Реферат: Комплексне лікування та реабілітація хворих на хронічний бронхіт на тлі повторних ангін із застосуванням імунокоригуючих препаратів

Особистий внесок здобувача. Самостійно провела у повному обсязі клінічні та імунологічні дослідження за темою дисертації, а також вивчення ефективності запропонованих способів лікування і медичної реабілітації обстежених хворих. Безпосередньо брала участь в біохімічному та бактеріологічному обстеженні хворих, що були під наглядом, вивченні в них функції зовнішнього дихання. Здійснила статистичну обробку отриманих результатів, сформулювала висновки та практичні рекомендації роботи, провела впровадження результатів досліджень у клінічну практику.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації докладалися та обговорювалися на науково-практичній конференції “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні” (Полтава,1996); І Національному конгресі України з імунології, алергології та імунореабілітації (Алушта, 1998); V (Тернопіль, 1998) та VI (Одеса 2002) з’їздах інфекціоністів України; науково-практичних конференціях “Нове в діагностиці і терапії інфекційних хвороб” (Львів, 2000) та “Нейроінфекції та інші інфекційні хвороби” (Харків, 2001); VI з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Чернівці, 2001); науково-практичній конференції “Епідеміологія, імунопатогенез діагностика та лікування TORCH-інфекції” (Київ, 2001); VI науково-практичній конференції Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації (Київ, 2002); І з’їзді алергологів України (Київ, 2002); IX конгресі СФУЛТ (Луганськ, 2002); засіданні Луганського обласного товариства терапевтів та пульмонологів (Луганськ, 1999, 2002); ІІІ з’їзді пульмонологів України (Київ, 2003).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 16 статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України (в тому числі 4 одноосібних); 4 тезах доповідей на науково-практичних конференціях та симпозіумах; за темою дисертації отримано 6 патентів України на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 164 сторінках машинопису, в тому числі основний текст – на 132 сторінках; включає вступ, огляд літератури, 4 розділи власних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів, висновки та практичні рекомендації. Список використаних джерел складають 196 робіт кирилицею та 121 латиницею. Матеріали дисертації ілюстровано 33 таблицями, 4 клінічними спостереженнями.


Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням перебувало три групи хворих віком від 18 до 60 років (у середньому 41,5±4,5 років) - перша (116 осіб) з діагнозом загострення ХОБ на тлі повторної ангіни, друга (86 осіб) – з наявністю загострення ХБ та відсутністю клінічно маніфестної патології піднебінних мигдаликів та третю (50 осіб) – яка включала хворих на ангіни при відсутності в них ХОБ. При цьому досліджені з першої групи склали хворі на ХОБ, з загальною тривалістю хвороби від 3 до 12 років (у середньому 6,2±2,3 років). При дослідженні функції зовнішнього дихання порушення за обструктивним типом були зафіксовані в усіх обстежених хворих, у 22 (17,6%) пацієнтів другої групи синдрому бронхообструкції не було. Емфізема легень спостерігалася у 20 пацієнтів (29,4%), пневмосклероз у 18 (26,5%). При бронхоскопічному дослідженні в хворих на ХОБ дифузійний катаральний ендобронхіт виявлявся в першій та другій групах - 58 (50%) та 30 (34,9%), обмежений, – відповідно, у 27 (23,3%) і 17 (19,8%), дифузійні катарально-гнійний – 31 (26,7%) та 39 (45,3%). В першій та другій групі хворих - I стадія ХОБ була діагностована в 59 (29%) обстежених, ІІ – у 143 (71%).

