Реферат: Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України

в) на відомчому рівні (заклади охорони здоров’я СБУ) – при підготовці: змін і доповнень до наказу Голови СБУ від 03.02.2003 р. № 40 “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд в органах та військах Служби безпеки України” (довідка впровадження № 20/353 від 08.02.2007 р.); наказу начальника ВМУ СБУ від 08.09.2006 р. № 48 “Про систему контролю якості надання медико-санітарної допомоги прикріпленим контингентам структурними підрозділами ВМУ СБУ” (довідка впровадження № 20/354 від 08.02.2007 р.);

г) на регіональному рівні – при: впровадженні методу анкетного консультування через надання індивідуальної карти-пам’ятки для ВС – пацієнтів; структурно-функціональної схеми взаємодії ВМС Управління та органів МСЕ при направленні ВС до МСЕК (акт впровадження № 5/380 від 17.09.2007 р.); оптимізованої системи комплексної профілактики інвалідизуючих захворювань у ВС для збереження висококваліфікованого кадрового потенціалу; форми взаємодії з лікувально-профілактичними установами МОЗ України, що спрямовані на підвищення якості медичного обслуговування ВС – впроваджені у роботу ВМС в УСБУ у Дніпропетровській області (акт впровадження № 55/20/238 від 27.09.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Обрані напрямки наукового дослідження, розроблена програма, визначені методи та обсяги дослідження. Здійснено збирання, статистичний аналіз та авторська інтерпретація матеріалу, обговорення результатів, формулювання висновків і пропозицій щодо наукового обґрунтування та розробки оптимізованої системи профілактики інвалідизуючих захворювань у ВС СБУ та оцінки її ефективності, підготовлені до друку посібники, статті, тези доповідей.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації доповідалися:

а)міжнародний рівень – на науково-практичних конференціях з міжнародною участю: “Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи і реабілітації” (Мінськ, 2005), “Інноваційні діагностичні технології в медико-соціальній експертизі і реабілітації інвалідів” (Дніпропетровськ, 2005), “Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи, профілактики інвалідності та реабілітації інвалідів” (Дніпропетровськ, 2006), “Здоровий спосіб життя: проблеми та досвід” (Дніпропетровськ, 2007), Х та ХІ російських національних конгресах “Человек и его здоровье” (Санкт-Петербург, 2005, 2006);

б) національний рівень– наVIII та ІХ з’їздах Всеукраїнського лікарського товариства (Івано-Франківськ, 2005; Вінниця, 2007), об’єднаному пленумі правлінь асоціацій кардіологів “Нові підходи до вторинної профілактики серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань” (Київ, 2006), VIII Національному конгресі кардіологів України (Київ, 2007);

в) галузевий рівень– наПівденноукраїнській науково-практичній конференції “Хвороби цивілізації та медична практика” (Одеса, 2007);

г) відомчий рівень – на науково-практичній конференції ВМУ СБУ “Актуальні питання санаторно-курортного лікування” (Євпаторія, 2006), науково-практичній конференції ВМУ СБУ “Організація медичного та санаторно-курортного забезпечення співробітників СБУ та перспективи розвитку відомчих закладів охорони здоров’я” (Київ, 2008).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 24 наукових роботи (з них 10 одноосібних), у тому числі: 8 статей у наукових журналах, рекомендованих ВАК України, 13 робіт у збірниках наукових праць, матеріалах і тезах науково-практичних конференцій, три посібника.

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 210 сторінках друкованого тексту, з них основного тексту 149, складається із вступу, огляду наукової літератури, програми, методів і обсягів досліджень, 3 розділів власних досліджень та обговорення результатів, висновків, ілюстрована 6 таблицями та 22 рисунками в основному тексті, 4 додатками. Список використаної літератури містить 244 наукових джерела, з них 224 кирилицею та 20 латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, методи і обсяг дослідження. Для досягнення мети та завдань дослідження була розроблена спеціальна програма (Рис.1), з використанням методу системного підходу та аналізу, що стало методологічною особливістю роботи та основою її конфігурації.

