Реферат: Міжнародні природоохоронні організації
Спочатку, як уже говорилося раніше, заходу щодо захисту природи були внутрішньою справою кожної держави, створювалися спеціальні органи: комітет з охороні навколишнього середовища (ФРН), Міністерство по охороні навколишнього середовища (Великобританія, Франція), Агентство по захисту навколишнього середовища (США). У міру збільшення погрози безпеки біосфери й усвідомлення того, що природа не знає границь, пожвавлюється міжнародна природоохоронна діяльність.
В 1948р. з ініціативи ЮНЕСКО був створений міжнародний союз по охороні природи й природних ресурсів (МСОП). МСОП - Міжнародний союз охорони природи - Всесвітній союз охорони природи - International Union for Nature Conservation (IUCN) - The World Conservation Union. Учасники: більше 952 члена з 139 країн миру (74 уряду, 111 урядових організацій, 731 НПО, 36 асоційованих членів, що не мають права голосу). Мети: вплив, підтримка й допомога організаціям миру в справі збереження цілісності й розмаїтості природи; забезпечення розумного й екологічно стійкого використання природних ресурсів. Основна діяльність: здійснення моніторингу природоохоронної діяльності; розробка вимог по охороні природи для використання місцевими організаціями; складання планів дій на різних рівнях; сприяння мірам, прийнятим урядовими й неурядовими організаціями в області охорони природи; поширення інформації через мережу МСОП; надання допомоги й консультацій.
В1971 році Юнеско прийнята спеціальна програма "Людин і біосфера" (ТРАВНІ) - UNESCO Programme "Man and Biosphere" (MAB). Учасники: 110 держав-членів ЮНЕСКО. Мети: проведення міждисциплінарних досліджень, підготовка фахівців в області керування природними ресурсами; виявлення факторів, що негативно впливають на навколишнє середовище; залучення наукового потенціалу до проблеми методології раціонального дослідження ресурсів; надання допомоги в плануванні й реалізації наукових проектів і освітніх програм. Основна діяльність: підготовка й виконання проектів по головних проблемних напрямках (збереження й моніторинг стану биоразнообразия й экосистем, стабільне керування природними ресурсами, інтеграція соціально-культурного й етнічного підходів при освоєнні земель, формування політики землекористування); створення й керування мережею біосферних заповідників; формування наукових мереж по тематичних і географічних ознаках; створення книг, звітів, інформаційних матеріалів.
ЮНЕСКО є й організатором міжнародного співробітництва в екологічному утворенні.У світі діє ряд укладених Договорів і Програм по охороні навколишнього середовища. В 1982р. була прийнята конвенція ООН по морському праву, де забезпечувалися заходи щодо захисту й збереженню морського середовища, світового океану і його ресурсів.
Необхідність приділяти увагу охороні навколишнього середовища сьогодні визнана більшістю урядів миру. Цьому сприяла діяльність міжнародних організацій виступаючих під егідою ООН ( до яких ставиться і ЮНЕСКО), у першу чергу створеної в грудні 1972р. Генеральною Асамблеєю Програми ООН по навколишньому середовищу - ЮНЕП. ЮНЕП - Програма ООН по навколишньому середовищу - United Nations Environment Programme (UNEP). Учасники: держави-члени ООН (58 держав-членів Ради). Мети: надання новітніх даних про ресурси біосфери, сприяння загальному плануванню й керуванню розвитком при дотриманні максимальної соціально-економічної вигоди, залучення додаткових фінансових засобів для технічної допомоги, утворення й професійної підготовки. Основна діяльність: здійснення програм в області керування навколишнім середовищем, збереження наземних экосистем, боротьби з опустыниванием, деградацією ґрунтів, забрудненням морського середовища, зміною клімату, хімічних речовин і небезпечних відходів.
Яскравим прикладом прийнятої стратегії стала реалізація однієї із програм ЮНЕП по створенню Глобальної системи спостереження, призначеної фіксувати зміни в біосфері. Глобальна система моніторингу навколишнього середовища (ГСМОС) - Global Environment Monitoring System (CEMS). Рік створення: 1974р. Учасники: 140 країн миру. Мети: координація й сприяння міжнародним діям по моніторингу й оцінці навколишнього середовища; надання підтримки в створенні нових станцій моніторингу, збір і поширення даних про стан атмосфери й клімату, забрудненні навколишнього середовища. Основна діяльність: об'єднання численних даних (по землекористуванню, клімату, соціально-економічному розвитку) на основі технології геоинформационных систем; надання консультативних послуг з керування інформаційними ресурсами.
