Реферат: Ліс – народне багатство Закарпаття

Таким чином, ми коротко розглянули характеристику лісів України. Далі зробимо детльніший огляд ролі лісів у природі та значення їх для суспільства.

РОЛЬ ЛІСІВ У ПРИРОДІ

Крім господарського, ліси мають величезне екологічне значення. Ліси виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші важливі функції. Тому шкода, заподіяна лісам надмірними рубками, може призвести до дуже істотних, непорівняних із вигодами від продажу деревини негативних наслідків і навіть до екологічної катастрофи.

Саме їм належить впливова роль у підтриманні гідрологічного режиму річок, запобіганні розвитку ерозійних процесів ґрунтів, у регулюванні кисневого балансу в атмосфері.

Тому поруч із заходами, спрямованими на підвищення їх продуктивності, основною метою лісівництва повинно бути збереження біологічної стійкості біоценозів і, перш за все, посилення їх водоохоронно-захисних функцій.

Не менш важливу екологічну роль відіграють ліси в захисті ґрунтів від шкідливих ерозійних процесів, особливо в гірських умовах, виконують значну ґрунтозахисну, кліматоутворюючу й кліматорегулюючу роль та різноманітні санітарно-гігієнічні й оздоровчі функції. Перетворюючи поверхневий стік у внутрішньоґрунтовий, ліси сприяють нагромадженню ґрунтових вод, які живлять численні джерела, потоки й річки. Влітку вони захищають ґрунт від висушування, створюючи своєрідний мікроклімат і позитивно впливаючи на клімат прилеглих територій.

Тобто ліси, особливо гірські, захищаючи ґрунти, знову ж таки є регуляторами водного режиму на всій території їх зростання. Під гідрологічною роллю лісу слід розуміти багатогранний його вплив на формування водного балансу і річкового стоку (Чубатий, 1984).

Надзвичайно важлива роль лісу в постачанні кисню, очищенні повітря від домішок отруйних газів, аерозолів, пилу, попелу, сажі тощо. Відомо, що гектар лісу за вегетативний період засвоює в середньому до 20 т вуглекислого газу і виділяє 14 т кисню, очищає від отруйних газів та пилу ЗО млн. м3 повітря. Гектар букового лісу здатний затримати понад 65 т пилу за рік, дубового – відповідно до 55, ялинового – 32 т. Значна частина шкідливих мікробів також гине від фітонцидів, що їх виділяють дерева й чагарники. Найбільше фітонцидів виділяють хвойні ліси – 4-5 кг/га.

Ліс є унікальним біогеоценозом, в якому існує різноманіття рослинного, тваринного світу, грибів і різного роду прокаріот.

Рослинна складова лісів за рахунок фотосинтезу утворює велику кількість органічної речовини, забезпечуючи первинну продуктивність та існування різних видів організмів з інших біологічних царств.

Отже, ліс – джерело відновних рослинних ресурсів і унікальний глобальний фактор, що підтримує і дозволяє успішно розвиватися всьому живому на Землі.

ЗНАЧЕННЯ ЛІСІВ ДЛЯ ЛЮДИНИ

Із усіх природних ресурсів, що становлять скарбницю нашої країни, ліс посідає особливе місце. Це найдосконаліший комплекс, що дає понад 20 тисяч видів цінної продукції. Ліси – головне природне багатство народу України. Вислів «Ліс – наше багатство» виник ще тоді, коли люди користувалися лише деревиною, яка є необхідним матеріалом для будівництва, сировиною для паперово-целюлозної промисловості та багатьох інших галузей народного господарства.

Із незапам’ятних часів людина користувалася дарами лісу, його харчовими продуктами. Особливо багаті ліси Закарпаття на такі цінні харчові продукти, як їстівні плоди деревних і чагарникових порід, різноманітні високовітамінні ягоди, гриби, березовий та кленовий соки, лікарську сировину, інший видовий склад рослинного й тваринного світу, який також відіграє певну роль в економіці області. У деяких країнах поширене лісове бджільництво, що за правильної організації могло би бути перспективним і в Закарпатті. Однак основним продуктом лісів України є цінна деревина.

