Реферат: Характеристика рослин дивина густкоквіткова дудник лісовий дурман звичайний дягель лікарськи

Дворiчна або однорiчна повстисто опушена рослина родини ранникових. Стебло просте, стояче, до 100 см заввишки. Листки видовженоелiптичнi, загостренi, верхнi листки зменшенi. Квiтки двостатевi, неправильнi, жовтi, зiбранi в густе переривчасте колосоподібне суцвiття. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - коробочка.
Росте на вiдкритих мiсцях, схилах, пiскуватих грунтах по всiй територiї Закарпаття.
Для лiкарських потреб заготовляють квiтки (лише вiночки з тичинками) і коріння.
Квітки рослин мiстять флавоноїди (гесперидин), iридоїдний глiкозид (аукубiн), каротиноїди (альфа-кроцетин і бета-каротин), дубильні речовини, кислоту аскорбінову, сапонiни, цукри, камедi, слиз, ефiрну олiю.
Галеновi препарати дивини мають вiдхаркувальну, спазмолiтичну, наркотичну, протисудомну, пом'якшувальну дiю.
Препарати дивини застосовують при запальних процесах верхнiх дихальних шляхiв, кашлi, коклюшi, бронхiтi, бронхіальній астмi, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, гепатитi, холециститi.
Мiсцево - при дерматитах, для присипань трiщин і ран.
Внутрiшньо - настiй квiток дивини (1 ст ложка квiток на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi через кожнi 3 год. Для посилення ефекту рекомендується використовувати у сумiшi з iншими лiкарськими рослинами (квiтки ромашки, корiння алтеї, бузини чорної, липи серцелистої, цмину пiскового та iнших).
Зовнiшньо - настiй квiток або корiння дивини (1:10; настоювати 30 хв) додавати до сидячих ванн, через кожні 2 днi (усього - 10 процедур. Настоянку квіток - для натирань при невралгії й болях в суглобах. Припарки квіток разом з листям - до ран, запальних вогнищ та опіків.

ДУДНИК ЛІСОВИЙ
Angelica sylvestris

Багаторiчна трав'яниста рослина родини зонтичних. Стебло округле, дудчасте, гладеньке, вгорі розгалужене, до 200 см заввишки. Листки з дуже здутими мiшкоподібними пiхвами, перисторозсiченi, з видовженояйцеподібними листочками. Квiтки дрiбнi, правильнi, двостатевi, бiлi або блiдо-рожевi, у складних щиткоподібних зонтиках. Цвiте у липнi - вереснi. Плід - двосiм'янка.
Росте на вологих луках, по берегах рiчок i ставкiв у чагарниках, лiсах.
Для лiкарських потреб заготовляють кореневище разом із корiнням восени або рано навеснi.
Рослина мiстить жири, бiлки вiтамiни, макро- та мiкроелементи (Ca, P, Fe, Mn, Ni, Cu, Ti), ефiрну олiю.
Галеновi препарати дудника мають вiдхаркувальнi, сечогiннi, болетамувальнi потогiннi, протизапальнi, властивостi.
Застосовують при метеоризмi, атонiї шлунка i кишечника, запальних процесах верхнiх дихальних шляхiв, сік дудника закапують у вухо або дупло зуба при болях.
Внутрiшньо - вiдвар корiння дудника (20 г подрiбненого корiння залити 1 л окропу) пити по 50 мл тричі на день. Настоянку корiння (20 г подрiбненого корiння залити 100 мл 70% розчину спирту, настоювати 10 днiв) приймати по 25 крапель тричі на день.
Зовнiшньо - настояка корiння дудника (20 г подрiбненого корiння на 100 мл 70% розчину спирту, настоювати 10 днiв), служить для розтирань. Загальнозмiцнююча ванна - вiдварити корiння дудника: 200 г подрiбненої сировини залити 1 л окропу, варити 10 хв, процiдити додати до води у ванні.

ДУРМАН ЗВИЧАЙНИЙ
(білун, біс-дерево, бiшене зiлля, болиголов, буздирев, водоп'ян,
дендера, див-дерево, дивдур, диндерев, дурзілля, дурило, дурноп'ян,
колюхи, огірки бішені, отрава, чодофо)
Datura stramonium

Однорiчна трав'яниста рослина родини пасльонових. Стебло прямостояче, порожнисте, просте. Листки черговi, простi, вищербленовеликозубчастi. Квiтки двостатевi, великi, бiлi. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - яйцеподібна коробочка вкрита шипиками.
Росте на засмiчених мiсцях, пустирях.
Для лiкарських потреб використовують листя i насiння. Листя збирають вiд початку цвiтiння до заморозкiв. Насiння - коли дозріє.
Усi частини рослини мiстять алкалоїди (атропiн, гiосциамiн, датурин, скополамiн), ефiрну олiю.
Використовують при бронхiальнiй астмi, бронхiтах, кашлi, нервових i психiчних захворюваннях. Мiсцево - при ревматизмi, артритах.
Внутрiшньо - настоянка з насiння по 5 крапель на прийом. Вiдвар листя (1:30), по 1 д. ложцi на прийом.
Зовнiшньо - настоянка для розтирання суглобiв. Листя скрученi у виглядi цигарок для курiння при бронхiальнiй астмi.
При передозуваннi настає отруєння (особливо при самолiкуваннi).
Симптоми отруєння: сухiсть шкiри i слизових оболонок, зниження секрецiї всiх залоз, порушення зору (диплопiя), розширення зiницi ока, свiтлобоязнь, головний бiль, почервонiння шкiри. З боку центральної нервової системи спостерiгається збудження (психiчне i рухове), зоровi галюцинацiї, марення, судоми.
Лікування: промивання шлунка через зонд великою кiлькiстю води з додаванням активованого вугiлля, сечогiннi засоби, гемосорбцiя. Iз лiкарських препаратiв вводять розчин прозерину 0,05% - 1 мл пiд шкiру, при збудженнi - розчин аміназину 2,5% - 2 мл внутрiшньом'язово, внутрiшньовенно сибазон 0,5% - 2 мл.

ДЯГЕЛЬ ЛІКАРСЬКИЙ (дудник лікарський)
(ангеліка, ангельська трава, бодранка, бучереш, веретень, дзенгель,
дудошник, дяглиця, коровник, пищалка лікувальна, порянка, яглиця)
Angelica archangelica (officinalis)

Дворiчна трав'яниста рослина родини зонтичних. Стебло товсте, порожнисте, галузисте, до 200 см заввишки, вгорi червонувате. Листки черговi, з великими здутими пiхвами, довгочерешковi, трикутнi. Квiтки дрiбнi, двостатевi, п'ятироздiльнi зеленувато-бiлi, зiбранi у великi, майже кулястi зонтики. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - двосiм'янка.
Росте у вiльшняках, на луках, поблизу водойм, по берегах рiчок.
Для лiкарських потреб заготовляють кореневище восени або рано навеснi.
Кореневище дягiлю мiстить кумарини, дубильнi речовини, органiчнi кислоти, фiтостерини, ефiрну олiю.
Галеновi препарати дягiлю мають протизапальнi, заспокiйливi, спазмолiтичнi, протимiкробнi властивостi.
Застосовують при вiдсутностi апетиту, гiпоацидних гастритах, холециститi, холангiтi, бронхiтi, пневмонiї, неврозах.
Внутрiшньо - теплий вiдвар корiння (10 г, або 3 ст ложки подрiбненого корiння залити 200 мл окропу) пити по 50 мл тричі на день.