Реферат: Методи і способи вимірювання діагностичних параметрів

Час-амплітудні параметри, якими регламентується реальний прямокутний імпульс, показані на рис. 6, де А – амплітуда; b₁ ,b₂ – викиди відповідно на вершині і зрізі; b₃ – нерівномірність вершини; t_і , t_ф , t_з – тривалість відповідно імпульсу, фронту і зрізу.

Для вимірювання частоти сигналу використовуються електронні частотоміри різного типу і принципу дії. За схемним рішенням розрізняють частотоміри з перетворювачем частота – рівень напруги з використанням очікуючого мультивібратора, електронно-рахункові (цифрові), стробоскопічні.

Найбільш простими і дешевими є частотоміри, що використовують диференціюючі та інтегруючі RC-кола. В таких частотомірах сигнал, що частотно змінюється, перетворюється до рівня постійної напруги. Амплітуда і шпаруватість імпульсів в такому разі мають бути незмінними. Вихідна напруга таких частотомірів вимірюється, як правило, стрілочним індикатором, проградуйованим в одиницях частоти. Основним недоліком частотомірів такого типу є нелінійність функції перетворення, викликана експонентним характером заряду ємності. Знаходять застосування в пристроях граничного вимірювання (реле блокування стартера, реле обмеження частоти обертання ДВЗ, сигналізатор перевищення швидкості руху і т.ін.).

Частотоміри побудовані на базі очікуючого мультивібратора, мають порівняно лінійну передаточну функцію у діапазоні робочих частот обертання ДВЗ. Сигнал, що вимірюється, запускає очікуючий мультивібратор, який фор-мує у свою чергу імпульс фіксованої тривалості. При зміні частоти управляючих імпульсів змінюється і частота вихідного сигналу мультивібратора при постійній тривалості вихідних імпульсів. Отже, зміна частоти вхідного сигналу приводить до зміни частоти і шпаруватості вихідного сигналу, а відповідно і до зміни середнього за період струму в колі навантаження мультивібратора. Навантаженням та одночасно індикатором у таких частотомірах є стрілочний електромеханічний вимірюваний прилад. Частотоміри такого типу характеризуються порівняно невисокою точністю вимірювань і знайшли застосування в штатних тахометрах автомобіля.

Найбільша перевага віддається електронно-рахунковим частотомірам, які можуть вимірювати на цифровому рівні частоту, період проходження імпульсів, відношення двох порівнюваних частот, кількість імпульсів за заданий період часу. Обов'язковими блоками цифрових частотомірів є формувач вимірюваного сигналу, база часу, що генерує часовий інтервал вимірювання; схема співпадання, що пропускає імпульси вимірюваної частоти за час вимі-

рювального інтервалу; цифровий рахунковий пристрій, що підраховує імпульси у двійковому коді і декодування в код цифро-показуючого індикатора (рис. 7). Згідно з рисунком: ВП – вхідний підсилювач; ТШ – тригер Шмідта; ЛТ – лічильник тригерний; ДШ – дешифратор; ЦІ – цифровий індикатор; КГ – кварцовий генератор; ДЧ – подільник частоти; ТР – тригер рахунковий.

Частоту обертання колінчастого валу (КВ) ДВЗ можна вимірювати за допомогою стробоскопічного пристрою. В цьому разі підсвічуючий спалах стробоскопу формується вимірювальним генератором з відомою частотою. В разі співпадання частоти обертання колінчастого валу і частоти спалахів стробоскопа, рухлива риска, що розташована на колінчастому валу, буде спостерігатися як нерухома. Цього досягають шляхом підбору частоти вимірювального генератора. Коли ефект нерухомості досягнутий, знімають показання частоти з покажчиків (лімбів) генератора.