Але крім деревини, в лісах зосереджені величезні ресурси різноманітної продукції, які можна використати для харчування і промислової переробки. Важко навіть перерахувати всі продукти побічного використування лісу. Тут зростають різноманітні плодово-ягідні рослини: яблуні, груші, горіхи, чорниці, ожина, суниці, шипшина, смородина, малина та ін. (Телишевский, 1974). Крім того, в хвойних лісах добувають живицю, смоли, скипидар, які також використовуються в промисловості.

Важливе значення лісів – і в захисті людини від шуму. Листя і хвоя поглинають більшу частину звукових хвиль, і рівень шуму значно знижується, стає нешкідливим для здоров’я. У вік бурхливого розвитку науково-технічного прогресу значно збільшуються психологічні навантаження на людину, таким чином, оздоровча роль лісів буде постійно зростати.

Лісові ресурси використовуються в залежності від основних функцій, що виконують ліси. За функціональним призначенням ліси України, залежно від основних ними функцій, поділяють на такі категорії:

– Захисні ліси.

– Рекреаційно-оздоровчі ліси.

– Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного значення.

– Експлуатаційні ліси.

У Закарпатті в межах цих чотирьох категорій виділяють 27 різновидів земельних ділянок лісового фонду, з різними захисними функціями, до яких віднесені такі: водоохоронні, ґрунтозахисні, заповідні, оздоровчі, паркові, приполонинні, смуги лісів вздовж берегів річок, каналів автомобільних доріг і залізниць, навколо водойм, джерел, промислових об’єктів, особливо захисні ділянки лісового фонду тощо.

Перші три вищезазначені категорії виконують природоохоронні та соціокультурні функції. В області таких лісів приблизно 482 000 га, з яких 157 000 га є площами природо-заповідного фонду (Поп, 2009).

ЛІСИ ЗАКАРПАТТЯ

Лісові землі в області займають майже 53 %, а ліси – близько половини всієї території Закарпаття. Це закономірно й цілком виправдано, бо ліси розміщені переважно в горах, на крутосхилах. Тільки близько 17 % їх знаходиться на рівнинах та пологих схилах, крутістю до 15°. Важливо відзначити, що в області й при такій високій лісистості середній річний змив ґрунту становить 0,5 см. Понад 4,5 млн. т дрібнозему та поживних речовин щорічно виноситься річками за межі області.

Карпатська гірська система розташована в центрі Європи і є впливовим кліматорегулюючим фактором континенту. Тисячоліттями вона була вкрита густими лісами – наймогутнішим типом рослинного покрову землі, який виконував безцінні середовищетвірні функції, створював комфортні умови проживання людей і відчутно вплинув на культуру краю. Ліси Карпат почали формуватись ще в ранньому голоцені – 10-12 тисяч років тому. Поступово, впродовж тисячоліть, гори заселяли лісові породи, які оточують нас і тепер. Вперше, із лісових порід, появилась вільха клейка, або чорна, а останньою в Карпати мігрувала із північного заходу ялиця біла. Ліси формували грунтовіумови для всього рослинного і тваринного світу.

Ліси Закарпатської області розташовані на різних висотних зонах. Від Притисянської низовини (105-150 м над рівнем моря) ліси в області поширені до полонин (1200-1700 м). У низині переважають острівні ліси дуба звичайного з грабом, рідше з ясенем, в окремих масивах з участю береста, вільхи клейкої, липи, клена польового, поодиноко береки та інших деревних і чагарникових порід. Дубові ліси займають всього 5 % від всіх інших лісів Закарпаття.

Окремі незначні площі займають малопродуктивні й низькотоварні насадження тополі канадської. В передгір’ях (200-600 м) поширені ліси з дуба скельного з грабом та поодиноко з буком, з домішкою черешні, кленів, липи, яблуні, груші лісової. На північних схилах переважають букові і грабово-букові ліси.

На висоті 800-1300 м над рівнем моря переважають чисті букові ліси. В нижній частині в домішці букових лісів зустрічається граб, дуб скельний, клен, ясен, вище явір, ільм гірський.

Внаслідок захоплення лісівників у минулому посадкою хвойних порід, у зоні букових лісів зростає на значних площах ялина звичайна (європейська), яка характеризується високою продуктивністю й швидким ростом, але недовговічна й піддається вітровим буреломам і сніголамам.