В 1982 році Генеральна Асамблея ООН прийняла й урочисто проголосила Всесвітню хартію охорони природи, де представники урядів переважної більшості країн миру заявили, що основні природні процеси не повинні порушуватися, що генофонд живих істот і їхня життєздатність не повинні ставитися піт погрозу, що чисельність популяцій всіх форм життя повинна зберігатися на рівні, достатньому для їхнього виживання. Прямо сказано, що "...будь-яка форма життя є унікальною й заслуговує поваги, який би не була її корисність для людини, і для визнання цієї невід'ємної цінності інших живих істот людина повинен керуватися моральним кодексом поводження".Однак, оскільки негативний вплив людини на природу продовжує зростати, ООН створило Міжнародну комісію з навколишнього середовища й розвитку. Міжнародна комісія вважає, що принцип "реагувати й виправляти" застарів і нині необхідно керуватися принципом "передбачати й запобігати".
Більшу роль у розробці міжнародним співтовариством стратегії досягнення екологічної безпеки грає Римський клуб. Це неурядова організація, що поєднує близько 100 членів з різних країн миру: підприємців, політиків, експертів, діячів науки й культури. Він був створений в 1968р. з ініціативи віце-президента компанії "Оливетти" Аурелио Печчеи. Як основний принцип своєї діяльності клуб прийняв "метод вільного й широкого розгляду ідей і висновків", розроблювальних у рамках клубу програм. Дослідження клубу "Скрутний стан людства", "Межі росту", "За межами століття марнотратності" і інші заслужили широке визнання.
А тепер я небагато відірвуся на від безпосередньої характеристики самих міжнародних природозащитных організаціях і коротенько скажу про їхні види й способи класифікації.
Звичайно, може виникнути питання, а чи треба взагалі їх якось класифікувати й розділяти, адже, як треба з назви, вони все займаю однієї й тією же проблемою - охороною навколишнього середовища?
Так, проблема одна, однак вирішують її по-різному, що найчастіше залежить від того, що це за організація. Трохи раніше я юшці приводив опис деяких міжнародних організацій, так ЮНЕП поряд з ЮНЕСКО й багатьма іншими організаціями ставиться до міжнародних організацій системи ООН. А, приміром, МСОП як і ВВФ - фонд дикої природи або ГРИНПИС ставляться до неурядових організацій. Крім того виділяються міжурядові, фінансові організації уделяющие увагу питанням екології й ін.
А ще є різні системи спостереження й моніторингу, а також різної інформаційної служби що збирають і поширюють дані моніторингу стани навколишнього середовища, наприклад ГСМОС (див. вище) і інші.
Величезне значення мають крім того наукові й навчальні заклади охорони навколишнього середовища, що займаються питаннями, (див. табл. №1).
А більше докладну характеристику деяких із цих організацій я привів у наступній главі моєї роботи.
природоохоронний міжнародний моніторинг
3. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ООН. СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ. НАУКОВІ Й НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ
ЮНСЕД - Конференція ООН по навколишньому середовищу й розвитку (КОСР) - United Nations Conference on Environment and Development (UNCED). Рік створення: 1989р. Учасники: держави-члени ООН. Мети: взаємодія держав по ключових проблемах (захист атмосфери, охорона земельних і водних ресурсів, використання нових методів біотехнології, припинення деградації навколишнього середовища). Основна діяльність: підготовка національних звітів і робочих програм ПРООН - Програма ООН по розвитку - United Nations Development Programme (UNDP). Рік створення: 1965р. Учасники: 189 держав. Мети: допомога країнам, що розвиваються, у побудові більше ефективної економіки й раціонального використання природних ресурсів. Основна діяльність: проведення досліджень природних ресурсів, створення на місцях навчальних установ і матеріально-технічної бази для проведення прикладних досліджень.
КУРЕЙ - Комісія ООН по стійкому розвитку - United Nations Commission on Sustainable Development (CSD). Рік створення: 1992 р. Учасники: 53 держави із правом голосу (Африка 13, Азія 11, Східна Європа 6, Латинська Америка й Карийский басейн 10, Західна Європа й ін. 13). Мети: сприяння процесу стійкого розвитку на національному й міжнародному рівнях. Основна діяльність: залучення уваги до проблем охорони навколишнього середовища; допомога в поліпшенні діяльності ООН в області охорони навколишнього середовища й розвитку; заохочення проведення семінарів і конференцій.