У дисертації були використані тільки відкриті дані щодо функціонування та результатів роботи закладів охорони здоров’я СБУ. Відомості, що становлять державну таємницю, або відомості, що є власністю держави з грифом “Для службового користування” в системі СБУ в роботі не відображені (акт експертизи № 55/20/7387 від 12.11.2007 р.). Дослідження проводилось в чотири етапи, які мали відповідні цілі та задачі, підпорядковані загальній меті дослідження.

Перший етап присвячувався аналізу сучасного стану інформаційної бази з проблем вивчення стану здоров’я населення, організації та якості надання медичної допомоги та здійснення профілактичних заходів, у тому числі стосовно ВС. При його виконанні встановлена низка недостатньо вирішених питань, що стало підставою для виконання подальших етапів роботи. Результати цього етапу викладені у першому розділі.

Метою другого етапу був системний аналіз стану ПІ ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, видів та ступеня обмеження життєдіяльності (ОЖ). На цьому етапі було проведено аналіз законодавчої та нормативної бази з питань визначення інвалідності в Україні, у тому числі стосовно ВС; визначені та удосконалені методичні підходи до організації та порядку установлення інвалідності у ВС СБУ; проведений порівняльний аналіз, визначення та відображення особливостей ПІ НПВ та інвалідів з числа ВС СБУ. Вивчені та удосконалені організаційні форми взаємодії між МСЕК та ВМС регіональних органів СБУ. Результати другого етапу викладені у третьому розділі.

Метою третього етапу став системний структурно-організаційний аналіз медичної допомоги та контролю її якості; проведена оцінка адекватності та якості існуючої моделі професійного відбору ВС СБУ та розроблені пропозиції щодо її удосконалення. Вивчений та оцінений стан здоров¢я ВС СБУ при основних інвалідизуючих захворюваннях у ВС СБУ. Результати третього етапу викладені у четвертому розділі.

Четвертий етап дослідження присвячувався обґрунтуванню оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у ВС СБУ. З використанням теорії систем розроблені теоретичні обґрунтування, визначені системоутворюючі елементи системи профілактики, надані

обґрунтування системи первинної профілактики інвалідизуючих захворювань у ВС СБУ та заходи, спрямовані на підвищення якості її функціонування; сутність та зміст, складові елементи системи вторинної профілактики; сформульовані методи оцінки ефективності функціонування системи на різних її рівнях. Розроблені пам’ятки для інформаційного консультування хворих при визначених нами провідних інвалідизуючих захворюваннях у ВС СБУ. Результати четвертого етапу викладені у п’ятому розділі.

Для рішення поставлених задач були проведені: обробка та аналіз статистичних ф. № 14 (84 прим.) для вивчення ПІ НПВ України за 2003 – 2005 рр. в цілому та по всім обласним Центрам МСЕ; збір, вивчення та обробка відомостей за розробленою нами формою з 22 областей України, що склали генеральну сукупність, у кількості 407 випадків, щодо ПІ ВС; викопіювання, аналіз матеріалів медико-експертних справ (ф. № 157/о) уперше визнаних інвалідами ВС СБУ у розроблені карти вивчення причин інвалідності з проведенням їх експертних оцінок (264 випадків); вивчення форми взаємодії між ВМС та ЛПУ, МСЕК МОЗ України на регіональному рівні; вивчення та аналіз організації надання медичної допомоги ВС СБУ та контролю її якості (в т.ч. об’ємів та якості диспансерного нагляду), проаналізовано 215 карток (ф. № 025/о) ВС, які знаходяться під диспансерним наглядом (карти ф. № 030/о) через проведення групою експертів (в якості яких виступали висококваліфіковані лікарі) оцінки її об’єктивного аспекту (технічна якість) та анкетування 140 осіб (40 медичних працівників та 100 ВС) для визначення суб’єктивного аспекту якості, тобто як вона сприймається пацієнтами та медпрацівниками, що включали до 25 питань кожна щодо організації медичної допомоги, її якості та шляхів оптимізації; для оцінки якості профвідбору проведений аналіз стану здоров’я ВС (74 випадки) за трьох річний період після зарахування на службу за результатами медичного нагляду за ними протягом 2003 – 2005 рр. (за даними ф. № 025/о); аналіз показників захворюваності за класами хвороб, що є провідними нозологічними причинами ПІ у ВС СБУ за 2002 – 2006 рр.; розробка пам’яток для анкетного консультування ВС по основним інвалідизуючим захворюванням та проведене опитування 113 респондентів для визначення їх оцінки цього заходу.

