Реферат: Комплексна країнознавча характеристика Нової Зеландії

Машинобудування зростає найшвидшими темпами, але досі лишається другою галуззю після харчової промисловості. Транспортне машинобудування представлене автоскладальними підприємствами – філіями відомих японських і британських компаній. Провідні позиції в структурі машинобудування залишаються за виробництвом різноманітної сільськогосподарської техніки.

Хімічна промисловість виробляє мінеральні добрива, пестициди, вітамінні добавки, харчові барвники та інше.

Стрімко розвивається лісова й деревообробна промисловість . З її продукцією Нова Зеландія зуміла навіть вийти на світовий ринок. Цікавою особливістю є те, що лісозаготівля ведеться переважно в «штучних лісах» із каліфорнійської сосни. В природних лісах ведуться лише санітарні рубки.

Серед підгалузей легкої промисловості лідирує текстильна . Нова Зеландія чудово забезпечена власною натуральною сировиною – вовною і льоном. Хімічна промисловість додає також деякі синтетичні волокна. Значний експортний потенціал має шкіряно-взуттєва промисловість . Вичинка і дублення шкір налагоджені ще з ХІХ століття.

Але 1-е місце у вартості виробленої промислової продукції займає харчова промисловість . В її структурі стійке лідерство має м’ясна промисловість. За експортом баранини Нова Зеландія є першою в світі. Молочна промисловість Нової Зеландії також є надзвичайно конкурентоспроможною: 90% виробленого сиру та 80% вершкового масла експортуються.

Умови для розвитку сільського господарства в країні дуже сприятливі. Особливо вони сприяють тваринництву : м’який клімат, відсутність посух, цілорічна вегетація кормових трав. Головні галузі – це вівчарство і скотарство .

Характерна риса новозеландського тваринництва – висока інтенсивність такої традиційно екстенсивної галузі як пасовищне господарство. Бездоганна смарагдова зелень новозеландських луків і пасовищ – не дар природи, а результат копіткої праці багатьох поколінь. Трави обов’язково підсіваються, вносяться добрива, при потребі здійснюються полив або осушення, ведеться боротьба з кролями і заростанням кущами.

Всі пасовища поділені живоплотом на паддоки – окремі ділянки з водопоями та укриттями на випадок негоди (кошарами). Вівці на одному паддоці пасуться 3-4 дні, а потім повертаються на нього через 2-3 тижні, коли трав’яний покрив відновлюється.

Велику допомогу фермерам надають собаки – шотландські вівчарки коллі . Їх навіть спеціально навчають не гавкати голосно, щоб даремно не лякати овець. Одна підготована собака замінює працю 2-3 пастухів на конях. Велику допомогу фермерам надає сільськогосподарська авіація.

За поголів’ям овець на душу населення Нова Зеландія (20 тварин) виходить на 1-е місце в світі. В країні переважають напівтонкорунні м’ясо-вовняні породи (тонкорунні вівці погано переносять вологий клімат). За валовим настригом вовни Нова Зеландія займає 3 місце в світі, за її експортом – 2-е (після Австралії). Експортується 90% вовни.

У 1882 році перша партія новозеландського мороженого м’яса була доставлена першим у світі рефрижератором в Лондон. Таким чином, це науково-технічне досягнення дозволило країні збувати на світовому ринку не тільки вовну, але й м’ясо (баранину і телятину), масло, сир. Тваринницька спеціалізація внаслідок цього лише підсилилася.

Такі галузі як свинарство , птахівництво , бджільництво розвинені порівняно слабко і мають виключно місцеве значення.

Рослинництво має допоміжний характер. В окремі роки Нова Зеландія навіть відчуває дефіцит зерна (хоча врожайність висока, але посівні площі недостатні). Серед технічних культур слід відзначити льон-довгунець.

