Реферат: Наслідки аварії на ЧАЕС
Специфічність клімато-географічних (етно-культурних) умов та радіаційного забруднення довкілля обумовлюють появу на різних етапах онтогенезу характерних проявів початкових змін в емоційному та інтелектуальному розвитку дітей.
Мета і гіпотеза визначили наступні завдання дослідження:
1. Визначити особливості емоційних станів у школярів, що проживають в зоні поширеного радіекологічного контролю та на екологічно чистій території.
2. Визначити особливості інтелектуальних показників у школярів в зоні посиленого радіологічного контролю та на екологічно чистій території.
3. Дослідити динаміку показників рівня розумової працездатності в залежності від екологічної ситуації територій, на яких вони проживають.
4. Вивчити закономірності взаємозв’язків між емоційними станами, розумовою працездатністю та інтелектуальним рівнем учнів в залежності від екологічних умов проживання.
5. Розробити систему психодіагностичних методів виявлення допатологічних відхилень в психічному розвитку дітей та систему психолого-педагогічних, психопрофілактичних та психоемоційних заходів з метою збереження психічного здоров’я підростаючого покоління.
ІІ. Характеристика району та методів дослідження
2.1.Загальна характеристика району дослідження
Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до радіоактивного забруднення значної кількості населених пунктів Івано-Франківської області. На основі спостережень, виконаних спеціалістами “Спецатому” та обласної санітарно-епідеміологічної станції радіоактивне забруднення території з рівнем від 1 до 5 Кюрі/км2 по Цезію – 237 має місце у таких районах та населених пунктах:
Верховинський район | ||||||
| І. | ||||||
| 1 | Буркут | 1,86 | 5 | Бережниця | 2.22 | |
| 2 | Зелене | 1,46 | 6 | Криворівня | 1,50 | |
| 3 | Топільче | 1,30 | 7 | Буковець | 1,00 | |
| 4 | Явірник | 1,20 | 8 | Верховина | 1,80 | |
Городенківський район | ||||||
| 1 | Незвисько | 1,36 | 10 | Олієво-Королівка | 1,33 | |
| 2 | Воронів | 1,11 | 11 | Вільховці | 2.18 | |
| 3 | Лука | 1,63 | 12 | Новоселівка | 1,50 | |
| 4 | Корнів | 2,20 | 13 | Копачинці | 2,10 | |
| 5 | Улиж | 1,92 | 14 | Репуженці | 1,30 | |
| 6 | Монастирок | 1,58 | 15 | Ясенів-Пільний | 1.20 | |
| 7 | Кунисовці | 2,94 | 16 | Топорівці | 2,50 | |
| 8 | Раковець | 4,61 | 17 | Назаренково | 1,20 | |
| 9 | Семенівка | 2,68 | ||||
Коломийський район | ||||||
| 1 | Черемхів | 1,00 | ||||
| 2 | Станіславівка | 1,00 | ||||
| 3 | Грабич | 1,00 | ||||
| Косівський район | ||||||
| 1 | Старий Косів | 1,06 | 8 | Гуцулівка | 1,04 | |
| 2 | Вербовець | 1,01 | 9 | Спас | 1,01 | |
| 3 | Хімчин | 1,10 | 10 | Шешори | 1,07 | |
| 4 | Річка | 1,24 | 11 | Яблунів | 1,56 | |
| 5 | Яворів | 1,03 | 12 | Уторопи | 1,32 | |
| 6 | Кривоброди | 2,07 | 13 | Розтоки | 1,32 | |
| 7 | Корости | 1,53 | 14 | Кобаки | 1,03 | |
| Снятинський район | ||||||
| 1 | Русів | 3,00 | 14 | Олешків | 2.42 | |
| 2 | Стецівка | 4,00 | 15 | Прутівка | 1,27 | |
| 3 | Стецева | 4,60 | 16 | Видинів | 2,82 | |
| 4 | Потічок | 2,20 | 17 | Устя | 2,86 | |
| 5 | Підвисоке | 3,30 | 18 | Х. - Будилів | 1,00 | |
| 6 | Красноставці | 1,63 | 19 | Орелець | 3,58 | |
| 7 | Белелуя | 3.18 | 20 | Тулова | 2,30 | |
| 8 | Джурів | 1,00 | 21 | Вовчківці | 1,98 | |
| 9 | Тростянець | 3,25 | 22 | Кулагін, | 2,10 | |
| 10 | Ганьківці | 1,52 | 23 | Снятин | 1,16 | |
| 11 | Шевченково | 1,00 | 24 | Микулинці | 1,07 | |
| 12 | Тулуків | 1,89 | 25 | Іллінці | 1,78 | |
| 13 | Заболотів | 1,00 | 26 | Рудники | 2,42 | |
| Тлумацький район | ||||||
| 1. | Ісаків | 1,78 | 2 | Підвербці | 1,33 | |
На основі даних про радіаційне дозове навантаження по Івано-Франківській області зробили висновок, що у переважній більшості населених пунктів зростання рівнів радіації зумовлене випаданням штучних радіонуклідів після аварії на ЧАЕС.