Данні опрацьовані з використанням ліцензійних комп’ютерних програм “Excel” та “Statistica 6.0”. Отримані результати покладені в основу наукового обґрунтування та розробки оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у ВС СБУ.

Основні результати дослідження. Проведений аналіз сучасного стану законодавчої та нормативної бази України з питань медико-соціальної експертизи, визначення інвалідності встановив, що вона постійно удосконалюється у напрямку забезпечення конституційних прав осіб, які мають стійку втрату здоров’я, обмеження життєдіяльності на соціальний захист і підтримку й констатує низку недостатньо висвітлених питань, щодо сучасних положень про визначення причин інвалідності, організації діяльності головного лікаря обласного центру МСЕ. Дослідження та експертна оцінка направлень (ф. № 088/о), актів огляду у МСЕК (ф. № 187/о) ВС СБУ, з урахуванням існуючої законодавчої бази, дозволили виділити основні потоки хворих та причини їх звертання в органи МСЕ, особливості та алгоритм її проведення й розробити функціонально-структурну модель адекватної взаємодії ВМС СБУ та МСЕК на регіональному рівні щодо удосконалення методичних підходів, підвищення якості й ефективності МСЕ ВС та покращення співпраці між закладами охорони здоров’я СБУ та МСЕК.

Це дало змогу оптимізувати медико-експерту допомогу ВС, знизити показник (до 0%) необґрунтовано направлених ВС до МСЕК (у 2006 р. по Україні у НПВ він становив 4,8%), ефективно планувати профілактичні заходи і забезпечити дієвий контроль за виконанням індивідуальних програм реабілітації інвалідів.

Проведений аналіз ПІ ВС в Україні констатує поступове зниження її показників (1991 р.: 3,1 випадків на 10000 дорослого населення України - 6,8% від загального числа вперше визнаних інвалідами; 2006 р.: 1,0 випадок та 2,3% відповідно). Визначені основні чинники, що зумовили зменшення рівня інвалідності: скорочення чисельності ВС; зниження ПІ у ВС учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС через зменшення кількості самих ліквідаторів та через те, що вони були визнані інвалідами раніше; припинення участі ВС у військових конфліктах; посилення вимог до стану здоров’я на етапі професійного відбору ВС (як елемент первинної профілактики інвалідності); впровадження новітніх технологій профілактики, лікування та реабілітації контингенту ВС під час проходження ними служби.

Досліджена ПІ ВС СБУ у порівнянні її з показниками у НПВ. Серед первинно визнаних інвалідами ВС, особи працездатного віку становлять 96,3%. У структурі ПІ НПВ найбільшу частину складають інваліди внаслідок загального захворювання – 88,1%, з дитинства – 5,5% (до 2005 р. – 10,0%), інваліди внаслідок трудового каліцтва та професійних захворювань – 4,0%, з числа ВС – 2,3%. Із загальної кількості ПІ НПВ – 2,2% становлять інваліди у зв’язку з аварією на ЧАЕС, серед яких переважають інваліди з числа потерпілого населення – 51,9%, УЛНА на ЧАЕС становлять – 48,1%. Нозологічна структура ПІ НПВ та працюючих співпадають за ранговими місцями. У НПВ віку за основними її нозологічними причинами та ранговими місцями були (за МКХ-10): І – хвороби системи кровообігу (ХСК) – 21,3+ 0,1% (J00-J99); ІІ – новоутворення – 16,1+ 0,1% (С00-D48); ІІІ – травми, отруєння – 14,3+ 0,1% (S00-Т98); ІV – хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини (КМС) – 11,3+ 0,08% (М00-М99); V – хвороби нервової системи (НС) – 6,5+ 0,06% (G00-G99); VІ – розлади психіки та поведінки – 6,2+ 0,06% (F00-F99).

