Реферат: Льтвтёьъв ыхухэфш

Незрівнянний голос мав цей дзвін, але не довго дзвонив. Через кілька років дівчина захворіла і померла. Розказують, що в той день, коли дівчина померла, він протяжно гудів, а потім дзвін сам розгойдався і почав гучно бамкати, аж поки з великого жалю не тріснув і замовк.

4. “У полоні русалок”.

Ця легенда розповідає про Мартина Біляка із Толоска, який потрапив у полон до русалок. Вона так і називається “У полоні русалок”. Той Мартин був чоловік роботящий і дбайливий. Хотів забезпечити свою худобу сіном на зиму і часто косив траву на березі річки. Одного разу косив до самого вечора, а що втомився, то приліг відпочити на скошеній траві і заснув. Русалки, яких хвилі річки викидали на берег, під звуки чарівної музики пішли в танок, та покалічили свої ніжки об стерню і почали зойкати від болю. Коли роздивилися довкола, то побачили Мартина, який спав на сіні. Вони зрозуміли, що то він спричинився до їх страждань. Вони вирішили покарати Мартина і сонного забрали в підземне царство. А коли відпустили і винесли сонного на берег річки. Мартин проснувся і не міг зорієнтуватися де він. Він бачив незнайомих людей, великі дерева, які повиростали, нові будинки. Пройшло п’ятдесять довгих літ.

Мартин хотів повернутися до русалок, щоб вибачитись за скошену траву і випросити повернення молодих літ, бо почав слабнути і змінювався на очах у людей. Пошкандибав у бік Полтви. Але вага літ була такою великою, а тіло його таким вихудлим і слабким, що упав Мартин серед дороги, вдарився об землю і розсипався на порох..

Висновки.

Немає сумніву в тому, що львівські легенди є повчальними. Кожен, хто ознайомиться з ними, зможе відкрити в легендах глибокий зміст. Деякі з них або майже всі актуальні і сьогодні. Чи не думають і не тільки думають жителі нашої держави про справедливість, про такий порядок, коли всі будуть дотримуватися законів і виконувати їх, коли не буде злочинів і ганебних вчинків.

Надзвичайно цікавою є легенда “Пригода з мишою”, де стоїть питання про довір’я. Один монах-пустельник мав учня. Восени, коли пустельники мали повертатися із околиць Львова, де влітку проводили дні в пості і молитві, до монастиря, учень почав просити монаха-наставника відкрити йому найбільшу істину.

Через декілька днів монах покликав учня, вручив йому закрите відро і попросив доставити його до брата Онуфрія, але не заглядати до середини відра. Коли учень, несучи відро, почув що в ньому щось шкребе, не втерпів и відкрив його, а побачивши мишу, дуже обурився і повернувся назад. Поклавши перед монахом відро, він висловив своє обурення. Та почув у відповідь: “Ага, бачиш! Виявляється , що тобі і дурної миші довірити не можна, а ти хочеш, аби я тобі найбільшу істину сповістив”.

Без довір’я жити не можна. Потрібно довіряти людям найближчого оточення і не тільки. Але довір’я повинно грунтуватися на перевірці, випробуванні.

Легенди допомагають у вихованні почуттів, які пов’язані з такими поняттями, як вдячність, вірність, обов’язок. А нам їх так бракує. З цього поглядуважливими є легенди ”Пан Золотий, пан Срібний і їх ній слуга Мідний” та “У полоні русалок”. Нехай будуть легенди серед нас так само, як пісні.

Література

1. Крип’якевич І. П. Історія України. Львів. Світ. 1990.

2. Крип’якевич І, П. Богдан Хмельницький. Львів. Світ. 1990.

3. Франко І.Я. На Св’ятоюрській горі. Поема. Із книги “Іван Франко. Поезії”. Держвидав. Київ. 1956.

4. Винничук Юрій. Легенди Львова. Газета “Поступ” №242 за 23 грудня 1998 .

5. Тригубова Т.О., Мих Р.М. Львів. Архітектурно-історичний нарис.Київ. “Будівельник”. 1989.

6. Війцік В.С. , Липка Р.М. Зустріч зі Львовом. Львів. “Каменяр”.1987.