Обстежені хворі з першої групи із загострення ХОБ на тлі повторних ангін розподілені на дві підгрупи, що були рандомізовані за віком, статтю та клінічними проявами ХОБ - основну (56 осіб) та підгрупу зіставлення (60 хворих), які різнилися за характером лікування. Усі хворі - з наявністю загострення ХОБ на тлі повторних ангін отримували бронхолитики, антибактеріальні, протизапальні, детоксикуючі, антигістамінні препарати, антиоксиданти (аскорутин, аєвіт), полівітаміни, фізіотерапевтичні засоби (КУФ чи УФО на область піднебінних мигдаликів, УВЧ чи ЗВЧ на регіонарні лімфатичні вузли, УВЧ або індуктотермію на грудну клітку, інгаляції з муколітичними сумішами). Виходячи з чутливості мікрофлори в якості антибактеріальних препаратів використовували переважно фторхінолони – ципрофлоксацин по 250 – 500 мг 2 раз на день протягом 7 днів, або напівсинтетичні пеніциліни – ампіокс чи ампіцилін у комбінації з бісептолом у середньотерапевтичних дозах. Крім того, хворі основної підгрупи додатково одержували з моменту вступу до стаціонару ербісол внутрішньом’язово по 2 мл 1-2 рази на добу протягом 10-15 діб поспіль та діетимол по 1 таблетці 3 рази на добу після їжі протягом 10–12 діб.У періоді диспансерного нагляду хворим з основної підгрупи проводилась медична реабілітація за допомогою вітчизняного імуноактивного препарату рослинного походження протефлазід, який призначали по 6-8 крапель 3 рази на добу протягом 30-40 діб.

Обсяг лабораторного дослідження включав клінічний аналіз крові і сечі, визначення вмісту глюкози крові та показників коагулограми уніфікованими методами. Вентиляційна функцію легень вивчали за методом комп’ютерної спірографії “Spirosift 3000” фирми Fukuda Denshi, який забезпечує розрахунок у процесі вимірювання основних показників функції зовнішнього дихання. Бронхіальну прохідність оцінювали за такими показниками: життєва ємкість легень (VC), форсована життєва ємність легень (FVC), об’єм форсованого видиху за 1 секунду (FEV1), індекс Тіффно (FEV1/VC), максимальна об’ємна швидкість видиху при 75%, 50%, 25% життєвої ємкості легень (MEF75, MEF50, MEF25), пікова об’ємна швидкість потоку при видиху (PEF). За допомогою проби с бронхолітиком визначали зворотність під час бронхіальної обструкції. Інструментальне дослідження включало проведення рентгенографії органів грудної клітки, бронхоскопія. Здійснювалося цитологічне дослідження харкотиння. Здійснено бактеріологічне дослідження виділення лакун піднебінних мигдаликів та харкотиння за допомогою загальноприйнятих бактеріологічних методів. Для оцінки вираженості СМІ досліджували концентрацію СМ у сироватці крові (Николайчик В.В. та співавт., 1991). Рівень ПОЛ оцінювали за вмістом у крові МДА і ДК та показника перекисного гемолізу еритроцитів (ПГЕ). Активність ферментів системи АОЗ - СОД та КТ вивчали спектрофотометрично. Обчислювали інтегральний індекс Ф, який від ображає співвідношення ПОЛ та САОЗ, за формулою: Ф=СОД×КТ/ МДА (Чеварі С. та співавт., 1991).

З імунологічних показників визначалася кількість Т- (CD3+), В-лімфоцитів (CD22+), субпопуляцій Т-хелперів/індукторів (CD4+) та Т-супресорів/кілерів (CD8+) у цитотоксичному тесті із застосуванням комерційних моноклональних антитіл класів CD3, CD4, CD8, CD22 фірми Ortho Dyagnostic Systems Inc (США). Функціональна активність Т-лімфоцитів оцінювалась за допомогою реакції бласттрансформації (РБТЛ), при її постановці мікрометодом (Киселева Е.П. и др., 1985), в якості мітогену використовували ФГА.. Концентрацію ЦІК у сиворотці крові визначали методом преципітації у розчині поліетиленгліколя (ПЕГ) з молекулярною масою 6000 дальтон. Молекулярний склад ЦІК вивчали шляхом диференційованної преципітації в 2%, 3,5% та 6% розчинах ПЕГ з виділенням велико-, середньо- та дрібномолекулярних фракцій. Визначення концентрації імуноглобулінів сироватки крові класів А, М, G, проводилось методом радіальної імунодифузії в гелі (Mancini e.a.). ФАМ досліджували чашечковим методом (Фролов В.М. и др., 1990). При цьому обчислювали фагоцитарний індекс (ФІ), фагоцитарне число (ФЧ), індекс атракції (ІА) і індекс перетравлення (ІП). В якості об’єкту фагоцитозу застосовували живу добову культуру тест – штама Staph. aureus (штам 505).