2.2. Підбір контингенту дослідження
З метою встановлення залежності емоційних станів школярів від екологічної ситуації проводилось експериментальне дослідження в рівнинній клімато-географічній місцевості Прикарпаття с.Стецева Снятинського району Івано-Франківської області, яке відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю. За даними радіологічного відділу Івано-Франківської СЕС в 1990 році щільність забруднення с.Стецева складала
Сs-137 - 5,06 Кі/км кв, Sr-90 - 0,31Кі/км кв; в 1992 році Cs-137 - 4,96 Кі/км кв, Sr-90- 0,31 Кі/км кв. Населення с.Стецева виділене в 4 категорію потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС і вимагає пріоритетного медичного спостереження ( Постанова Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року). Контрольними являлись результати аналогічного дослідження в с. Кутище Тлумацького району, в якому, за даними радіологічного відділу Івано-Франківської обласної СЕС забруднення радіонуклідами не виявлено.
Досліджуваний нами контингент становив 176 учнів перших-восьмих класів с.Стецева (експериментальна група) і 148 учнів перших-восьмих класів с. Кутище (контрольна група). Дослідження проводилось серед спеціально відібраної категорії «практично здорових» учнів, що являється однією з умов вивчення впливу екологічного фактору на функціональний стан організму дітей при масових обстеженнях (8,с.6).
Враховуючи, що психічне здоров`я дітей зумовлене не тільки екологічними та біологічними факторами, однорідність порівнюваних учнівських колективів визначалось також за однією з важливих соціальних ознак - їх приналежністю до сільського населення із спільними соціально - економічними і етно-культурними особливостями Прикарпатського регіону України.
2.3. Загальна характеристика методів дослідження
Методичний інструментарій дослідження складався з методу спостереження, опитувальників, психометричних та проективних методів. З метою дослідження емоційного стану дітей використовували методику «Дім-Дерево-Людина», яка дозволяє встановити цілий ряд емоційних симтомокомплексів. Іншим проективним методом, який дав можливість дослідити інтенсивність тривожності, був тест вибору кольору Люшера. Рівень невротизації та психопатизації встановлювався за допомогою медико-психологічного опитувальника Санкт-Петербурзького інституту ім.В.М.Бехтерєва.
З метою порівняння рівнів розвитку інтелекту дітей у віці 7-14р. використовувалися показники коефіцієнту розумового розвитку (IQ), що визначалися з допомогою методики Д.Векслера, адаптованої і стандартизованої Ю.З.Гільбухом (1992). З метою економії часу при проведенні скрінінгового масового обстеження, в ході практичного використання, шкали Векслера скорочено до 10 субтестів з 12 (5 вербальних і 5 невербальних субтестів). Рівень уваги досліджувався за допомогою табл. Анфімова. Для вимірювання сили нервових процесів застосовувався теппінг-тест.
Крім того, використовувались психодіагностичні методи дослідження самооцінки Т.В.Дембо - С.Я. Рубінштейн в модифікації А.М.Прихожан, яка базується на прямому рівні оцінювання школярами ряду особистісних якостей, таких як здоров'я, здібності, характер і т.д.
Дослідження рівня домагань проводилося з допомогою моторної проби Шварцландера.
ІІІ. Особливості емоційних станів дітей, що мешкають в зоні посиленого радіологічного контролю Прикарпаття
3.1. Особливості рівня емоційної напруженості школярів зони РЕК
У школярів зони РЕК високий рівень емоційного напруження зустрічається достовірно частіше (8,9+2,3 і 2,2 +1,1; р<0,01). Вдвічі вищим являється середній рівень (29,7+3,7 і 19,1+2,9; р<0,05) відносно контролю.
Наявність відносно стійких високих та середніх показників рівня емоційного напруження у школярів молодшого та середнього шкільного віку зумовлена саме впливом підвищеного радіаційного фону, оскільки інші фактори, що зумовлюють емоційне напруження, впливали на дітей експериментальної та контрольної груп в однаковій мірі. З іншого боку, простежується наявність стійких симптомокомплексів незахищеності, тривожності, ворожості, недовіри до себе. Така ситуація спричинена відсутністю позитивної життєвої перспективи, яка породжується перебуванням в ситуації хронічного стресу.
За допомогою спеціальної медико-психологічної методики визначення рівня невротизації також виявлена переважно негативна тенденція емоційного реагування підлітків досліджуваної групи (учні 7 і 8 класів).
В зоні посиленого радіоекологічного контролю переважав такий рівень невротизації, який оцінюється як передпатологічний, передневротичний (27,8 + 6,1 і 9,5 + 4,5; р<0,05), тоді як виражених патологічних форм невротичних розладів не спостерігалось.
І V . Особливості інтелектуального розвитку школярів в залежності від екологічної ситуації
4.1. Характеристика вербального та невербального інтелекту зони РЕК