Реферат: Навчання і побут студентів вищого навчального закладу

Додаткові права та обов’язки студентів передбачаються і конкретизуються Статутом ВНЗ та положеннями, які регламентують окремі напрямки діяльності студентів і аспірантів.

Студенти мають своїх представників в органах колективного управління вузу. Зокрема, в складі Вченої ради резервується 10 % місць для представників від студентів і аспірантів.

Основними обов’язками студентів вищого закладу освіти фізкультурного профілю є:

* систематичне глибоке оволодіння знаннями і практичними навичками;

* підвищення професійної і спортивної майстерності та загальнокультурного рівня;

* додержання законодавчих, моральних і етичних норм співжиття;

* виконання в установлені терміни всіх видів завдань, передбачених навчальним планом;

* оволодіння українською мовою як державною і як мовою міжнаціонального спілкування;

* додержання статуту, положень і правил внутрішнього розпорядку ВНЗ.

За успіхи в навчанні і спорті, за активну участь в науково-дослідній роботі студентам встановлюються різні форми морального і матеріального заохочення.

В зв’язку з частими виїздами на тренувальні збори і змагання, студенти, які досягли великих успіхів у спорті, можуть навчатись на одному курсі 2 роки, але не більше двох разів за весь період навчання.

За порушення передбачених Статутом ВЗО положень та правил внутрішнього розпорядку обов’язків, до студентів застосовуються дисциплінарні і матеріальні стягнення аж до виключення з інституту. Виключений студент згодом (не раніше як через рік) може бути поновленим до числа студентів при наявності вільних місць на курсі. Студенти, виключені з І курсу, можуть бути поновлені тільки понад місця державного замовлення в разі оплати на навчання замовником.

З усіх питань, пов’язаних з виконанням студентом навчального плану, побуту, відлучень з інституту, пов’язаних з приватними, спортивними чи іншими причинами, студент повинен звертатися в деканат факультету безпосередньо або через працівників профілюючої кафедри чи виховника-куратора навчальної групи.

Виховання студентів є органічним компонентом освіти і має бути спрямованим на формування у молоді світоглядної свідомості, ідеї, поглядів, ідеалів, звичаїв і інших соціально значущих надбань вітчизняної і світової культури.

Головна мета національного виховання - набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування рис громадян української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, естетичної і правової культури.

Виховний процес є постійним, безперервним, він пронизує всю діяльність навчального закладу і є присутнім, чи в усякому разі має бути в навчальному і спортивному процесі в усіх його формах.

Поряд з тим, у ВНЗ існує структура спеціальних виховних заходів і службові особи, які ці заходи організовують.

Відповідальність за організацію виховної роботи покладається на одного з проректорів, найчастіше на проректора з спортивної або з навчальної роботи. Проректор через деканати, кафедри, представників профспілок і громадських організацій координує і направляє виховний процес у ВНЗ.

Організаторами виховної роботи в навчальних групах є виховники (куратори, наставники), які призначаються ректоратом (деканатом).

Виховники призначаються з числа найавторитетніших викладачів переважно спортивно-педагогічних кафедр, які встановлюють близькі стосунки з студентами групи, помагають їм у вирішенні проблем навчального, спортивного і особистого характеру, підтримують зв’язок з батьками студентів і організаціями-замовниками спеціалістів.

Виховники організовують і систематично проводять інформаційно-виховні години, якщо подібне передбачено розкладом, або ведуть індивідуальну роботу зі студентами, закріпленої за ними групи.

Методичне керівництво виховниками може здійснювати Рада виховників, яка також дбає про розробку на відповідних кафедрах і тиражування інформаційно-методичних матеріалів. Важливо, щоб система виховних заходів включала заходи на всіх рівнях: загальноміських, вузівських, факультетських, кафедральних, групових.

Робота виховників повинна стимулюватись, зокрема, враховуватись при встановленні їм навчального навантаження.

Громадські (самодіяльні) організації студентів можуть створюватись як в самому навчальному закладі, так і поза його межами. До їх числа відносяться найперше органи студентського самоврядування (ОСС). ОСС виражають інтереси студентів навчального закладу (факультету), дбають про забезпечення прав і інтересів студентів. Вони, в рамках передбачених статутом і положеннями повноважень, вирішують питання, пов’язані з навчальною, спортивною, культурно-просвітницькою, науковою, господарською і іншими видами діяльності.

ОСС спираються на підтримку адміністрації інституту, користуються коштами, приміщеннями, засобами зв’язку і поліграфії на умовах, узгоджених з ректоратом. Коштами і майном, набутими від власної діяльності, ОСС розпоряджаються на власний розсуд.

ОСС є виборними і підзвітними структурам, які їх обирали, вони діють у відповідальності із затвердженими статутами.

Найвищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) та постійно діючі Ради (вузівська, факультетська, гуртожитку). До ОСС відносяться також студентські фракції вчених рад ВНЗ чи факультетів.

Вирішення більшості побутових питань входить до компетенції студентських профспілок. У ВНЗ можуть працювати осередки Спілки студентів України (СПУ), студентського Братства (СБ), спортивних, культурологічних, мистецьких, екологічних та інших громадських організацій.

Діяльність у ВНЗ політичних партій і релігійних об’єднань не допускається.