на день.
Зовнішньо - 2 ст ложки калюжниці болотяної загортають у марлю, занурюють в окріп і прикладають до уражених ділянок тіла.