Для оцінки виразності аутоімунних процесів і мікробної алергії використовували РГМЛ, яку здійснювали капілярним методом. В якості антигенів застосовували тканинні аутоантигени із тканин легені (ЛА), тимуса (ТА), піднебінних мигдаликів (ПМА) чоловіків молодого віку з О (І) групою крові, які загинули від випадкової травми, що були одержані методом водно-сольової екстракції і стандартизовані за білком в межах 1 – 2 % методом Lowry (Чернушенко Е.Ф., 1985) і комерційні бактеріальні алергени – гемолітичного стрептокока (АГС) і золотистого стафілокока (АЗС). При постановці РГМЛ обчислювали міграційний індекс (МІ). Статистичну обробку одержаних результатів досліджень здійснювали на базі обчислювального центру Східно-Українського Національного університету ім. В. Даля на персональному ком’ютері Intel Pentium III 800 за допомогою багатофакторного дисперсійного аналізу з використанням пакетів ліцензійних програм Microsoft Office 97, Microsoft Exel Stadia 6.1/prof та Statistica.

Отримані результати та їх обговорення. Клінічна картина загострення ХОБ на тлі повторних ангін характеризувалася загальною слабкістю, нездужанням, зниженням працездатності, наявністю задишки при фізичному навантаженні, субфебрилітету, кашлю з виділенням слизового або слизово-гнійного харкотиння. При фізикальному обстеженні у легенях виявлена значна кількість сухих хрипів, більше в підлопаткових ділянках, на тлі жорсткого дихання. Дані спірограми свідчили про наявність значних порушень функції зовнішнього дихання за обструктивним типом: відмічено значне збільшення загального бронхіального опору, залишкового об`єму, зменшення форсованої життєвої ємності легень на об`єм форсованого видиху за 1 секунду. При наявності повторної ангіни одночасно відмічалася пропасниця, біль у горлі, що посилювалася при ковтанні. При огляді ротоглотки у таких випадках відмічена наявність місцевого запального процесу (гіпертрофія та набряк піднебінних мигдаликів, наявність гнійних фолікулів на їх поверхні або гнійних нальотів у лакунах при лакунарній ангіні). З лабораторних показників загострення ХОБ відмічено помірне збільшення кількості лейкоцитів та нейтрофілів у периферійній крові, підвищення показника ШОЕ, наявність у крові С-реактивного протеїну.

Для уточнення характеру мікрофлори піднебінних мигдаликів усім хворим із загостренням ХОБ на тлі повторних ангін було проведено бактеріологічне дослідження. При цьому у 12 хворих (10,6%) були виділені у чистій культурі зеленіючий стрептокок - Strept. viridans, з виділення з піднебінних мигдаликів було виділено 28 хворих (24,1%) ентерокок - Strept. faecalis, 14 хворих (11,8%) гемолітічний стрептокок - Strept. pyogenes, 21 хворих (18,1%) Str. аnginosus групи F та патогенний золотистий плазмокоагулуючий, 19 хворих (16,3 %) стафілокок - Stаph. аureus; 13 хворих (11,6 %) Stаph. еpidermidis. Тільки у 9 хворих (7,5%) виділення з лакун піднебінних мигдаликів мав сполучений характер (стафілокок + стрептокок та інш). Призначення етіологічного лікування проводили з урахуванням чутливості мікрофлори до антибактеріальних препаратів (антибіотиків, фторхінолонів).

До початку лікування зсуви вивчених біохімічних показників у обстежених хворих полягали у збільшенні в сироватці крові концентрації СМ до 3,44±0,11 (в середньому в 6,5 рази більш за норму), МДА 8,2±0,5 (в 2,6 рази відносно норми) та ДК – до 21,3±0,6 (в 3,4 рази з нормою), збільшення показника ПГЕ 8,8±0,5 ( 2,5 рази відносно норми) (табл. 1). Виявлена також чітка тенденція до зниження активності ферментів системи АОЗ: КТ у середньому в 1,5 рази та СОД – в 1,9 рази відносно норми. Внаслідок цього інтегративний показник Ф був знижений у середньому в 7,1 разів відносно норми (Р<0,001). Отримані дані свідчать про суттєву активацію процесів ПОЛ та пригнічення системи АОЗ саме у пацієнтів з загостренням ХОБ на тлі повторних ангін.