ВІЗ - Всесвітня організація ООН з питань охорони здоров'я World Health Organisation (WHO) - Всесвітня організація охорони здоров'я. Рік створення: 1946р. Учасники: держави члени ООН. Мети: охорона й поліпшення здоров'я людини за допомогою контролю й керування негативним впливом на навколишнє середовище. Основна діяльність: проведення заходів щодо оздоровлення навколишнього середовища, у тому числі забезпечення безпеки використання хімічних препаратів, оцінка й контроль за рівнем забруднення, захист від радіоактивного опромінення, оцінка впливу змін клімату на здоров'я людини; розробка Глобальної стратегії охорони здоров'я й навколишнього середовища.
МСОП - Міжнародний союз охорони природи - Всесвітній союз охорони природи - International Union for Nature Conservation (IUCN) - The World Conservation Union.
ИМО - Міжнародна морська організація (спеціалізоване агентство ООН до 22.05.82 -Міжурядова консультативна морська організація - Inter-Govemmental Maritime Consultative Organisation) - International Maritime Organisation (IMO).
ЮНИДО - Програма ООН по промисловому розвитку - United Nations Industrial Development Organisation (UNIDO) ЭСКАТО - Економічна й соціальна комісія для Азії й Тихого океану - Economic and Social Commission for Asia and the Pacific (ESCAP) ФАО - Всесвітня продовольча організація - Food and Agriculture Organisation of the United Nations (FAO).
Міжнародна служба праці при Міжнародній організації праці - International Labour Office. International Labour Organization (ILO).
Конференція ООН по торгівлі й розвитку- UN Conference on Trade and Development (UNCTAD).
Звичайно, тут наведені відомості далеко не все про всі міжнародні організації системи ООН, це тема для окремої розмови. Я лише привів приклади найбільш відомих організацій діяльність яких тією чи іншою мірою связанна з охороною навколишнього середовища. Однак їхній внесок у справу охорони природи важко переоцінити, адже найчастіше під егідою саме ці організації створювалися різні фонди, суспільства й інші об'єднання, покликані оберігати природу. Крім того, організаціях системи ООН, найчастіше, є самими численними по числу членів, тому що в багатьох випадках вони поєднують держави вхідні в ООН.
Однак усе вище перераховані організації, а так само інші природоохоронні організації не завжди мають можливість стежити за всіма змінами происходящими в навколишнім середовищі й отут їм рятуйте! СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ Й СПОСТЕРЕЖЕННЯ. Найвідоміші серед них: Всесвітній центр моніторингу охорони природи - World Conservation Monitoring Centre (WCMC) Рік створення- 1981 р. Учасники: МСОП, ВВФ. Мети: підтримка програм охорони природи й стійкості розвитку за допомогою надання повної й новітньої інформації, заснованої на результатах наукових досліджень і аналізу. Основна діяльність: формування баз даних по видах рослин і тварин, що перебувають під погрозою зникнення; по місце перебуванню особливого значення; по охоронюваних територіях і ділянкам міжнародного значення, надання допомоги в створенні національних інформаційних центрів; надання доступу до даних через міжнародні електронні мережі й т.д.
Глобальна інформаційна база даних про ресурси (ГРИД-ЮНЕП) - Global Resource Information Database (CRID-UNEP). Рік створення: 1985р. Учасники: країни-члени ООН. Мети: збір і поширення даних про стан навколишнього середовища. Основна діяльність: забезпечення доступу до новітніх технологій керування даними по навколишньому середовищу; надання країнам можливості використання технології ГРИД для оцінки й керування навколишнім середовищем на національному рівні; розробка методології й процедури обробки аналізу даних у локальному, регіональному й глобальному масштабах; надання даних для проведення порівняльних досліджень і прийняття рішень.
Європейська мережа за інформацією й спостереженням за навколишнім середовищем - European Environment Information and Observation Network. Рік створення: 1990р. Учасники: держави члени Європейського Союзу. Мети: надання об'єктивної й надійної інформації, необхідної для вживання заходів по охороні навколишнього середовища, оцінки ефективності таких мір; інформування громадськості про стан навколишнього середовища. Основна діяльність: об'єднання національних мереж, здійснення інформаційного співробітництва по окремих проблемах охорони навколишнього середовища (якість води, повітря й інших).
Інформаційна система по законодавству в області охорони навколишнього середовища - Environmental Law Information System (ELIS). Рік створення: 1970р. Учасники: організації члени МСОП. Мети: збір, обробка й поширення інформації про правові аспекти, юридичну літературу й документи про охорону навколишнього середовища. Основна діяльність: створення системи бібліографічних посилань і банку даних про документи, що втримуються у фонді (тип документа, область використання, сфера повноважень, доступна мова, вказівка на зміст); ведення списків видів фауни й флори, згаданих у тексті законодавчих актів; формування бази даних по охоронюваних територіях; публікація оглядового видання по міжнародних угодах, екологічному законодавству Європейського співтовариства, надання інформаційних послуг.