Реферат: Механізми реалізації державної інноваційної політики в регіоні
- розробити стратегію регіональної інноваційної політики;
- провести аналіз стану науково-технічного та інноваційного потенціалу регіону та оцінити його інноваційно-інвестиційний потенціал;
- розвинути механізм державної підтримки інноваційної діяльності.
Об’єктом дослідження є процес формування державної інноваційної політики в регіоні.
Предметом дослідження ємеханізм реалізації державної інноваційної політики в регіоні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що використання нових підходів до реалізації державної інноваційної політики, сприяння розвитку підприємництва, розробка стратегії регіональної інноваційної політики, її активізація, формування системи правових, фінансово-економічних і організаційно-технічних заходів підтримки суб'єктів інноваційної діяльності дасть можливість забезпечити ефективну державну інноваційну політику в регіоні.
Методи дослідження. У роботі застосовано сукупність загальних та спеціальних методів і підходів. За допомогою загальних методів проаналізовано теоретичні аспекти інноваційної політики як складової сучасної соціально-економічної політики держави. Дослідження становлення та розвитку інноваційної політики базувалося на єдності історичного й логічного підходів. Для розкриття сутності державної інноваційної політики використано системний і структурний підходи; проведено аналогії та порівняльний аналіз під час вивчення досвіду економічно розвинених країн. Методи наукової абстракції, системного підходу, групування і класифікації використано для розробки пропозицій щодо вдосконалення державної інноваційної політики на регіональному рівні.
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти з питань державної інноваційної політики в Україні, Конституція України, закони України, фінансово-економічні бюлетені. Інформаційним забезпеченням дисертаційної роботи стали також монографічні дослідження та наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що:
вперше:
- запропоновано методику градації регіонів за рівнем інноваційного розвитку, що включає розробку індикаторів соціально-економічного розвитку регіонів: економічного стану, фінансового стану та рівня життя населення;
удосконалено:
- механізм державної підтримки інноваційної діяльності виділенням системи правових, фінансово-економічних і організаційно-технічних заходів підтримки суб'єктів інноваційної діяльності та забезпечення сприятливих умов для перебігу і відтворення інноваційних процесів;
- складові державної інноваційної політики виділенням двох додаткових рівнів – державно-регіонального й міжрегіонального, завданням яких є узгодження дій по вертикалі й горизонталі управління;
набуло подальшого розвитку:
- визначення поняття «інновації» з позиції практичної застосовності, комерційної реалізованості та позитивної соціальної спрямованості, що є новим продуктом, результатом практичного застосування наукових або науково-технічних знань і становить економічну й соціальну цінність;
- уточнено та доповнено сутність категорії «інноваційні можливості», яка є не просто комплексом заходів підвищення інноваційного потенціалу, а являє собою сукупність оцінки потреби регіону в інноваційному оновленні, наявних у регіоні організаційно-правових, фінансово-економічних, інституційних, виробничо-технологічних, соціально-психологічних умов для розгортання інноваційної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в підготовці пропозицій щодо стратегії вдосконалення державної інноваційної політики в регіоні з метою розвитку держави й забезпечення інноваційного розвитку регіонів та територіальних громад у середньостроковій перспективі.
Рекомендації та пропозиції, сформульовані автором на основі аналізу стану та можливостей використання ресурсного потенціалу регіонів, використані в роботі Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Рекомендації та пропозиції, сформульовані автором на основі аналізу стану та можливостей використання інноваційного потенціалу регіонів, можуть бути використані державними та місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування при розробці програм соціально-економічного розвитку регіонів і окремих територій. Методика супроводу інноваційних проектів застосовується в діяльності компанії СП «Технології та інвестиційний консалтинг» і його регіональним представником «Інвестиційний центр» (довідка № 11-19/02 від 17.09.2007 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовують у навчальному процесі Дніпропетровського національного університету та Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: “Теорія інвестування”, “Державне управління інвестиційними процесами”, “Інвестиційний менеджмент”, “Державне регулювання економіки” (довідки № 197-005/2 від 11.04.2006 р., № 356 від 20.11.2007 р.).
Особист ий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержано здобувачем самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях, конгресах, теоретичних семінарах, а саме: «Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону» (м. Дніпропетровськ, 2001 р.), «Проблеми формування та реалізації інвестиційної стратегії господарюючого суб’єкта» (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), «Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), «Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития» (м. Мінськ, 2007 р.), «Стан та проблеми інноваційної розбудови України 2007» (м. Дніпропетровськ, 2007 р.), «Економічна ефективність і державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів» (м. Запоріжжя, 2007 р.), «Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України» (м. Харків, 2007 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць (загальний обсяг − 5,9 авт. арк.), 5 з яких (загальний обсяг – 3,9 авт. арк.) – у фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Повний обсяг дисертації становить 183 сторінки, у тому числі 11 рисунків, 16 таблиць, список використаних джерел (167 найменувань).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У першому розділі – « Теоретико-методологічні основи формування державної інноваційної політики » – визначено інноваційну діяльність як об’єкт державного управління.Досліджено інноваційну політику як складову сучасної соціально-економічної політики держави.
Визначено, що основними характеристиками корисності інновації є: практична застосовність, комерційна реалізованість і позитивна соціальна спрямованість.
Практична застосовність означає, що це нововведення може бути реально затребуване при обслуговуванні яких-небудь конкретних потреб людини (групи людей, суспільства), при виробництві товарів і послуг та передбачає, що нововведення володіє певними перевагами перед уже наявними продуктами за споживчими властивостями і водночас сумісне з культурно-історичними традиціями суспільства, країни, соціальної групи, на обслуговування якої воно націлене, досягнутим технічним рівнем і прийнятими технологіями життєзабезпечення.
Комерційна реалізованість – це здатність інновації давати виробникові прибуток. Ця особливість є однією з найбільш істотних властивостей і відрізняє інноваційну діяльність від наукової, головним завданням якої є отримання нових знань. Комерційна реалізованість виступає щодо інновації як потенційна властивість. Її виявлення потребує певних зусиль з боку суб'єктів інноваційної діяльності.