У більшості обстежених хворих основної підгрупи відзначено розвиток чітко вираженої Т-лімфопенії, що проявлялося зниженням, як відносного так і абсолютного числа Т-лімфоцитів. Кількість CD3+-лімфоцитів була знижена в середньому до 49,9±2,1%, тобто в 1,4 рази відносно показника норми та в 1,6 рази за абсолютними показниками - 0,8±0,03 Г/л при нормі 1,28±0,04 Г/л; Р<0,01). Як правило це були особи молодого віку (18-45 років), які хворіли на ХОБ лише протягом 2-3 років і більше з рідким рецидуванням (до 1-2 рази на рік). При тяжкому перебігу ангіни у хворих на ХОБ рівень CD3+ лімфоцитів знижувався до 38,7-45,2% тобто був суттєво нижчим відносно показника норми (P<0,01). У фазі загострення ХОБ під час епізоду повторної ангіни відмічався також чітко виражений дисбаланс основних субпопуляцій Т-клітин – хелперів (CD 4+) та Т-супресорів (CD 8+). При цьому у більшості випадків (у 82 хворих; 80,7%) відзначалося виражене зниження рівня CD4+-лімфоцитів (Т-хелперів/індукторів) при помірному зменшенні числа CD8+-клітин (Т-супресорів/кілерів). У цих хворих число Т-хелперів (CD 4+) знижалося в середньому до 30,8±1,4% (при нормі 45,5±1,8%; Р<0,05), а рівень Т-супресорів залишався в межах норми (21,4±0,9%, при нормі 22,9±1,5; Р>0,05). Вивчення рівня В-лімфоцитів в обстежених хворих на ХБ з повторними ангінами дозволило виявити деяке зниження їх рівня як в абсолютних, так і у відносних числах, при цьому середній рівень лімфоцитів з фенотипом CD22+ - складав 20,6 ± 1,4 (при нормі 22,5 ± 1,3%; Р>0,05). Індивідуальний аналіз імунограм показав, що в окремих хворих з тяжким перебігом ангін і наявністю виразного загострення ХОБ зниження рівня В-клітин було вірогідним відносно до норми. Імунорегуляторний індекс CD4/CD8 у більшості обстежених мав чітко виражену тенденцію до зниження, і складав у середньому 1,44±0,03 при нормі 1,99±0,03, (Р<0,05). У цілому такі зміни імунологічного статусу можна охарактеризувати як вторинну імунологічну недостатність за відносним супресорним варіантом. Застосування методу “імунологічного компасу” дозволило відзначити, що у 12 (11,4%) хворих з ХОБ та повторних ангін на фоні помірної Т-лімфопенії (кількість CD3+-лімфоцитів при цьому дорівнювала у середньому 66,7±1,2%; Р<0,05) відмічалося майже пропорційне зниження рівня як CD4+-лімфоцитів, так і CD8+-клітин (в 1,4 і 1,1 разів відповідно; Р<0,05 відносно відповідної норми). При цьому не відмічалося достовірне зниження значень імунорегуляторного індексу (співвідношення Т-хелперів/Т-супресорів), яке зберігалося у межах фізіологічної норми (Р<0,05). Такі зміни імунологічного статусу були більш характерні для осіб з відносно легким перебігом із загостренням ХОБ.

Таблиця 1

Вплив комбінації ербісолу та діетимолу на біохімічні показники в обстежених хворих на ХОБ на тлі повторних ангін (М±m)

Вивчені показники Норма Підгрупи хворі Р
основна (n=56) І зіставлення (n=60)
МДА, мкмоль/л 3,2±0,2

8,2±0,5***

3,9±0,1

8,3±0,45***

6,6±0,3**

> 0,1

<0,01

ДК, мкмоль/л 6,3±0,3

21,3±0,6**

6,8±0,3

22,0±0,7***

15,2±0,5**

> 0,1

<0,01

ПГЕ, % 3,5±0,2

10,8±0,5**

К-во Просмотров: 244
Бесплатно скачать Реферат: Комплексне лікування та реабілітація хворих на хронічний бронхіт на тлі повторних ангін із застосуванням імунокоригуючих препаратів