Реферат: Картоплярство України

З високих гір Анд і Південних Кордельєрів разом з кочуючи ми племенами картопля почала свою навколосвітню подорож. Спочатку вона розповсюдилась лише на узбережжі Нового Світу, де рослина стала свідком кровопролитних війн. Європа дізналась про існування другого хліба, прочитавши в 1538 році книгу „Хроніка Перу” Сієса де Ліоне. В 1551 році про новий овоч було докладено імператору Карлу. В 1565 році картопля була завезена работоргівцем Хоукинсом в Ірландію та Шотландію. Але ірландці і шотландці категорично відмовились вживати картоплю, називаючи її отрутою. Навіть великий Байрон писав, що „люди очікують трагічних наслідків від споживання картоплі”.

Видатний адмірал Френсіс Дрейк висадив в 1586 році картоплю у власному саду, але його садівнику не сподобався смак зелених ягід на кущах, і рослина з корінням була вирвана із землі. Саме тоді англійці і виявили головну цінність картоплі-її бульби.

На столі французьких королів картопля з’явилась лише в 1616 р.

Але паризькі лікарі ще довгий час були впевнені, що ця рослина отруйна і викликає хвороби – рахіт, золотуху. Богослови вважали, що його розводять, щоб змінити віру, називали його „чортовим яблуком”, яке звабило Адама і Єву. З цими думками не погоджувався військовий фармацевт-хімік Антуан Огюст Пармантьє. Щоб розповсюдити картоплю по країні йому довелося обнести картопляне поле огорожею і виставити охорону. Допитливі французи розібрали бульби по подвір’ям, щоб вирощувати рослину і ... продавати її квіти на ринку. Справжню цінність картоплі французи дізналися лише в 1793 році, коли картопля врятувала країну від голоду. Головному пропагандисту картоплі Антуану Огюсту Пармантьє у Франції поставили одразу два пам’ятники. На постаменті статуї, яка стоїть в рідному місті фармацевта зроблений надпис „Благодійнику людства”.

В Північну Америку і Австралію картопля була завезена британськими колоністами.

Поява в Російській імперії картоплі пов’язана з ім’ям Петра 1, який в 1697 році прислав мішок бульби з Голландії, ніби для розсилки по губерніях для вирощування. Але картопля не отримала по полярності в народі. Як французи селяни вважали її отрутою, а розкольники „чортовим яблуком”. В той час було розповсюджене таке прислів’я „Кто пьет чай тот отчается, кто ест картовь у того на душе ков”. Початок широкого розповсюдження картоплі поклав указ Сенату в 1765 році, в період правління Катерини 2, і завозу з закордону насіннєвої картоплі, розісланого по країні.

В кінці 19-го століття набуло розповсюдження блюдо назване на честь А. С. Пушкіна. Існує легенда, згідно якої поява особливого способу жарки картоплі пов’язане з ім’ям Пушкіна. Поет дуже любив смажену картоплю. Одного разу Пушкін повертався пізно в Михайлівське. Зголоднівши, він не став турбувати Арину Родіоновну і, знайшовши холодну варену картоплю, підсмажив її з маслом. Страва йому сподобалась. Він став пригощати їм друзів, які і дали назву страві „картопля а ля Пушкін”.

Починаючи з 1973 року в СРСР вироблялось понад 100 млн. тон картоплі на рік. Поступово об’єм скорочувався і вже в незалежній Україні виробляється на рік 16-20 млн. тон.

Монахи, саджають картоплю. 1910 рік.

2. Характеристика Solanum tuberosum L .

Сучасну наукову назву картоплі ввів в 1596 році Каспар Баугін в роботі „ Theatri botanici ”, пізніше цією назвою користувався Карл Ліней в своїй роботі „SpeciesPlantarum”, яка вийшла в 1753 році. Слово „картопля” виникла від нім. Kartoffel , яке в свою чергу виникло від італ. Tartuffe - трюфель.
Картопля відноситься до родини пасльонових. Культурна картопля – багаторічна трав’яниста рослина; в культурі вирощується, як однорічна рослина.

мал.1 Саджанець картоплі

Висота куща картоплі 60-110 см, в підземній частині стебла із пазух зачаточних листків утворюється бульбоносні пагони – столони, на кінцях яких формуються бульби. Розвиток бульби іде переважно при відносно прохолодній погоді, при температурі від 16 до 18 градусів. Підвищення температури до 25 – 29 градусів пригнічує проростання, бульбоутворення, бульби утворюються дрібні і вироджуються.