Самостійне значення мають спеціалізовані овочівницькі та садівницькі ферми. Нова Зеландія експортує яблука і груші, абрикоси, цитрусові, виноград. Але найвідомішим її рослинницьким продуктом є фрукт ківі . Ківі – цілком новозеландський винахід, хоча насправді це китайський аґрус, завезений сюди на початку ХХ століття. Місцеві селекціонери зуміли збільшити вагу плода з 30 до 100 грамів, а у 1970-х роках з’ясувалося, що охолоджені плоди можуть зберігатися до 6 місяців, залишаючись при цьому рекордсменами по вмісту вітаміну С. Ця обставина «виштовхнула» ківі на світовий ринок. Багато новозеландських фермерів-садівників тоді за ніч ставали мільйонерами.

Туризм забезпечує майже 10% ВВП країни. Сплеск у його розвитку відбувся після виходу на екрани 2003 року фільму «Володар перснів» за творами Толкієна. Розвитку туризму сприяє високий показник збереженості природних комплексів: 8% території країни займають національні природні парки, 6% – абсолютні резервати (біосферні заповідники), 2% – різноманітні заказники.

Транспорт

Значення залізниць в Новій Зеландії не таке велике, як в інших індустріальних країнах. З одного боку це наслідок природних умов (гористий рельєф, висока сейсмічність), а з іншого – конкуренції автомобільного транспорту. Протяжність автошляхів у 20 разів перевищує протяжність залізниць. Рівень автомобілізації – один з найвищих у світі.

В силу особливостей географічного положення у зовнішніх вантажоперевезеннях лідирує водний (морський) транспорт.

Швидко зростає роль повітряного транспорту в міжнародних перевезеннях як пасажирів, так і деяких вантажів.

Зовнішня торгівля

Тривалий час весь зовнішньоторговельний оборот Нової Зеландії здійснювався лише з Великобританією, але з 1973 року остання почала європейську інтеграцію. Зараз на колишню метрополію припадає лише 6% зовнішньої торгівлі. На сьогодні головними торговими партнерами країни стали Японія й США – найбільші покупці новозеландського продовольства та, водночас, найбільші постачальники до Нової Зеландії високотехнологічного обладнання. Важливими є торгові стосунки з Австралією, Тайванем, Саудівською Аравією.

Незважаючи на диверсифікацію експорту, досі половину його вартості забезпечує сільськогосподарська сировина. В імпорті переважають нафта й продукція машинобудування.

Територіальна структура господарства

нова зеландія природа господарство

Вона є досить простою: 2 економічних райони, що відповідають двом головним островам.

1. Північний район дещо менший за площею, але густіше заселений та більш освоєний. Головним господарським центром району та й всієї Нової Зеландії є Окленд . Сучасні підприємства хімічної і текстильної промисловості «винесені» в його передмістя. В самому Окленді залишилися машинобудування і харчова промисловість та найбільший в країні університет. Оклендський порт приймає та відправляє виключно генеральні вантажі. На 1-е місце за вантажообігом вийшов вузькоспеціалізований нафтовий порт Фангареї .

Місто Роторуа – це великий туристичний і курортний центр, знаменитий «термальний заповідник», «розплідник вулканів», «столиця мінеральних джерел» тощо. Саме в цьому місті працює одна з найстаріших (1958 р.) та найпотужніших в світі геотермальна електростанція «Уїракеї».

На півдні району розташувалася столиця країни – Веллінгтон . Порт Веллінгтону займає 3-е місце в країні за вантажообігом (не в останню чергу завдяки поромній переправі, що з’єднує Північний і Південний економічні райони). Великих заводів в столиці немає, вони знаходяться в «супутнику» Лоуер-Хатт (автозавод «Форд» і найбільша в країні текстильна фабрика).

В сільському господарстві району переважає тваринництво, а в структурі останнього поруч з вівчарством потужно представлене скотарство (як молочного, так і м’ясного спрямування). Гарно розвинені овочівництво, садівництво й виноградарство, особливо у північній (субтропічній) частині району.