Серед досліджених 407 випадків ПІ ВС СБУ був виявлений наступний розподіл їх за класами хвороб: І – ХСК – 57,5+ 2,4%; ІІ – новоутворення – 9,8+ 1,5%; ІІІ – травми, отруєння – 6,9+ 1,3%; IV – хвороби органів травлення – 6,6+ 1,2%; V – хвороби КМС – 5,4+ 1,1%; VІ – хвороби НС – 5,2+ 1,1%. Далі слідують хвороби ендокринної, сечостатевої системи та психічні розлади (1,97+ 0,69%; 1,72+ 0,64%; 1,47+ 0,60%); менш, ніж 1,0% складають хвороби ока та придатків, інфекційні та паразитарні хвороби, хвороби органів дихання.

Серед ХСК перше рангове місце займають гіпертонічна хвороба (ГХ) та симптоматична артеріальна гіпертензія (J10-J13 за МКХ-10), що складають 46,15+ 3,26%, друге – ішемічна хвороба серця (J20-J25) – 34,62+ 3,11%, третє – цереброваскулярні захворювання (J60-J69) – 17,09+ 2,46%, що суттєво відрізняється від структури інвалідності внаслідок ХСК у НПВ. Якщо НПВ найчастіше становиться інвалідами при розвитку ускладнень з боку органів-мішеней, то ВС СБУ інвалідами визнаються у випадках неускладненої ГХ внаслідок певних обмежень стосовно їх здатності до трудової діяльності (виконання обов’язків військової служби).

За важкістю інвалідності первинні інваліди ВС у 64,6+ 2,37% були віднесені до ІІІ групи, 30,22+ 2,28% – до ІІ та 5,16+ 1,10% – до І групи. У порівнянні з розподілом ПІ НПВ за групами (відповідно ІІІ група – 54,5%, ІІ – 38,9%, І – 6,6%) у ВС СБУ значно переважає в її структурі питома вага ІІІ за рахунок ІІ групи при майже повній відповідності питомої ваги І групи. Визначення уперше переважно ІІІ групи свідчить про наявність професійних протипоказань у інвалідів з числа ВС СБУ, при інвалідності внаслідок захворювань органів дихання, хвороб ендокринної, кістково-м’язової, сечостатевої, нервової системи; ока та придатків, органів травлення. Аналіз розподілу по групах в окремих класах хвороб свідчить про більш тяжку ПІ ВС внаслідок новоутворень (І група склала 37,5+ 7,65%, ІІ – 55,0+ 7,87%). Третя група визначена уперше лише у 7,5+ 4,16% інвалідів при онкопатології супротив 64,6+ 2,37% в НПВ. Звертає на себе увагу також значна питома вага інвалідності ІІ групи при інфекційних та паразитарних хворобах. Такий стан обумовлений медичними факторами та значною важкістю патології при даних хворобах та може свідчити про дещо запізню їх діагностику.

Встановлення причинного зв’язку захворювань (поранень) з проходженням військової служби у ВС СБУ визначають військово-лікарські комісії (ВЛК) та змінювати формулювання їх МСЕК не правомірні. Констатовані наступні причини ПІ ВС СБУ: інвалідність настала від захворювань, отриманих в період проходження військової служби (65,79+ 5,7%); інвалідність настала від захворювань, травм, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (18,80+ 2,55%); інвалідність настала від захворювань, отриманих при виконанні обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (11,97+ 2,1%).

Визначені основні шкідливі виробничі фактори у ВС СБУ: сенсорно-психологічні, емоційні та фізичні навантаження, особливості організації режиму та умов праці, що може привести до порушення та зриву адаптаційних механізмів. При визначенні впливу чинників службової діяльності на ПІ ВС СБУ встановлено, що вони характеризуються значною тривалістю робочого дня, наявністю стресових ситуацій, обумовлених необхідністю розв’язання великої кількості відповідальних задач при дефіциті часу, ризиками для життя та здоров’я при виконанні оперативної роботи; працею у нічний час, поза приміщенням із значними коливаннями температури та впливом різноманітних метеорологічних та кліматичних факторів; значною напруженістю роботи протягом всього робочого дня.