мал.2 Бульба картоплі

Хімічний склад бульби залежить від сорту, умов вирощування( клімату, погоди, типу ґрунту, застосовуваних добрив, агротехніки), дозрілості бульби, термінів і умов зберігання та ін. Бульба містить в середньому (в%) води – 76,3%, сухої речовини – 23,7%,в тому числі: крохмалю -17,5%, цукру – 0,5%, білка – 1-2%, мінеральних солей близько 1%. Максимальний вміст сухої речовини в бульбах 36,8%, крохмалю 29,4%, білка 4,6%. В достиглій картоплі цукру не багато від 0,5 – 1,5% в залежності від умов зберігання. Азотистих сполук в картоплі 1,5 – 2,5%, з них значна частина білки. В картопляному білку і в складі вільних амінокислот картоплі містяться всі амінокислоти, які зустрічаються в рослинах, в тому числі: лізин, метіонін, треонін, лейцити, ізолейцин.

Вітаміни обумовлюють біологічну цінність картоплі, як харчового продукту. В бульбах картоплі в середньому міститься (в мг. на 100 г.): С-12; РР – 0,57; В1 – 0,11; В2 – 0,66; В6 – 0,22; пантотенової кислоти – 0,32; каротину (провітаміну А). В незначних кількостях міститься біотин (вітамін Н) і вітаміни Е,К та інші.

Органічні кислоти обумовлюють кислотність клітинного соку картоплі. Значення рН для картоплі 5,6-6,2. Картопля містить: лимонну, яблучну, щавлеву, молочну, винну та інші органічні кислоти. Найбільше в картоплі лимонної кислоти. З мінеральних кислот в бульбі більше всього фосфорної кислоти.

Жири і ліпіди в картоплі складають в середньому 0,1-0,15% сирої маси. В жирах виявлена пальмітинова, лінолева кислоти.

Велике значення картопля має, як джерело мінеральних речовин. В картоплі вони представлені солями калія та фосфору, також є натрій, кальцій, магній, залізо, сірка, хлор та мікроелементи – цинк, бром, бор, кремній, мідь, марганець, йод, кобальт та інші. Розподіл мінеральних речовин в бульбі неоднаковий: більше всього їх в корі, менше в серцевині.

Один кілограм картоплі може дати 940 ккал. Вживання 300 г. Картоплі забезпечує отримання організмом більше 10% енергії, майже повну норму вітаміну С, близько 50% калію, 10% фосфору, 15% заліза, 3% кальцію.

Соланін, що міститься в картоплі, по хімічній структурі і по дії нагадує сердечні глюкозиди і кортіко-стероїд і при вживанні надає кортізоноподібну дію при алергічних і стресових станах організму. Свіжий сік картоплі нормалізує шлунковий сік, усуває печію і знімає диспепсичні розлади, сприяє рубцюванню виразок при виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки.

3. Картоплярство в Україні. Сорти картоплі

На історичній батьківщині картоплі в Південній Америці, тільки в маленькій країні Болівія вирощується 1300сортов цього овочу. А в Перу аж 4000! На території України цей показник значно менше, але список місцевих сортів достатньо великий. В вирощуванні картоплі лідирує українське Полісся і близькі до нього регіони, чиї клімат і склад ґрунту подібний до білоруських. А Білорусія, як відомо, класична країна „бульби”.

Полісся фізико-географічна область, яка розміщена на території Поліської низовини. Полісся знаходиться на території чотирьох держав: Білорусії, України, Польщі, Росії. Загальна площа складає близько 130 тис. км. Полісся: унікальна кліматична і природно ландшафтна зона. Вона представляє собою терасоподібну рівнину, яка охоплює північно-західну частину України. Для Полісся характерне поєднання легких по механічному складу ґрунтів з м’яким і вологим кліматом. Історично склалося, що основним постачальником товарного і головним виробником насіннєвої картоплі для України стало Полісся. Теплий помірний клімат і достатня кількість опадів в період вегетації дають можливість не тільки отримувати високі і стабільні урожаї, але і ефективно вести насінневодство. Агрокліматична характеристика і умови, перешкоджаючі розповсюдженню вірусних інфекцій дозволяють вченим віднести Полісся до зони незначного виродження картоплі. Ц умови сприятливі для селекції нових сортів картоплі.

Картоплю розмножують вегетативно – бульбами(для селекції-насінням). Кращими попередниками для картоплі є озимі, зернобобові, кукурудза, льон, цукровий буряк, просо. Картопля гарно реагує на внесення органічних і мінеральних добрив (калійні солі, вапно, перегній). На посадку відбирають здорові, типові бульби. Висадку картоплі проводять при температурі ґрунту 6-9 градусів, на глибину 10-12 см. з міжряддям 60,70,90 см. з відстанню між рядками 25-30 см. Найкращі ґрунти для картоплі: дерново- підзолисті, сірі лісові, осушені тоф’яники; за механічним складом: супісок, легкі і середні суглинки. Картоплю висаджують різними способами: вручну та механізовано з допомогою прицепних та навісних картоплесаджалок СКГ-4,СН-4 та їх модифікації. Норма розходу бульби 2,5 – 3,0 тони на 1 га. Догляд за посадками починають з після посадового боронування, а в посушливу весну посіви прикатують.