Реферат: Мониторинг налоговых рисков
Смислове навантаження терміна «модель» багатопланове:
а) зразок, взірцевий примірник чогось;
б) тип, марка конструкції;
в) те, що є матеріалом, натурою для відтворення;
г) зразок, з якого знімається форма для відливання в іншому матеріалі;
д) комп’ютерна модель;
е) розрахункова модель;
є) теоретична модель (процесу, конструкції тощо).
Наприклад, модель – опис об’єкта (предмета, явища або процесу) на якій-небудь формалізованій мові, складений з метою вивчення його властивостей. Такий опис особливо корисний у випадках, коли дослідження самого об’єкта ускладнене або фізично неможливе.
Найчастіше в ролі моделі виступає інший матеріальний або уявний об’єкт, що замінює в процесі дослідження об’єкт-оригінал. Таким чином, модель виступає як своєрідний інструмент для пізнання, який дослідник ставить між собою і об’єктом, і за допомогою якого вивчає об’єкт, що його цікавить.
При побудові економічних моделей при дослідженні податкового ризику можна розглядати статистичні й динамічні моделі.
У статистичних моделях приймаються допущення, що економічні (податкові) показники протягом визначеного періоду часу (звичайно рік) не міняються.
У статистичних моделях явно враховується лише один проміжок часу.
При цьому мова йде або про визначений період терміну експлуатації, який можна вважати репрезентативним стосовно всього періоду експлуатації, або про гіпотетичний «середній період» («податковий період»). У цьому випадку дані, що характеризують такий умовний середній період, одержують, виходячи з аналізу даних для всього планового періоду. При подальшому описі статистичних моделей і методів будемо виходити з цих двох можливостей.
Статистичні моделі розрізняються з погляду цільових функцій, що враховуються в них. При цьому мова йде про підсумкові для кожного періоду величини і їхні похідні: податкові витрати, прибуток, рентабельність, термін амортизації.
Відповідно до цього моделі і методи диференціюються на:
- розрахунки по зіставленню витрат (порівняльне урахування);
- розрахунки по зіставленню прибутку (порівняльне урахування);
- розрахунки по зіставленню рентабельності (порівняльне урахування рентабельності);
- статичні амортизаційні розрахунки.
У динамічних моделях економічні (податкові) об’єкти характеризуються надходженням і виплатами, що очікуються при реалізації об’єктів і міняються в часі.
Переважний облік надходжень і виплат, а також дослідження динаміки показників по декількох періодах – це істотні особливості, що відрізняють динамічні моделі від статистичних.
Динамічні моделі так само, як і статистичні, розрізняються з погляду цільових функцій, що враховуються в них. При цьому мова йде так само про підсумкові для кожного періоду величини: витрати, прибуток, рентабельність, термін амортизації.
Однак у динамічних моделях платежі здійснюються в різний термін. Через залежність розміру податкових платежів від терміну їхнього здійснення (перевага за часом) їх не можна безпосередньо підсумовувати, а необхідно провести фінансово-математичні перетворення (наприклад, ревальвацію чи дисконтування).
1.2. Визначення категорії «дефініція адміністрування податків».
У сучасних умовах адміністрування процесів оподаткування є однією з найважливіших складових досягнення ефективного зростання підприємницької активності у всіх сферах економіки. Усвідомлення платниками податків необхідності своєчасної та повної сплати податків є однією з умов зміцнення економіки держави і добробуту кожної людини. Тому, створення сприятливого податкового клімату, реального зниження податкового навантаження на платників податку, створення сприятливих умов для добровільної сплати податків, виведення з «тіні» капіталу, набутого незаконним шляхом та забезпечення прозорості відносин між податковими органами та платниками податків є пріоритетним напрямами діяльності податкових органів країни. При цьому, ключовими заходами в даному напрямку є обговорення ті прийняття проекту Податкового кодексу України, удосконалення процесу адміністрування податків, запровадження єдиних справедливих підходів до оподаткування всіх платників податку.
Сучасне оподаткування є багатогранним явищем, що потребує широкого спектра досліджень, у якому особливе місце належить питанням адміністрування податків . Серед вітчизняних науковців їм приділяли увагу В. Л. Андрущенко, Ю. Б. Іванов, А. І. Крисоватий та ін. Однак поки що немає єдиних і усталених поглядів на цю проблему, а теоретичні засади управління процесом справлення розроблені недостатньо.
Метою дослідження є розкриття поняття та сутності категорії адміністрування податків, вивчення його основних принципів та функцій, виявлення проблем та шляхів їх подолання, а також розробка рекомендації щодо вдосконалення процедури адміністрування податків у сучасних умовах розвитку.
У зв’язку з цим виникає необхідність в систематизації підходів окремих науковців та викладенні деяких власних думок, які, сподіваємося, слугуватимуть формуванню теоретичного підґрунтя адміністрування податків. Подання зазначеного пропоную під кількома рубки рами, що відповідають напрямам сучасних наукових пошуків із окресленої проблематики.
Дефініція адміністрування податків . Початок активного вживання терміна вітчизняними практиками й політиками припадає на другу половину 1990-х років. Кожне його озвучування фактично засвідчувало сутнісну різницю, а інколи й невизначеність змісту. А оскільки йшлося про орієнтири для конкретних рішень, що потребували однозначного сприйняття, то питання дефініції адміністрування податків постало досить гостро. Це зумовило науковців вдатися до відповідних розробок, за результатами яких було представлено декілька поглядів та обґрунтовано ряд визначень. Одне з найширших належить В. Л. Андрущенку. Він запропонував термін «фіскальне адміністрування», під яким розуміє «управління людьми й подіями у сфері оподаткування через ієрархічно структуровані рішення представницьких політичних органів та дії виконавчо-владних установ». Розвиваючи думку далі й розглядаючи фіскальне адміністрування як політику, автор пояснює, що під цим терміном слід розуміти не лише управлінські дії з розподілу фінансових ресурсів через механізми оподаткування, а й реалізацію урядом своїх функцій за кошти податків.